Штучний інтелект стає не лише інструментом розвитку економіки, а й сферою політичних і правових дискусій. Європейський Союз, ухваливши Акт про штучний інтелект (AI Act) у 2024 році, зробив крок до встановлення глобальних стандартів. У 2025 році завершено розробку Кодексу практики для систем штучного інтелекту загального призначення (GPAI), що має перетворити правові вимоги на конкретні технічні рішення.
Цей документ не є юридично обов’язковим, проте від нього залежить, наскільки ефективно ЄС зможе контролювати використання ШІ у сферах від безпеки до авторського права. Для України, яка рухається до євроінтеграції, питання узгодження підходів у сфері цифрової безпеки та інновацій стає стратегічним.
Регулювання моделей загального призначення
• AI Act розрізняє системи ШІ та моделі загального призначення (GPAI).
• GPAI можуть виконувати широкий спектр завдань, але водночас становлять системний ризик.
• Для таких моделей передбачені додаткові зобов’язання: оцінка ризиків, кібербезпека, захист авторських прав .
Кодекс практики як міст між законом і технологіями
• Кодекс пояснює, як саме виконувати вимоги AI Act.
• Документ охоплює 40 технічних заходів у сферах прозорості, авторського права, безпеки та надійності.
• Серед нововведень — правила для веб-сканерів, які мають враховувати авторські обмеження (наприклад, через robots.txt). Це викликало суперечки між правовласниками та розробниками ШІ .
Політичні виклики
• Кодекс створювався в умовах нових пріоритетів ЄС — плану «AI continent action plan», спрямованого на зміцнення конкурентоспроможності.
• Деякі компанії вимагають «паузи» у впровадженні AI Act, однак Єврокомісія підтвердила: строки закону залишаються чинними.
• Попри це, дата запуску Кодексу практики може бути відкладена до кінця 2025 року .
Реакція гравців
• Частина технологічних компаній вважає документ надто обтяжливим, інші — навпаки, вітають його як крок до зрозумілих правил.
• Суспільні організації визнають покращення, але наполягають на жорсткішому захисті авторських прав.
• Не всі ключові компанії підписали Кодекс: наприклад, Meta відмовилася приєднатись .
Що далі ?
• Європарламент через спільну групу IMCO-LIBE стежить за реалізацією AI Act.
• Очікується, що через кілька років Кодекс буде доповнений гармонізованими стандартами.
• Успішне впровадження може зробити ЄС глобальним лідером у сфері безпеки та етики ШІ .
Що це означатиме для України
Кодекс практики ЄС — це сигнал для всіх партнерів, зокрема й України. У майбутньому інтеграція у цифровий ринок ЄС вимагатиме:
• адаптації національного законодавства до вимог AI Act;
• створення власних механізмів оцінки ризиків від ШІ;
• посилення захисту авторських прав у цифровій сфері;
• формування культури прозорості та підзвітності у використанні ШІ.
Чи готове наше суспільство та бізнес працювати за такими стандартами ? Чи сприймуть українські розробники ШІ правила, що обмежують, але водночас відкривають двері до європейського ринку ?
Це питання для широкої дискусії — від ІТ-компаній до парламенту та громадянського суспільства.
