Насильство — не приватна справа, а суспільна загроза
У час війни, коли кожен з нас бореться за свободу і гідність, ми зобов’язані говорити і про ту війну, що точиться в тилу — проти жінок. Насильство щодо жінок — це не лише прояв дискримінації, це — порушення фундаментальних прав людини, і воно відбувається щодня: у домівках, в онлайн-просторі, на робочому місці.
📊 30 % жінок у ЄС зазнали фізичного або сексуального насильства упродовж життя. У 2023 році 749 жінок були вбиті знайомими їм людьми. Щодня від цього страждають матері, доньки, сестри — і мовчання вбиває не менше, ніж удари.
Чому це важливо для України ?
Україна, яка прагне повноправного членства в Європейському Союзі, зобов’язана не лише реформувати економіку й армію, а й забезпечити безпеку для кожної жінки. Це — частина нашої європейської ідентичності.
Наразі ЄС прийняв Директиву 2024/1385, що встановлює мінімальні стандарти захисту постраждалих і криміналізує окремі форми насильства. Із 2023 року Європейський Союз є стороною Стамбульської конвенції, яка встановлює жорсткі правила боротьби з домашнім і гендерно зумовленим насильством.
🇺🇦 Ми в парламенті повинні запровадити ці стандарти в українське законодавство — і не лише на папері.
Що має зробити Верховна Рада ?
✅ Ратифікувати та втілити на практиці Стамбульську конвенцію в усіх регіонах України.
✅ Гармонізувати Кримінальний кодекс із нормами ЄС — включаючи криміналізацію примусового шлюбу, психологічного насильства, онлайн-пресингу.
✅ Запровадити обов’язкову підготовку правоохоронців, суддів та медичних працівників щодо виявлення і запобігання насильству.
✅ Підтримувати спеціалізовані центри допомоги жертвам — зокрема, у прифронтових регіонах.
✅ Забезпечити сталу роботу гарячих ліній та психологічної допомоги — в онлайн і офлайн-форматі.
Нові виклики — цифрове насильство
Сьогодні небезпека переслідує жінку не лише фізично, а й онлайн. Кіберпереслідування, зловживання даними, фальшиві відео на основі deepfake — усе це нові інструменти насильства. Європарламент чітко визнає цифрове насильство як загрозу правам людини. У нас в Україні це питання поки що залишає бажати кращого.
💡 Як законотворець, я ініціюю комітетські слухання щодо протидії цифровому насильству в умовах війни. Ми маємо виробити механізми відповідальності за онлайн-пресинг і підтримати освітні кампанії про культуру згоди.
Насильство коштує дорого — суспільству та державі
За оцінками Європейського інституту гендерної рівності, щорічні втрати від насильства щодо жінок у ЄС складають €289 млрд. До цього входять витрати на охорону здоров’я, судову систему, втрати продуктивності. А в Україні, під час війни, ця цифра потенційно вища — через недостатню звітність і брак інфраструктури допомоги.
• 57 % жінок у ЄС отримали фізичні чи психологічні травми внаслідок насильства.
• 13 % мали фізичні ушкодження.
• 5,3 % зазнали насильства від партнера за останній рік.
• €289 млрд/рік — орієнтовна вартість насильства для економіки ЄС.
🔹 Якщо ви стали свідком або жертвою насильства — не мовчіть.
🔹 Якщо ви — освітянка, лікар, соціальний працівник — говоріть про це публічно, підтримуйте тих, хто поруч.
🔹 Якщо ви — місцевий депутат — ініціюйте створення програм захисту на рівні громади.
💬 В згодні, що насильство — це проблема, яку маємо розв’язувати разом ? Напишіть вашу думку в коментарях або підтримайте наші законодавчі ініціативи.
📢 Приєднуйтесь до обговорення у соцмережах !
🔗 Долучайтесь до парламентської дискусії та ініціатив !
