Мікропластик — один із найпідступніших забруднювачів сучасності. Частинки розміром менше 5 мм сьогодні виявляють у повітрі, воді, ґрунті, морях, харчових продуктах та навіть у людському організмі. Вони практично не розкладаються, легко поширюються у довкіллі та становлять потенційну загрозу для здоров’я.
🇪🇺 Європейський Союз уже кілька років шукає системні рішення для боротьби з цим викликом. У вересні 2025 року Рада ЄС ухвалила регламент, спрямований на запобігання втратам пластикових гранул — основної сировини для виробництва пластмас. У жовтні 2025-го очікується остаточне голосування в Європарламенті.
Для України, яка прагне гармонізації з екологічними стандартами ЄС, ці кроки важливі не лише як приклад, а й як орієнтир у створенні власної політики захисту довкілля.
📌 Що таке мікропластик і чому він небезпечний
• Первинний мікропластик — це гранули, порошки чи інші форми, що потрапляють у довкілля під час виробництва та транспортування.
• Вторинний утворюється внаслідок розпаду більших пластикових виробів.
• Він може переносити токсичні хімікати та патогени, вплив яких на здоров’я людини досі недостатньо вивчений.
📌 Основні джерела забруднення в ЄС
• Зношування шин — до 540 тис. тонн щороку.
• Фарби — до 863 тис. тонн.
• Втрати пластикових гранул — понад 180 тис. тонн .
📌 Нове європейське регулювання
• Охоплює весь ланцюг обігу гранул: виробництво, транспортування, зберігання, переробку та утилізацію.
• Встановлює обов’язки для підприємств: від профілактики та локалізації розсипаних гранул — до очищення у разі аварій.
• Передбачає систему сертифікації для великих операторів (понад 1500 тонн на рік) та самодекларації для менших.
• Передбачає штрафи до 3 % річного обороту компанії.
📌 Прозорість і контроль
• Усі ризик-менеджмент плани та декларації будуть доступні онлайн.
• Запроваджується маркування: спеціальний піктограм та попередження «шкідливо для довкілля — уникайте втрат».
📌 Міжнародний контекст
• ЄС діє паралельно з переговорами щодо Глобального договору про боротьбу із забрудненням пластиком під егідою ООН.
• Передбачено можливість узгодження правил із Міжнародною морською організацією (IMO) щодо перевезення гранул морем.
🇺🇦 Чому це важливо для громадянського суспільства України
• Українські міста дедалі частіше стикаються з проблемою пластикового сміття, яке у воєнних умовах ще важче контролювати.
• Гармонізація з екостандартами ЄС дозволить уникнути нових загроз для здоров’я населення та довкілля.
• Парламентський контроль та участь громадських організацій у розробці правил — критично необхідні для ефективної реалізації таких політик.
📚 Нові європейські норми щодо пластикових гранул — це ще один крок до мети «нульових втрат мікропластику». Вони поєднують вимоги до бізнесу, контрольні механізми та міжнародну координацію.
Для України цей досвід є надзвичайно цінним: від прозорих стандартів і сертифікації до створення системи відповідальності за шкоду довкіллю.
👉 Чи готові ми вже сьогодні впроваджувати подібні правила ? Чи має українське суспільство інструменти контролю за їх дотриманням ?
Відповідь на ці питання залежить від нас — від рівня взаємодії парламенту, бізнесу та громадянського суспільства.
