На тлі триваючої війни рф проти України, яка вже четвертий рік завдає глибоких руйнувань, міжнародна спільнота знову і знову повертається до питання справедливості. Як змусити державу-агресора компенсувати шкоду, якої вона завдала ?
Один із найбільш обговорюваних механізмів — конфіскація заморожених російських державних активів. Мова йде про колосальну суму — близько €300 мільярдів, з яких понад €210 мільярдів заморожено у країнах ЄС. Але рішення про те, як і коли ці активи можуть бути використані на користь України, досі не прийнято.
🗺️ Де перебувають ці активи і що з ними зараз ?
Після вторгнення рф 24 лютого 2022 року, країни G7, ЄС, Австралія та Швейцарія заблокували активи Центрального банку рф. Більшість з них — це державні боргові інструменти, які з часом перетворилися на готівку. У ЄС основна частина активів зосереджена у системі Euroclear (Бельгія) та частково — у Clearstream (Люксембург). Через санкції ці кошти не можуть бути використані за призначенням і зберігаються на рахунках із мінімальним ризиком.
🤝 G7 уже погодили перший механізм: використання доходів, а не капіталу
У жовтні 2024 року держави G7 домовилися надати Україні кредит у розмірі $50 мільярдів під гарантію «надзвичайних доходів» — прибутку, отриманого від зберігання заморожених активів. Такий підхід дозволяє уникнути юридичних складнощів прямої конфіскації, але не вирішує проблему справжньої репарації.
Наприклад, ЄС уже надав Україні €18.1 мільярда у вигляді макрофінансової допомоги, США — $20 мільярдів, а також зробили внески Канада, Японія та Велика Британія. Кошти передаються через Світовий банк або інші фінансові механізми, але не напряму уряду України.
⚖️ Чому досі немає прямої конфіскації ? Огляд аргументів
Прихильники конфіскації посилаються на міжнародні норми, які дозволяють колективні контрзаходи у випадку агресії. Згідно з принципами ООН, якщо держава порушує фундаментальні норми міжнародного права — інші країни можуть вживати заходів, які в мирний час були б незаконними. Також згадується право на самооборону, коли дії Росії розглядаються як агресія проти колективної безпеки Європи.
Противники конфіскації наполягають на тому, що міжнародне звичаєве право чітко захищає державні активи. Це підтверджується як нормами ООН, так і національними законодавствами багатьох країн. Вони наголошують, що конфіскація не є тимчасовим і зворотним заходом, як цього вимагає принцип контрзаходів. Окрім того, багато країн, включно з Німеччиною, Францією, Італією, попереджають про небезпеку створення небезпечного юридичного прецеденту.
💸 Фінансові та політичні наслідки
З одного боку, дослідження Київської школи економіки не виявили суттєвого відтоку резервів з євро через замороження російських активів. Частка євро у глобальних резервах залишається стабільною — близько 20 %. Європейський центральний банк, однак, застерігає, що будь-яке порушення імунітету державної власності може підірвати довіру до євро та призвести до втрати інвесторської привабливості. Зокрема, згадується ризик реакції з боку таких країн, як Китай чи Саудівська Аравія, які є великими тримачами європейських облігацій.
Політично ж конфіскація дозволила б зняти частину навантаження з платників податків у країнах ЄС. Також її можна було б використати як важіль тиску на Росію або як заставу у майбутніх мирних переговорах. Противники ж вважають, що поспішна конфіскація позбавить Захід важливого інструменту переговорів у майбутньому.
🔄 Які альтернативи розглядають замість конфіскації ?
1. Фонд репарацій: можна створити міжнародну комісію, яка ухвалюватиме рішення про компенсацію збитків, а активи використовуватимуться для виплат. Такий сценарій потребує багатосторонньої підтримки та спеціальних договорів.
2. Міжнародні суди: наприклад, рішення ЄСПЛ або Міжнародного суду ООН про репарації. Але ці процедури можуть тривати роками.
3. Застосування активів як застави: у такому випадку активи не конфіскуються, але служать гарантією під кредити чи облігації для відбудови України.
4. Тимчасові рахунки (ескроу): активи передаються у спеціальні рахунки, які дозволяють контролювати їх використання до ухвалення остаточного рішення. Цей варіант активно обговорювався на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у серпні 2025 року.
🏛️ Що говорить Європейський парламент ?
Європарламент у своїх резолюціях чітко підтримує ідею конфіскації. У вересні 2024 року він закликав ЄС створити правовий механізм для вилучення заморожених активів. А в березні 2025 року — прямо заявив, що Росія має заплатити за шкоду, завдану Україні, і активи повинні бути використані для її оборони й відбудови.
Підтримку конфіскації висловлюють: Польща, країни Балтії, Велика Британія, скандинавські держави. Серед найбільших опонентів: Бельгія (де зберігається більшість активів), Франція, Люксембург та Німеччина. США після зміни адміністрації демонструють обережність, а Канада послабила свою початкову позицію. Японія та Швейцарія залишаються юридично стриманими.
🧩 Що це означає для громадянського суспільства ?
Україна та її партнери опинились перед моральною дилемою: або знайти юридично стійкий механізм вилучення коштів держави-агресора, або ризикувати втратити політичну ініціативу. Використання цих активів — це шанс не лише на фінансову допомогу, а й на відновлення довіри до міжнародного права.
Агресія не повинна лишатися безкарною
📣 Настав момент, коли міжнародна спільнота повинна зробити вибір. Чи залишиться замороження активів жестом політичної солідарності ? Чи перетвориться на реальний інструмент справедливості й компенсації ?
🗨️ А як вважаєте Ви ?
🔹 Чи потрібно конфіскувати заморожені активи рф вже зараз ?
🔹 Який механізм виглядає найбільш ефективним ?
🔹 Як переконати партнерів діяти разом ?
💬 Напишіть свою думку або коментарі
