Світова економіка стикається з трьома тісно пов’язаними викликами: прискореним погіршенням стану довкілля, зростанням нерівності та недостатньою структурною трансформацією в країнах, що розвиваються. Концепція інклюзивної зеленої економіки (ІЗЕ) виникла як спроба вирішити ці виклики комплексно — через трансформацію економічних систем, що сприятиме як екологічній стійкості, так і соціальній справедливості.
На противагу традиційному підходу, де зростання ВВП є головним критерієм успіху, ІЗЕ розширює уявлення про добробут, включаючи екологічні межі та соціальні аспекти, як-от доступ до ресурсів, рівень зайнятості, гендерну рівність та міжпоколінну справедливість.
Основні концепти інклюзивної зеленої економіки
ІЗЕ є економічною системою, яка:
• покращує людський добробут і соціальну рівність,
• знижує екологічні ризики та дефіцит природних ресурсів,
• стимулює інновації, зайнятість, сталу інфраструктуру та енергоефективність.
У центрі цієї концепції — переосмислення економіки як інструменту для добробуту в межах екологічної стійкості. Вона базується на:
• системному мисленні (економіка як підсистема біосфери),
• цінності природного капіталу,
• ролі політики в коригуванні ринкових невдач,
• соціальній інклюзивності — економіка має бути справедливою.
Чотири фундаментальні визначення ІЗЕ
Економічна ефективність
ІЗЕ прагне створити ефективні ринки, які враховують екологічні зовнішні ефекти. Це передбачає:
• цінові сигнали, що включають екологічні витрати (наприклад, вуглецеве ціноутворення),
• усунення шкідливих субсидій,
• розвиток екологічних податків.
Соціальна інклюзія
ІЗЕ має забезпечувати:
• гідну роботу та соціальний захист,
• справедливий перерозподіл доходів,
• доступ до базових послуг (вода, енергія, транспорт).
Охорона навколишнього середовища
Політика ІЗЕ спрямована на:
• захист природного капіталу,
• зниження викидів парникових газів,
• адаптацію до кліматичних змін.
Стійке управління
ІЗЕ вимагає наявності ефективних інституцій, здатних:
• впроваджувати міжвідомчу координацію,
• розробляти інклюзивну політику,
• забезпечувати прозорість та підзвітність.
Політичні інструменти для трансформації
Зміна парадигми вимагає ширшого набору інструментів, які можна класифікувати наступним чином:
▪ Економічні інструменти
• Вуглецеве оподаткування, платежі за екосистемні послуги
• Екологічні субсидії та кредити для зелених технологій
• Екологічні закупівлі державних органів
▪ Регуляторні інструменти
• Екологічні стандарти (наприклад, на паливо, викиди)
• Зони екологічного регулювання
• Обов’язкове розкриття інформації щодо впливу на довкілля
▪ Інституційні інструменти
• Міжвідомчі платформи для координації (наприклад, Зелений кабінет)
• Залучення громадськості до прийняття рішень
• Створення «зелених» інноваційних кластерів
▪ Інформаційні та освітні інструменти
• Екологічне маркування, публічні кампанії
• Стандарти звітності (GRI, ESG)
• Освіта з екологічної грамотності
Глобальні приклади впровадження ІЗЕ
▪ Корея
Після економічної кризи 2008 року уряд запустив «Зелений новий курс», спрямований на розвиток енергоефективної інфраструктури, чистих технологій і екологічного транспорту. Це сприяло створенню робочих місць і зменшенню залежності від імпортних енергоносіїв.
▪ Південна Африка
Країна прийняла стратегічний документ “Green Economy Accord”, який охоплює 12 галузей, включаючи сільське господарство, екотуризм, енергетику та переробку відходів. Основна увага — на створення робочих місць для вразливих груп.
▪ Уругвай
Завдяки активній політиці підтримки ВДЕ, Уругвай за кілька років перейшов до генерації понад 90% електроенергії з відновлюваних джерел. Це зменшило викиди та зробило енергетичний сектор більш стійким.
