Я завжди наголошую: сучасна торгівельна політика вже неможлива без екологічної складової. Сьогодні світ рухається в напрямку, де економічне зростання, інновації та декарбонізація не конфліктують, а взаємно підсилюють одне одного. У цьому контексті зелена індустріалізація стає не лише економічною стратегією, а й геополітичною необхідністю.
Матеріали, які я опрацювала, підтверджують: торгівля є потужним інструментом переходу до сталої економіки. Вона здатна стимулювати впровадження екотехнологій, розширювати доступ до чистої енергії, розвивати ринки зелених товарів і послуг, а також допомагати країнам-експортерам у виконанні міжнародних кліматичних зобов’язань.
Ключові положення зеленої торговельної політики
У документах, які я вивчила, виділяється кілька стратегічних напрямків, що визначають нову архітектуру торговельної політики:
• Експорт зелених товарів і технологій. Йдеться про сонячні панелі, вітрові турбіни, системи енергоефективності, електротранспорт та його компоненти.
• Зменшення вуглецевого сліду виробництва. У майбутньому вихід на міжнародні ринки буде залежати від здатності підприємств довести низький рівень викидів по всьому виробничому ланцюгу.
• Еко-умовність торговельних угод. Угоди нового покоління включають розділи про сталий розвиток, захист довкілля та кліматичні цілі.
• Підтримка малого та середнього бізнесу (МСП). Необхідно інтегрувати екологічні стандарти в програми підтримки експортерів, надаючи їм доступ до «зеленого» фінансування.
Виклики для України
Ми повинні відверто визнати, що сьогоднішня структура українського експорту базується переважно на сировинних товарах з високою енергоємністю та вуглецевим слідом. Це ставить під загрозу наш доступ до ринків ЄС після впровадження CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism).
Серед основних викликів:
• Недостатня диверсифікація експорту. Залежність від металургії та агросировини знижує конкурентоспроможність у зеленій економіці.
• Відсутність комплексної політики зеленого експорту. Декілька міністерств працюють окремо, без єдиного координаційного центру.
• Низька обізнаність бізнесу щодо міжнародних стандартів. Багато підприємств не знають про вимоги екологічної сертифікації чи проекти підтримки.
Міжнародний досвід
Звіт UNDP та матеріали UNEP демонструють приклади, які варто запозичити:
• Південна Корея впровадила «Green New Deal», що включає інвестиції в цифровізацію виробництва, відновлювану енергетику та електротранспорт, одночасно розширюючи експортні ринки.
• Канада запровадила експортні пільги для компаній, що виробляють товари з низьким вуглецевим слідом, і активно фінансує їх просування за кордоном.
• ЄС через програми Horizon Europe та InvestEU поєднує інноваційні гранти з доступом до інвестиційного капіталу для «зелених» експортерів.
Можливості для України
Враховуючи воєнні виклики та потребу у швидкому відновленні економіки, зелена торгівельна політика може стати драйвером трансформації:
• Розвиток зелених індустріальних кластерів у регіонах, що постраждали від війни, з фокусом на експорт відновлюваної енергетики та технологій енергоефективності.
• Впровадження національного каталогу зелених товарів і послуг, який стане основою для державних програм підтримки експортерів.
• Дипломатія зеленого експорту. Потрібно активно включатися у переговори з ЄС, G7 та країнами Азії щодо взаємного визнання сертифікацій та спільних проектів.
Мої пропозиції
Як народна депутатка України та членкиня парламентського комітету, я вважаю за необхідне:
1. Створити Міжвідомчу раду з зеленої торгівлі, яка об’єднає уряд, бізнес та науковців.
2. Запровадити зелені експортні кредити та державні гарантії для підприємств, що проходять міжнародну еко-сертифікацію.
3. Впровадити систему моніторингу вуглецевого сліду українського експорту.
4. Гармонізувати національне законодавство з європейськими стандартами, включно з вимогами CBAM.
🇺🇦🚢🏭🏗️ Перспективи для України
Я бачу Україну не лише як учасника, а як лідера Східної Європи у сфері зеленого експорту. Наші підприємства вже мають інженерні та технологічні компетенції, щоб виробляти конкурентоспроможну продукцію. За умови належної підтримки держава здатна перетворити зелений експорт на ключовий рушій післявоєнного відновлення, зміцнення економічної безпеки та інтеграції до внутрішнього ринку ЄС.
