Освіта. Працевлаштування. Житло. Медична допомога. Для багатьох громадян саме ці сфери стають місцем перетину кількох видів дискримінації — наприклад, за ознакою раси, статі та віку водночас. В умовах війни та переміщень мільйонів людей ця реальність дедалі ближча і до України.
Чому важливо говорити про множинну дискримінацію
Дискримінація за статтю, етнічним походженням, віросповіданням, віком чи інвалідністю залишається поширеним явищем у країнах ЄС. Але особливої уваги потребують ситуації, коли людина стикається одночасно з кількома формами дискримінації. Такий підхід — intersectionality, або перехресна дискримінація — визнає, що сума дискримінаційних факторів створює унікальний досвід пригнічення, який не можна пояснити, розглядаючи кожну з причин окремо.
🔎 У 2023 році опитування Євробарометра показало: понад 50 % громадян ЄС вважають дискримінацію за ознаками раси, статі, сексуальної орієнтації або віку звичним явищем у своєму суспільстві.
📊 За даними Агенції з основоположних прав ЄС (FRA), одна з чотирьох осіб із етнічних меншин стикалася з дискримінацією за двома і більше ознаками впродовж року.
Як ЄС реагує на виклики множинної дискримінації
1. 🇪🇺🏛️ Законодавчі зусилля залишаються фрагментарними
• Установчі договори ЄС передбачають боротьбу з дискримінацією за обмеженим переліком ознак (стаття 19, 157, 18 ДФЄС).
• Горизонтальна директива про боротьбу з дискримінацією, яка могла б охопити мультидискримінацію, залишається заблокованою в Раді ЄС із 2008 року.
• Прогрес є в прийнятій у 2023 році Директиві про прозорість оплати праці, яка вперше визнає перехресну дискримінацію юридично.
2. 🇪🇺⚖️ Судова практика не визнає intersectionality як окрему категорію
• Суд ЄС ухвалює рішення на основі окремих ознак, навіть коли вони поєднуються (наприклад, справа Parris v Trinity College).
• Відомі кейси щодо заборони хіджабу (Achbita, Bougnaoui, OP v Commune d’Ans) не трактували дискримінацію як intersectional, хоча жінки-мусульманки є вразливою групою саме через поєднання ознак.
3. 🇪🇺📐 Проблема статистики: не бачимо — не рахуємо
• Дані Євростату охоплюють стать, вік, інвалідність, громадянство — але не релігію чи сексуальну орієнтацію.
• Відсутність інтегрованої статистики робить вразливі групи «невидимими» для політики.
4. 🇪🇺🏳️🌈 Європейські стратегії визнають перехресність
• Стратегії ЄС із прав жінок, ЛГБТІК-осіб, осіб з інвалідністю та ромських громад на 2020–2030 роки інтегрують принцип intersectionality.
• Європарламент наполягає: гендерна політика має враховувати перетин дискримінаційних ознак.
5. 🇪🇺🏛️ Національні практики різняться
• Лише Бельгія та Іспанія мають чітке правове визначення перехресної дискримінації.
• 12 країн ЄС мають окремі положення щодо множинної дискримінації (зокрема, Хорватія, Румунія, Греція, Словенія).
• Однак судова практика залишається мізерною, а компенсації — недостатніми.
🇺🇦 Погляд з України: Чому це важливо для нашої держави
🔸 Українські переселенці, ВПО, особи з інвалідністю, ветерани, жінки у сфері безпеки, ромські громади — усі вони ризикують потрапити в зону множинної дискримінації, особливо у сферах житла, медицини, роботи.
🔸 Імплементація європейського законодавства вимагає:
• 📘 ухвалення нового антидискримінаційного кодексу з поняттям intersectionality;
• 📊 збирання даних з урахуванням перетину ознак;
• 🏢 посилення ролі Уповноваженого з прав людини та НАЗК у цій сфері;
• 🧑⚖️ тренінгів для суддів і адвокатів щодо перехресної дискримінації.
👥 Множинна дискримінація — не лише правове поняття, а виклик для справедливості. Без її визнання — частина наших громадян завжди залишатиметься «в сліпій зоні» законодавства.
📣 Нам потрібно інтегрувати європейське розуміння багатомірної дискримінації у законодавчі ініціативи — не як модний термін, а як реальний інструмент захисту.
🔗 Ваші погляди на цю проблематику можуть вплинути на порядок денний парламенту :
• Чи повинна Україна запровадити окремий механізм для виявлення та компенсації випадків перехресної дискримінації ?
• Як ефективно адаптувати європейські підходи до наших реалій воєнного часу ?
