У світлі російської агресії проти України та нових викликів на східному фланзі Європи питання мілітарної мобільності перетворилося з технічної теми інфраструктури на політичний пріоритет №1 у сфері безпеки та оборони. На спільному засіданні Комітету Європарламенту з питань безпеки й оборони (SEDE) та транспорту й туризму (TRAN), що відбудеться 1 вересня 2025 року в Брюсселі, буде розглянуто проєкт звіту щодо мілітарної мобільності (2025/2090(INI)) під головуванням євродепутатів депутатів Петраса Ауштрявічюса та Робертса Зіле .
Чому ця тема критично важлива саме зараз ? Як вона стосується України, і чим загалом може бути корисною для громадянського суспільства ? Проаналізуймо ключові тези та європейські підходи до інтеграції безпекових вимог у транспортну інфраструктуру.
🇪🇺 Ключові акценти: що пропонує Європарламент
🔒 Геополітична мотивація
• Агресія РФ проти України, кризи на Близькому Сході, гібридні загрози – основні чинники, що актуалізують потребу в швидкому переміщенні військ та техніки в межах і поза межами ЄС.
• Держави-члени, які межують з Росією, Білоруссю та Україною, визнані зонами особливого ризику, де критична інфраструктура повинна бути готовою до негайного реагування .
🛣 Інфраструктура і «військовий Шенген»
• Ухвалено чотири пріоритетні мілітарні коридори, які охоплюють понад 94 % мережі TEN-T (транс’європейської транспортної мережі).
• Понад 500 інфраструктурних “гарячих точок” вже виявлено як потребуючі модернізації.
• Підтримано ідею створення «військового Шенгену» — єдиного простору для спрощеного перетину кордонів військовими силами ЄС і НАТО.
💶 Фінансування: між реальністю й потребами
• Виділення лише 1,7 млрд євро у 2021–2027 роках на мілітарну мобільність під дахом програми Connecting Europe Facility (CEF) — це на 75 % менше, ніж планувалося Єврокомісією.
• Пропонується додаткове фінансування через пакет Readiness 2030, що передбачає перерозподіл ресурсів на користь проєктів подвійного призначення.
🔧 Спрощення процедур
• Чіткий заклик до гармонізації адміністративних правил, цифровізації дозволів, зокрема форм НАТО (типу Form 302), і створення єдиної системи митних процедур для військових перевезень.
• Необхідність введення нормативів для різних фаз безпекових ситуацій – “мирний час”, “пограничні стани” та “воєнний час”.
🤝 Партнерство з НАТО і сусідами
• Мілітарна мобільність — флагман співпраці ЄС і НАТО, з 95 % відповідністю вимог щодо інфраструктури.
• Зазначено особливу роль Польщі та значення продовження коридорів до України та Молдови.
• Відзначено позитивну участь США, Великої Британії та Норвегії в проєктах PESCO з мобільності.
🇺🇦 Значення для України
Для України мілітарна мобільність ЄС має не лише стратегічне, але й практичне значення:
• Підключення до мілітарних коридорів надає змогу інтегрувати українську інфраструктуру в європейську систему безпеки.
• Подвійне використання інфраструктури (громадянське + військове) може сприяти модернізації української залізниці, мостів, логістичних хабів.
• Фінансування з CEF і майбутніх пакетів Readiness 2030 може стати інструментом для залучення інвестицій в критичну інфраструктуру регіонів України.
💬 Чи готова Україна інтегруватися в мілітарну мобільність ЄС як повноправний партнер ?
Це вимагає не лише стратегічної волі, а й:
• прийняття відповідного законодавства;
• адаптації норм про інфраструктуру подвійного призначення;
• участі в спільних проектах ЄС–НАТО на східному фланзі.
📢 Закликаю громадянське суспільство, колег парламентарів і фахівців з інфраструктури та оборони активно долучатися до обговорення! Чи потрібна Україні власна концепція військової мобільності, інтегровану з європейською мережею ? Які зміни потрібні вже зараз, щоб не залишатися осторонь ?
