У жовтні 2025 року Європейський парламент оприлюднив аналітичний звіт про реформу системи статистики у сфері рибальства та аквакультури. Йдеться не просто про оновлення старих звітних форм, а про створення нового цифрового фундаменту для управління морськими ресурсами ЄС — European Fisheries and Aquaculture Statistics (EFAS).
Уперше ЄС переходить до єдиної інтегрованої бази даних, що поєднує відомості про вилов, переробку, аквакультуру та торгівлю — з використанням інформації не лише від національних статистичних органів, а й із системи контролю суден, супутникових даних і міжнародних реєстрів.
Для України, яка прагне гармонізувати власну систему морського управління з європейськими стандартами, це питання має стратегічне значення. Доступ до якісних даних означає прозорість, відповідальність і нові можливості для розвитку прибережних громад.
Ключові аспекти реформи
1. Єдине правове поле замість п’яти регламентів
ЄС об’єднує п’ять чинних актів 2006–2009 років, які регулювали окремі аспекти рибальської статистики (вилов, висадку, аквакультуру). Вони втратили актуальність через зміни у політиці спільного рибальства (CFP) та появу нових джерел даних. Новий регламент EFAS забезпечує цілісну систему управління інформацією — від морського тралу до ринку збуту .
2. Переосмислення ролі Eurostat
Eurostat отримає законне право використовувати не лише національні статистичні дані, а й адміністративні дані Єврокомісії (DG MARE, система контролю суден, реєстри дозволів). Це скорочує дублювання звітності й забезпечує реальну узгодженість між статистикою, контролем та управлінням ресурсами .
3. Цифровізація та зниження бюрократії
Нова система дозволяє автоматично інтегрувати дані з національних баз і електронних журналів суден, що зменшує навантаження на бізнес і державні структури. Особлива увага приділяється малим суднам та рекреаційному рибальству, які раніше не враховувалися у статистиці, хоча їхній вплив на запаси риби значний.
4. Відкритість і захист даних
EFAS впроваджує механізми, що забезпечують баланс між публічністю екологічної інформації та конфіденційністю бізнесу — зокрема у сфері аквакультури, де виробництво зосереджене у кількох великих компаніях. Це відповідає принципам прозорого врядування і сприяє довірі між державами-членами ЄС.
Європейська комісія ще у 2019 році встановила, що наявна система рибальської статистики застаріла на 30 років і не відповідає сучасним викликам — від зміни клімату до цифровізації контролю.
Серед ключових проблем були:
• роздробленість законодавства й дублювання даних між Eurostat і DG MARE;
• відсутність оперативності у зборі й обробці інформації;
• обмежена точність для маломасштабного флоту та аквакультури;
• високе адміністративне навантаження на держави-члени.
Реформа EFAS має виправити ці недоліки, створивши гнучку, адаптивну, interoperable систему, яка зможе швидко реагувати на зміни у морському середовищі та на ринку .
Європейський парламент і контроль за реформою
Європейський парламент неодноразово наголошував на потребі гармонізованих і прозорих даних у секторі рибальства. У резолюціях 2016, 2018, 2022 і 2024 років депутати вимагали:
• створення сумісних електронних систем обліку для всіх суден, включно з малими;
• повного відображення рекреаційного вилову;
• інтеграції технологій дистанційного моніторингу (CCTV);
• спрощення звітності без втрати якості даних.
Комітет Європарламенту з рибальства (PECH) наразі здійснює парламентський контроль за впровадженням EFAS, акцентуючи на необхідності синхронізації з новими нормами контролю за рибальством .
Україна має безпосередню зацікавленість у гармонізації з EFAS у рамках євроінтеграції.
Це дає можливість:
• оптимізувати державну систему рибальського обліку, зокрема Державного агентства меліорації та рибного господарства;
• підвищити прозорість рибальських квот і звітності для ЄС та FAO;
• інтегруватися до європейських наукових мереж моніторингу Чорного моря;
• сприяти розвитку української аквакультури, особливо у відбудові прибережних регіонів після війни.
У сучасних умовах безпеки морський простір України — це не лише питання оборони, а й економічної стабільності та продовольчої безпеки. Прозора статистика стає елементом міжнародної довіри й доказом цивілізованого управління ресурсами.
Дані як спільне благо
Реформа EFAS — це крок до нової культури управління морем, де дані перестають бути лише звітами для чиновників і стають інструментом суспільного контролю, науки та політики сталого розвитку.
Для України цей досвід — не просто приклад, а орієнтир на шляху до європейських стандартів прозорості, цифрової аналітики та екологічної відповідальності.
🔹 Чи готова Україна до того, щоб кожен кілограм виловленої риби був не лише товаром, а й даними, що формують довіру та майбутнє ?
🔹 Як забезпечити баланс між ринковими інтересами і відкритістю інформації у нашій системі рибного господарства ?
#ЄС #Рибальство #Аквакультура #Eurostat #EFAS #Євроінтеграція #Прозорість #СталийРозвиток #ndu_ua #ПарламентськаПросвіта
