Повномасштабна війна рф проти України стала поворотним моментом для європейської безпеки. Вперше за десятиліття питання обороноздатності, військової співпраці та стійкості інфраструктури вийшли за рамки національних компетенцій і стали пріоритетом спільної політики Європейського Союзу.


Європарламент закликає держави-члени не лише збільшувати оборонні бюджети, а й формувати єдину систему фінансування, спроможну гарантувати безпеку континенту. Ця тенденція безпосередньо впливає на Україну, яка не лише захищає свої кордони, а й європейські цінності.

1. Зростання оборонних бюджетів держав-членів

Після років недофінансування, держави ЄС різко збільшили свої оборонні витрати.

📊 У 2021 році сукупні оборонні бюджети 27 країн ЄС становили €218 млрд, а вже у 2024 — €343 млрд, або 1,9 % ВВП ЄС.

У 2025 році ця цифра може сягнути €392 млрд (2,1 % ВВП).

На саміті НАТО у Гаазі 2025 року союзники погодилися збільшити оборонні інвестиції до 3,5 % ВВП до 2035 року, включно з витратами на:

  • захист критичної інфраструктури;
  • кібербезпеку та стійкість;
  • інновації у військовій сфері;
  • підтримку оборонної промисловості.

Для 23 держав-членів ЄС, які входять до НАТО, це означає додаткові €254 млрд щороку.

Попри це, витрати ЄС усе ще менші, ніж у США (€845 млрд, або 3,1 % ВВП), і залишаються фрагментованими, що знижує ефективність спільної оборони.

2. Європейські програми оборонного фінансування

Оборона залишається компетенцією держав, однак ЄС створив пакет спільних інструментів, що стимулюють співпрацю та спільні інвестиції.

🔹 Європейський оборонний фонд (EDF)

  • Бюджет: €8 млрд (2021–2027)
  • Мета: розвиток конкурентоспроможної оборонної промисловості через спільні дослідження та розробки.
    До березня 2025 року Єврокомісія затвердила п’ять річних програм, інвестувавши €5,4 млрд у спільні проєкти.
    Частина коштів спрямована на підготовку нового Європейського оборонного промислового плану (EDIP).

🔹 Програма ASAP (2023)

  • Бюджет: €500 млн
  • Завдання: збільшення виробництва артилерійських боєприпасів і ракет, критичних для України та європейських армій.

🔹 Програма EDIRPA

  • Бюджет: €310 млн
  • Мета: координація закупівель між державами-членами.
    Серед обраних проєктів — системи ППО Mistral.

🔹 Європейський оборонний промисловий план (EDIP)

  • Пропонований бюджет: €1,5 млрд
  • Консолідує попередні ініціативи (ASAP і EDIRPA) та вводить нові правила для безпеки постачання і довгострокової кооперації.

🔹 Європейський фонд миру (EPF)

  • Понад €17 млрд (2021–2027) — поза межами бюджету ЄС.
    Мета — підтримка миру, безпеки та оборонної співпраці.
    З 2022 по 2024 рік з EPF було мобілізовано €6,1 млрд на підтримку ЗСУ.
    Загальна допомога Україні від ЄС і держав-членів перевищила €63,2 млрд.

🔹 План «ReArm Europe / Readiness 2030»

  • Загальний обсяг фінансування: €800 млрд
  • Основні механізми:
    • «Фіскальна гнучкість» ЄС: державам дозволено тимчасово збільшувати видатки на оборону до 1,5 % ВВП.
    • Кредитний інструмент SAFE (€150 млрд) — доступ до пільгових позик для держав ЄС.
    • Підтримка ЄІБ (€3,5 млрд) і інвестицій у подвійні технології (€175 млн через EIF).
    • Розширення можливостей фондів згуртованості — включення оборонного компоненту в регіональну політику.

🔹 Військова мобільність

  • Бюджет: €1,7 млрд у межах програми Connecting Europe Facility (CEF).
    95 проєктів уже отримали фінансування для покращення логістики військ та сполучення з кордонами України.

3. Позиція Європейського парламенту

Європарламент неодноразово закликав до збільшення оборонних інвестицій та посилення співпраці, наголошуючи на необхідності уникнення дублювання витрат, створення спільного ринку оборонних технологій і глибшої інтеграції промислового потенціалу.

Це не лише економічний виклик — це питання політичної єдності Європи.


Оборона Європи — спільна справа демократій

Сьогодні оборонна політика ЄС перестала бути периферійною. Вона стала серцевиною стратегічної автономії, що визначає майбутнє європейської безпеки.

Для України участь у цих процесах — це не лише прагматичний крок, а й крок у спільне європейське майбутнє, де безпека базується на співпраці, довірі та технологічній незалежності.

Чи готова Європа мислити оборону не як витрати, а як інвестицію у мир ?

Чи здатні парламенти держав-членів — і України — спільно формувати політику, що захищає людей, демократію та майбутнє ?


💬 Запитання до спільного обговорення:

Як ви вважаєте, чи має Україна вже сьогодні інтегруватися в європейські оборонні програми, навіть до офіційного вступу до ЄС ?

Поділіться думками у коментарях — участь громадян у таких обговореннях формує не лише громадську думку, а й майбутню політику держави. 

#ЄС #оборона #ЄвропейськийПарламент #Ukraine #EUdefence #EDF #EPF #ReArmEurope #безпека #інтеграція #NATO #Євроінтеграція