16 липня 2025 року Європейська Комісія представила оновлений Connecting Europe Facility (CEF) — програму, яка визначає пріоритети інвестицій у транспортну та енергетичну інфраструктуру Європейського Союзу на період 2028–2034 років.
Загальний бюджет ініціативи становить €81,4 млрд, що має стати одним із наймасштабніших фінансових інструментів у новій фінансовій архітектурі ЄС.
CEF — це не просто про дороги, тунелі й електромережі. Це — інтеграційний кістяк Європи, який об’єднує держави через спільну енергетику, стійку логістику, військову мобільність і цифрові технології. У новому періоді особливу увагу приділено східному напрямку — розбудові зв’язків із Україною та Молдовою, модернізації коридорів TEN-T і зміцненню енергетичної безпеки континенту .
Ключові напрями програми
1. Транспорт і військова мобільність
Більше €51,5 млрд буде спрямовано на розвиток транс’європейських транспортних мереж (TEN-T), зокрема на завершення їхнього основного ядра до 2030 року та розширеного — до 2040-го.
CEF фінансуватиме:
• будівництво й модернізацію залізничних коридорів і тунелів, таких як Rail Baltica, Brenner Base Tunnel, Brno–Bratislava;
• інфраструктуру подвійного призначення для військових і цивільних перевезень;
• екологічно чисту логістику — електрифікацію портів, розвиток мультимодальних вузлів, системи управління рухом (ERTMS, RIS).
Європейський Союз розглядає транспортну інфраструктуру не лише як економічну, а й як оборонну основу Європи, підсилюючи можливості для швидкого переміщення військ і техніки у разі загроз .
2. Енергетична інтеграція та декарбонізація
Близько €29,9 млрд буде інвестовано у розбудову енергетичних мереж нового покоління — електричних, водневих і CO₂-мереж, що охоплюють проєкти спільного інтересу (PCI) та взаємного інтересу (PMI) за Регламентом TEN-E.
Серед ключових завдань:
• розвиток кроскордонних енергетичних інтерконекторів, включно з гібридними проєктами (офшорна вітрова енергетика, підводні кабелі);
• підтримка відновлюваних джерел енергії через міждержавні проєкти;
• підключення країн-кандидатів, зокрема України, до спільного Європейського енергетичного ринку .
3. Геополітична та екологічна стійкість
CEF прямо пов’язаний із Європейським планом готовності (Preparedness Union Strategy) та Білою книгою оборонної готовності 2030, що передбачають підвищення безпеки ЄС у разі криз і воєнних викликів.
Водночас кожен інфраструктурний проєкт має відповідати принципам Green Deal — тобто бути кліматично нейтральним, енергоефективним і дружнім до довкілля.
Європа, що будує мости — не лише між країнами
Програма CEF 2028–2034 має на меті не лише економічне зростання, а й соціальну згуртованість. Особлива увага надається:
• віддаленим і прифронтовим регіонам;
• цифровізації управління транспортом і енергетикою (інтеграція із системами Galileo, Copernicus, IRIS²);
• підтримці зв’язків між країнами ЄС і третіми державами через розширення TEN-T на Балкани, Кавказ і Чорноморський регіон .
Для України це означає можливість:
• інтеграції в європейську транспортну систему;
• модернізації коридорів Львів–Краків, Чоп–Ньїредьгаза, Чернівці–Плоєшті;
• залучення до спільних енергетичних проєктів із Молдовою та Румунією.
Парламентський процес і політичний контекст
Документ розглядають спільно комітети ITRE (промисловість, енергетика, дослідження) та TRAN (транспорт і туризм).
Серед тіньових доповідачів — Мартін Кемп (EPP), Роман Гайдер (PfE) та Кай Тегетгофф (Greens/EFA).
До процесу залучені комітети з регіонального розвитку, довкілля, оборони та бюджету, що підкреслює всебічний характер CEF .
Європейська інтеграція у дії
CEF 2028–2034 — це стратегічний інструмент майбутнього Європи, який формує не лише інфраструктуру, а й політичну солідарність.
ЄС через нього демонструє здатність діяти як єдиний простір рішень, де транспорт, енергетика, безпека та клімат — взаємопов’язані елементи.
Для України цей документ має символічне й практичне значення — це дорожня карта до спільного європейського простору.
Завдання нашого парламенту й уряду — вже сьогодні інтегрувати принципи CEF у національні програми з відновлення та модернізації, зокрема у проєкти TEN-T Україна, Military Mobility East, Energy Bridge UA–EU.
Чи зможе Україна вже у наступному десятилітті стати повноправною частиною європейської мережі TEN-T і Energy Union ?
Ваші думки — у коментарях.
#ConnectingEuropeFacility #CEF2034 #EUTEN-T #EnergyUnion #UkraineEU #GreenDeal #MilitaryMobility #ЄвропейськаІнтеграція #ТранспортМайбутнього #ЕнергетичнаБезпека