▪ Ефіопія
Країна реалізує стратегічний план CRGE (Climate-Resilient Green Economy), який охоплює адаптацію до клімату, агролісівництво, розвиток громадських екосистем та модернізацію енергетики.
Економічна оцінка переходу
▪ Альтернативи ВВП
Країни впроваджують індикатори, що враховують соціальні та екологічні виміри:
• Індекс людського розвитку з поправкою на нерівність
• Індекс екологічної ефективності
• Супутні рахунки екосистем (SEEA-EEA)
▪ Зелений облік
Розширення національної статистики включає вартість природного капіталу, екосистемних послуг, втрат від деградації природи тощо.
Роль приватного сектору в ІЗЕ
Підприємства відіграють ключову роль через:
• розробку зелених технологій та інновацій,
• інтеграцію принципів ESG (екологія, соціальна відповідальність, управління),
• участь у платформах публічно-приватного партнерства.
Для цього потрібна політика, що стимулює «зелені» інвестиції, а також доступ до фінансових механізмів: зелені облігації, еко-кредити, гранти для МСП.
Інституційна архітектура ІЗЕ
▪ Національний рівень:
• Установлення міжвідомчих координаційних органів
• Визначення зелених бюджетних пріоритетів
• Інтеграція ІЗЕ у національні плани розвитку
▪ Місцевий рівень:
• Підтримка муніципальних зелених ініціатив
• Залучення громад до розробки екологічної політики
• Підвищення прозорості бюджетів на місцях
Освіта, зміна мислення та управління знаннями
Перехід до ІЗЕ неможливий без зміни культури прийняття рішень. Це включає:
• навчальні програми для держслужбовців,
• курси для підприємців щодо зелених бізнес-моделей,
• доступ до знань про екосистеми, природний капітал, моделі зеленого зростання.
Уроки для політики
• Не існує єдиної формули: кожна країна має свій шлях до ІЗЕ.
• Важливо розпочати з пілотних проєктів.
• Системність та довгострокова координація — ключові.
• Залучення бізнесу та громадськості є критичним.
• Необхідно змінити уявлення про економічний успіх.
Можливі перспективи для України
На основі аналізу міжнародного досвіду, можна сформувати наступні орієнтири для України:
▪ Інституційні дії:
• Створення міжвідомчої ради з питань зеленої економіки при Кабміні.
• Визначення цільових індикаторів ІЗЕ у Стратегії відновлення України.
• Гармонізація бюджетного планування з кліматичними цілями.
▪ Економічні інструменти:
• Впровадження вуглецевого податку з механізмом компенсації для вразливих груп.
• Зелені облігації для муніципалітетів і стратегічних інфраструктурних проєктів.
• Податкові пільги для бізнесу, який інвестує в циркулярну економіку.
▪ Місцеві практики:
• Програми підтримки енергоефективності в громадах.
• Освітні ініціативи з адаптації до клімату.
• Механізми співфінансування екологічних громадських ініціатив.
▪ Залучення бізнесу:
• Національна ESG-стратегія для українських компаній.
• Платформа зеленого партнерства бізнесу і держави.
• Публічне екологічне рейтингове оцінювання підприємств.
▪ Освіта:
• Включення тематики ІЗЕ до навчальних програм у сфері економіки, публічного управління, екології.
• Підготовка державних службовців у форматі тренінгів, семінарів, e-learning.
▪ Перехідний період:
• Урахування воєнного контексту: ІЗЕ може стати основою повоєнної трансформації економіки.
• Застосування концепції «build back better and greener».
• Розробка «Зеленої книги відновлення» на урядовому рівні.
✅ Інклюзивна зелена економіка — це не ринкове нішеве бачення. Це концепція, яка вже впроваджується у десятках країн та отримує все більше підтримки на глобальному рівні. Вона дає змогу перетворити екологічні виклики на соціально-економічні можливості, сформувати нову економіку для XXI століття — стійку, інклюзивну та справедливу.
🇺🇦 Україна, маючи унікальні можливості для відновлення, має шанс інтегрувати принципи ІЗЕ у свою державну політику, стати прикладом трансформації посткризової економіки на засадах стійкості, енергоефективності, циркулярності та інноваційного розвитку.
