28 вересня у світі відзначається Міжнародний день безпечного аборту — подія, що нагадує про нерівність у доступі жінок до безпечних медичних послуг та актуальність захисту репродуктивних прав.

Для України, яка переживає війну та гуманітарні виклики, ця тема набуває особливого значення: доступ до охорони здоров’я у надзвичайних умовах стає критичним елементом захисту прав людини.

Чому це важливо ?

Щороку у світі відбувається близько 73 млн абортів — майже 29 % усіх вагітностей. Майже половина процедур вважається небезпечною, що спричиняє від 4,7 % до 13,2 % усіх материнських смертей.

Там, де аборт легальний і доступний, понад 90 % випадків є безпечними. У країнах із обмеженнями — ситуація протилежна.

У ЄС регулювання залишається в компетенції держав-членів: від ліберальних моделей (Швеція, Нідерланди) до жорстких обмежень (Польща, Мальта).

Франція у 2024 році стала першою країною у світі, яка закріпила право на аборт у Конституції, визнавши його фундаментальною свободою.

Європейський парламент: політична позиція

Упродовж останніх років Європейський парламент послідовно:

виступає за декриміналізацію абортів та усунення правових і соціальних бар’єрів;

закликає включити право на аборт до Хартії основних прав ЄС;

засуджує обмежувальні закони в країнах-членах та у США;

наполягає на скасуванні надмірних бар’єрів: примусових строків очікування, обмежувального консультування, відмов лікарів через «право совісті», яке часто ставить під загрозу життя пацієнток .

Виклики та наслідки для суспільства

У низці країн ЄС досі існують формальні та неформальні бар’єри: довгі строки очікування, обмеження для неповнолітніх, недоступність для мігранток чи жінок із вразливих груп.

У Польщі та на Мальті жінки мають доступ до аборту лише у виняткових випадках — це створює серйозні ризики для здоров’я.

В Україні, попри діюче законодавство, війна та руйнування медичної інфраструктури ускладнюють доступ до репродуктивної допомоги, особливо у прифронтових та окупованих регіонах.

Значення для України

Україна перебуває на шляху до членства в ЄС. Це означає не лише політичні та економічні реформи, а й приведення системи охорони здоров’я до європейських стандартів. Громадянське суспільство має відігравати ключову роль у цьому процесі:

контролювати дотримання прав жінок у системі охорони здоров’я;

вимагати прозорості та звітності уряду щодо забезпечення доступу до медичних послуг;

формувати суспільний дискурс, що відділяє питання охорони здоров’я від політичних маніпуляцій.

Право на безпечний аборт — це не лише питання медицини, а й права людини та рівності. У час, коли Україна бореться за своє існування, важливо пам’ятати, що перемога означає також відновлення і захист фундаментальних свобод.

👉 Чи готове українське суспільство відкрити ширшу дискусію про репродуктивні права у контексті євроінтеграції ?

👉 Як парламент і громадянські організації можуть спільно забезпечити, щоб жінки — незалежно від регіону, статусу чи обставин — мали рівний доступ до медичної допомоги ?