Європа змінює правила гри — Україна теж повинна бути серед лідерів

У червні 2025 року Європейська Комісія представила законодавчу пропозицію щодо поступового припинення імпорту природного газу та нафти з рф. Цей крок — відповідь на війну, яку рф веде проти України, використовуючи енергетичну залежність Європи як засіб шантажу. Я переконаний: ця ініціатива відкриває нові можливості й для України — не лише як жертви агресії, а як майбутнього учасника нової архітектури енергетичної безпеки Європи.

🔎 У чому суть законодавчої ініціативи ЄС ?

Повна відмова від імпорту російського газу з 1 січня 2028 року.

Заборона нових контрактів із 2026 року.

Припинення дії короткострокових контрактів до червня 2026 року.

Створення національних планів диверсифікації постачання.

Зобов’язання для імпортерів надавати детальну інформацію про постачальників.

🛡️ Усі ці кроки спрямовані на посилення енергетичної незалежності, прозорості та запобігання впливу Росії на критичну інфраструктуру країн-членів ЄС.

📊 Чому це важливо для України ?

1. Зменшення фінансування війни.

У 2024 році країни ЄС імпортували з РФ викопного палива на 21,6 мільярда євро. Це — пряме фінансування воєнних злочинів проти українського народу.

2. Підтримка нашого енергетичного курсу.

Україна вже активно інтегрується у європейський енергетичний ринок. Ми маємо потенціал для експорту “зеленої” енергії, водню, біометану.

3. Можливість бути частиною європейських проектів.

Проекти типу REPowerEU можуть включати українських виробників, інвесторів і громади.

💬 Моя позиція як народного депутата

Я переконаний, що енергетична незалежність Європи неможлива без України. Ми можемо й повинні:

сприяти реалізації законодавчих ініціатив, які гармонізують українське енергетичне право з європейським;

створювати умови для заміщення російського викопного палива українськими джерелами;

посилювати контроль за прозорістю енергетичних контрактів, уникаючи прихованого лобізму і впливу держави-агресора.

🔍 Що це означає для звичайного українця ?

Менші ризики шантажу газом — і в Європі, і в Україні.

🧾 Нові можливості для “зеленої” економіки та працевлаштування.

🤝 Збільшення інвестицій у модернізацію української енергетики.

🔐 Захист від зростання цін на енергію, пов’язаний із геополітичним тиском.

📌 У 2021 році частка російської нафти в загальному імпорті нафти до ЄС становила 27 %. До 2024 року цю частку знижено до 3 %, а мета ЄС — повна відмова від таких поставок до 2028 року.

Частка російського газу в імпорті до ЄС сягала 45 %, однак у 2024 році вона зменшилася до 19 %, хоча деякі країни знову почали збільшувати закупівлі. Поступова відмова від російського газу передбачена до 1 січня 2028 року.

Водночас Сполучені Штати Америки вже забезпечують 45 % імпорту зрідженого природного газу (LNG) до ЄС — це вдвічі більше, ніж у 2021 році.

Фінансово, витрати ЄС на імпорт палива з Росії скоротилися з понад 100 мільярдів євро у пікові роки до 21,6 мільярда євро у 2024 році. Кінцева мета — довести цю цифру до нуля.

🗣️🇪🇺  Позиція Європарламенту

Європейський Парламент вже неодноразово висловлювався за повну заборону імпорту російських енергоносіїв. Зокрема, в ухваленій 8 липня 2025 року резолюції ЄП підтримав відмову від усіх контрактів до 2027 року. Це є чітким сигналом для бізнесу, інвесторів і політиків: з рф не буде “як раніше”.

💡 Що ми можемо зробити вже зараз ?

🔹 Гармонізувати українське законодавство з новим регламентом ЄС.

🔹 Активізувати залучення українських компаній до ринку водню, біометану, ВДЕ.

🔹 Розробити власну дорожню карту відмови від енергозалежності — від шантажу до самодостатності.

📣 Долучайтесь до обговорення !

❓ Що ви думаєте про перспективу повної енергетичної незалежності України та ЄС ?

📝 Залишайте коментарі, ставте запитання, діліться думками!

Народний депутат України