У період воєнного стану ефективне державне управління є не лише питанням адміністрування, а умовою виживання країни. Проте не можна говорити про сильну державу без мотивованої, справедливо оплачуваної державної служби.
Попри зростання видатків на оплату праці, Рахункова палата України дійшла висновку — реформа державної служби не дала очікуваного ефекту. А це означає, що ключова ланка управління державою досі залишається слабкою.
Передумови реформи
Реформа оплати праці державних службовців стартувала у 2016 році, а з 1 січня 2024 року було запроваджено нову класифікацію посад — ключовий елемент змін у межах Плану Ukraine Facility. Її мета — наблизити державну службу до європейських стандартів прозорості, справедливості та конкурентоспроможності .
Серед досягнутих результатів:
• підвищення середньомісячної зарплати держслужбовців на 43 %;
• зменшення частки надбавки за вислугу років з 50 % до 30 %;
• запровадження співвідношення сталої частини (81,7 %) до варіативної (18,3 %).
Однак ці кроки не забезпечили головного — підвищення ефективності державної служби.
Причини провалу
Аудит Рахункової палати показав: реформа здійснювалася без належного планування, координації та законодавчої основи .
1. Відсутність системного підходу
Класифікація посад була впроваджена не за урядовим планом, а на підставі доручення Прем’єр-міністра в межах бюджетного процесу. Відповідний закон ухвалили лише через рік після фактичного старту реформи.
2. Нереалістичні строки
На підготовку ключових документів відвели лише чотири місяці, що призвело до численних помилок і перекласифікацій посад.
3. Ігнорування ринкових показників
Під час формування схем оплати не врахували рівень зарплат у приватному секторі, хоча це передбачалося планом реформи. У результаті — нерівність оплати та спотворення принципу «рівна праця — рівна зарплата».
4. Відсутність контролю
Через слабку координацію органи влади іноді штучно відносили посади до класифікацій із вищими окладами. Додатково, державний бюджет періодично встановлював особливі умови оплати для окремих установ, створюючи дисбаланс у системі.
Реальні наслідки
Попри формальне зростання зарплат, система не стала більш справедливою чи прозорою. Держава не має повних даних про фактичні нарахування, що унеможливлює оцінку ефективності витрат .
Згідно з опитуванням:
• 72,4 % держслужбовців не відчули змін у системі оплати;
• 78,6 % вважають свою зарплату неадекватною рівню відповідальності;
• половина називає низьку оплату однією з головних причин звільнення.
Крім того, індекс Джині, який вимірює нерівність доходів, зріс удвічі — із 0,062 до 0,118. Це означає, що розрив між «верхами» і «низами» на держслужбі лише поглибився.
Що пропонує Рахункова палата
Аудитори закликали уряд і парламент:
• розробити методику оцінки посад державної служби;
• запровадити порівняльний аналіз оплати праці з приватним сектором;
• забезпечити координацію між міністерствами;
• ухвалювати рішення на основі об’єктивних даних, а не політичних чи бюджетних компромісів .
Рахункова палата вже звернулася до профільного Комітету Верховної Ради з проханням розглянути звіт і розробити пропозиції щодо законодавчих змін.
Чи може державна служба стати європейською ?
Реформа оплати праці — це не просто бухгалтерський процес. Вона є показником довіри держави до власних людей. Без належної мотивації чиновники не здатні ефективно реалізовувати політики, що визначають майбутнє країни.
Україна, яка бореться за своє виживання, має показати приклад — створити справедливу, прозору та гідно оплачувану державну службу, що стане справжньою опорою демократії.
💬 А як ви вважаєте — чи може реформа без належної підготовки принести результат ?
Долучайтеся до дискусії на нашій сторінці www.ndu.kr.ua.
#держслужба #РахунковаПалата #UkraineFacility #парламентськапросвіта #держуправління #реформа #ефективневрядування #UkraineResilience #warcontext #prozzoro
