Коли світ готується до 30-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP30), яка відбудеться у Белемі (Бразилія) з 10 по 21 листопада 2025 року, перед людством постає ключове запитання: чи здатні держави дотриматися обіцянки обмежити глобальне потепління до 1,5 °C ?
Для України, яка веде боротьбу за виживання в умовах війни та одночасно формує власну модель зеленого відновлення, це питання стає не лише екологічним — а стратегічним і безпековим.
🔎 1. Глобальні очікування: що поставить на карту COP30
Конференція у Белемі стане першою після завершення глобальної інвентаризації (Global Stocktake, GST), проведеної на COP28 у 2023 році, яка показала тривожну тенденцію: навіть за повного виконання нинішніх зобов’язань світ рухається до потепління на 2,1–2,8 °C .
Учасники COP30 мають представити оновлені національно визначені внески (NDC 3.0) — дорожні карти скорочення викидів і переходу до чистої енергетики.
Рішення, ухвалене після першої інвентаризації, визначило чіткі орієнтири:
- потроїти виробництво відновлюваної енергії до 2030 року;
- подвоїти енергоефективність;
- зменшити викиди метану та інших не-CO₂ газів;
- забезпечити енергосистеми з нульовими викидами до 2050 року .
Ці завдання — не лише технічні, а й політичні. Вони вимірюються довірою: чи готові країни, зокрема ті, що ведуть війну або переживають кризу, забезпечити реальний внесок у глобальну кліматичну стабільність ?
🇪🇺 2. Позиція Європейського Союзу: від слів до чисел
ЄС готує свій NDC 3.0, визначивши ціль скорочення викидів на 66,25–72,5 % до 2035 року порівняно з рівнем 1990-го .
Хоча остаточне рішення очікується після жовтневого засідання Європейської ради, Європарламент наголошує: ЄС має діяти на верхній межі амбіцій і не відкладати ухвалення фінального документу.
Паралельно Рада ЄС із економічних і фінансових питань (ECOFIN) ухвалила 10 жовтня 2025 року позицію щодо кліматичного фінансування, визнавши його критично важливим для підтримки вразливих держав.
🏛️ 3. Позиція Європейського парламенту: “відновити довіру до 1,5 °C”
6 жовтня 2025 року Комітет Європарламенту з питань довкілля (ENVI) ухвалив проєкт резолюції, який буде винесено на пленарне голосування у жовтні .
Серед ключових вимог:
- підтвердити глобальну відданість цілі 1,5 °C;
- запровадити більш часті перевірки (GST) і подавати нові NDC кожні два роки для країн, які не дотримуються Паризьких цілей;
- розробити договір про нерозповсюдження викопного палива;
- створити плани поетапного відмовлення від субсидій і видобутку викопного палива;
- забезпечити спрощений доступ до кліматичного фінансування, особливо для країн із високим рівнем боргу .
Європарламент також закликає до виконання дорожньої карти “Baku-to-Belém” — глобального плану мобілізації 13 трильйонів доларів кліматичного фінансування до 2030 року.
🌱 4. Чому це важливо для України
Україна — не лише спостерігач, а й активний учасник Паризької угоди, яка формує основу для повоєнного “зеленого відновлення”.
Участь українських делегатів у COP30 стане можливістю:
- показати приклад країни, що продовжує екологічні реформи під час війни;
- представити оновлену Національно визначену ціль (NDC-3.0) з урахуванням відновлення енергетики, агросектору та промисловості;
- долучитися до дискусії про боргове навантаження та кліматичні інвестиції, де Україна може виступити адвокатом для поствоєнних економік.
Від рішень у Белемі залежить, чи отримає світ шанс залишитися у безпечній межі клімату — і чи отримає Україна підтримку для справедливого зеленого переходу.
💬 Час для дій, а не декларацій
COP30 стане перевіркою щирості глобальної спільноти. Чи готові держави виконати власні обіцянки ? Чи буде ухвалено договір про відмову від викопного палива, на який чекає світ ?
Україна, переживши руйнування, має шанс перетворити свою відбудову на історію зеленого лідерства, а не жертви.
🌿 Майбутнє не можна відкласти. Його потрібно будувати вже сьогодні — разом.
❓ Запитання для дискусії:
– Чи зможе світ зупинити потепління до 1,5 °C ?
– Які конкретні кроки може зробити Україна, щоб стати частиною цього глобального рішення ?
💬 #COP30 #ClimateAction #UkraineGreenRecovery #ЄС #ПаризькаУгода #ENVI #GreenDeal #nduUA
