У Європейському Союзі немає жодної країни, яка б відмовилася від кліматичних зобов’язань, попри геополітичну нестабільність, енергетичну кризу чи воєнні виклики. Литва, Румунія та Греція — три дуже різні держави — доводять: курс на кліматичну нейтральність є не лише екологічною, а й економічною, енергетичною та безпековою політикою.
Як ці країни адаптують свої системи до цілей Європейського зеленого курсу — і що з цього досвіду ми можемо адаптувати в Україні вже сьогодні ?
Литва: кліматична стратегія з фокусом на інновації та енергетичну незалежність
Литва демонструє приклад злагодженого руху до кліматичної нейтральності до 2050 року з чіткими цілями: -70 % викидів до 2030-го, 55 % ВДЕ у фінальному енергоспоживанні, повна відмова від російських енергоносіїв уже у 2022 році. Особливу увагу країна приділяє:
• розвитку відновлюваної енергетики (сонце, вітер, водень);
• модернізації промисловості через підтримку чистих технологій;
• залученню громадян через цифрові платформи та енергетичні кооперативи;
• зеленому фінансуванню: у Плані відновлення 37,4 % витрат спрямовано на кліматичні цілі.
Румунія: зелене зростання у складному секторному балансі
Румунія вже скоротила чисті викиди парникових газів на 50,8 % у порівнянні з 2005 роком. Водночас сектор транспорту продовжує зростати, і країна все ще залежна від викопного палива. Проте:
• 44 % національного Плану відновлення та стійкості присвячено зеленому переходу;
• розроблено законодавчу базу для водневої економіки та розширення електромобільності;
• прийнято національну стратегію адаптації до змін клімату до 2050 року;
• планується повна декарбонізація енергетики за рахунок розвитку вітрових електростанцій у Чорному морі, нових атомних блоків та мереж зберігання енергії.
Греція: етапність, стратегічність і залучення громад
Греція будує кліматичну політику на основі національного кліматичного закону з секторальними вуглецевими бюджетами та чіткою дорожньою картою до 2050 року. Ключові принципи:
• поетапна трансформація: спочатку — декарбонізація електрогенерації, потім — електрифікація споживання, далі — глибока трансформація важких секторів;
• синхронізація енергетичних мереж з континентальною Європою;
• високий рівень участі громад та науковців через кліматичні форуми та ради;
• активна адаптація до екстремальних погодних явищ, включаючи посухи, пожежі та повені.
Як Литва, Румунія та Греція просуваються до цілей ЄС
• Литва: -31,5 % GHG з 2005 р., 55 % ВДЕ до 2030, електроекспортна стратегія до 2050;
• Румунія: -50,8 % чистих викидів, 44 % «зеленого» фінансування, перехід на водень і вітрову енергію;
• Греція: кліматичний закон, синхронізація мереж з ЄС, поетапна декарбонізація до 2050.
Чому це важливо саме зараз для України ?
Усвідомлюючи масштаби енергетичної й екологічної шкоди, завданої війною, Україна має шанс не просто відновитися, а відновитися краще. Ми можемо:
• запровадити поетапний підхід до декарбонізації, як це зробила Греція;
• орієнтуватися на масштабування відновлюваної енергетики, як у Литві;
• врахувати баланс між енергетикою, транспортом і сільським господарством, як у Румунії;
• запросити технічну та інституційну допомогу ЄС і OECD на етапі планування;
• забезпечити участь громадян у формуванні Національного плану енергетики та клімату (NECP) для України.
Чи вважаєте ви, що Україна готова вже сьогодні почати розробку NECP, адаптованого до реалій війни та відновлення ? Які елементи — децентралізація енергетики, воднева економіка, електрифікація транспорту — мають стати пріоритетами ?
📝Залишайте свої думки в коментарях або приєднуйтесь до публічних обговорень законодавчих ініціатив.
Відеоматеріали про екологічні наслідки забруднення та допомогу постраждалим мешканцям:
Відео - Проєкт допомоги мешканцям Криворізького району від ПРООН щодо надання доступу до питної води (станції очистки питної води)
Відео - Проєкт допомоги мешканцям Криворізького району від ПРООН щодо надання доступу до питної води (водовозки)
Відео - People and Power investigates the toxic legacy of war on Ukraine’s fragile environment.
Відео - Робота Державної екологічної інспекції в умовах війни рф проти України
