Коли дороги стають лініями життя

Війна зробила дороги символом життя — артеріями, якими рухається країна навіть тоді, коли навколо палають фронти. Але одночасно війна завдала потужного удару по нашій культурній, національній та природній спадщині.

Зруйновані історичні центри, спалені ліси, знищені мости — усе це не лише втрати для довкілля й економіки, а удар по нашій ідентичності.

Як народний депутат, я переконаний: відновлення інфраструктури має відбуватись у гармонії з відновленням спадщини. Дороги — це не просто бетон і асфальт, це історія, культура, довкілля та зв’язок поколінь.

Внаслідок російської агресії понад 900 об’єктів культурної спадщини в Україні були зруйновані або пошкоджені. Це музеї, церкви, архітектурні ансамблі, археологічні пам’ятки, історичні квартали.

Міністерство культури та інформаційної політики створило єдиний реєстр воєнних руйнувань культурної спадщини. Його мета — не лише фіксація збитків, а й планування майбутнього відновлення.

Багато пам’яток зараз проходять процедуру тимчасової консервації — зокрема в Чернігові, Охтирці, Ізюмі, Миколаєві. Відновлення таких об’єктів тепер інтегрується у проєкти дорожнього будівництва, щоб нова інфраструктура не лише служила людям, а й зшивала простір пам’яті.

Війна знищує не тільки міста. Вона випалює землю. За даними Уряду, понад 600 територій природно-заповідного фонду зазнали шкоди: ліси згоріли від пожеж, річки замулені уламками боєприпасів, тисячі гектарів міновані.

Окремі заповідники — «Меотида», «Азово-Сиваський», «Тузлівські лимани» — опинилися в окупації.

Тепер кожен проєкт відновлення дороги має враховувати екологічну реабілітацію довкілля. Ми не можемо відновити транспорт без того, щоб повернути до життя природу, що поруч із ним.

Після реорганізації колишнього Укравтодору створено Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Це має бути не просто нова структура — це повинна бути нова філософія:

• відбудова інфраструктури з урахуванням спадщини;

• врахування екологічних і культурних чинників при проектуванні доріг;

• співпраця з громадами, археологами, науковцями та міжнародними партнерами.

Сьогодні Агентство працює у форматі партнерства з Мінкультом, місцевими громадами та міжнародними інженерними консультантами. Кожен новий об’єкт потенційно включає компонент збереження або відновлення культурного та природного середовища.

Попри воєнний стан, система охорони спадщини залишається дієвою.

• Закон «Про охорону культурної спадщини» — чинний; доповнений нормами щодо воєнних руйнувань та збереження пам’яток під час бойових дій.

• Закон «Про природно-заповідний фонд України» — забороняє будь-яке втручання у заповідники без рішення уряду.

• Закон «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД) — обов’язковий для всіх проєктів відновлення доріг; навіть спрощені воєнні процедури включають розділ про культурну та природну спадщину.

Крім того, діють міжнародні зобов’язання — Конвенція ЮНЕСКО, Орхуська конвенція, Європейська ландшафтна конвенція — адаптовані до воєнних умов.

Хто зараз в Уряді відповідає за збереження спадщини:

• Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) — фіксує втрати, погоджує археологічні дослідження, здійснює контроль.

• Міністерство економіки  — забезпечує оцінку впливу на довкілля, погоджує заходи у межах природно-заповідного фонду.

• Агентство відновлення — координує будівництво, забезпечує баланс між відновленням і збереженням.

• Громади та наукові інституції — залучені до прийняття рішень, проведення досліджень і моніторингу.

• Приватні археологи, екологи, забудовники — виконують розвідки, розкопки, готують звіти ОВД, впроваджують компенсаторні заходи.

Як відбувається співпраця у реаліях воєнного стану:

1. Передпроєктна експертиза: збір даних про об’єкти культурної та природної спадщини.

2. Археологічні дослідження: обов’язкові перед земляними роботами.

3. ОВД: оцінює вплив на пам’ятки, ПЗФ, ландшафти; проходить публічне обговорення.

4. Погодження з органами спадщини: якщо проєкт зачіпає охоронні зони.

5. Будівництво: супровід археологів і екологів, негайне зупинення робіт у разі виявлення знахідок.

6. Післяпроєктний моніторинг: перевірка відновлення ландшафтів і стану природних середовищ.

Сучасні приклади, які вже маємо для аналізу результатів захисту спадщини:

№

Проєкт

Регіон

Як враховано спадщину

1

Н-07 Київ – Чернігів

Київська / Чернігівська обл.

Відновлення мостів і доріг з урахуванням охоронних зон дубової алеї XIX ст.; археологічний моніторинг після розмінування.

2

Північний обхід Львова

Львівська обл.

Розкопано понад 20 археологічних пам’яток; унікальна співпраця археологів, екологів і проєктантів.

3

Р-24 Татарів – Кам’янець-Подільський

Івано-Франківська / Чернівецька обл.

Трасу зміщено для збереження Карпатського НПП.

4

Н-31 Дніпро – Решетилівка

Полтавська обл.

Під час будівництва знайдено понад 7000 артефактів; створено виставку «Музей дороги».

5

Міст через Інгулець

Миколаївська обл.

Новий міст проєктовано з урахуванням природних течій і біотопів; вперше застосовано «еко-мости» для риби й тварин.

Основні виклики воєнного стану:

Проблема

Рішення

Руйнування пам’яток у зоні бойових дій

Тимчасова консервація, фотофіксація, цифрова база даних спадщини

Мінування природних територій

Спеціальні групи гуманітарного розмінування в складі дорожніх підрядників

Відсутність фахівців

Залучення університетів, приватних археологів, міжнародних консультантів

Затримки погоджень

Єдина електронна система погоджень «Дія.Спадщина»

Суперечності між швидкістю відновлення та охороною

Стратегічне планування, погодження ще на етапі ТЕО, участь громад

Що показала війна

1. Відновлення має бути мудрим. Дороги мають відновлювати не лише сполучення, а й довіру та гідність.

2. Археологія — частина національної безпеки. Вона захищає нашу історію від забуття так само, як армія — нашу територію.

3. Природа — союзник у відбудові. Відновлення екосистем означає зниження ризиків катастроф, ерозії, пожеж.

4. Громади — партнери, а не статисти. Їхня участь у слуханнях, консультаціях і моніторингу — ключ до успіху.

Ми маємо створити єдину геоінформаційну систему “Спадщина — Інфраструктура”, яка об’єднає дані про пам’ятки, природні території, охоронні зони та дорожні проєкти.

Ми повинні запровадити обов’язковий археологічний супровід кожного великого інфраструктурного проєкту.

І головне — маємо зробити так, щоб кожна дорога після війни була дорогою гідності, пам’яті та відновлення.

Як парламентар і як громадянин, я вірю, що відбудова — це не просто ремонт зруйнованого.

Це переосмислення країни, її зв’язку з природою, історією, культурою та людьми.

Ми будуємо не лише дороги — ми будуємо Україну.

І кожен кілометр асфальту сьогодні — це наш крок до перемоги, наш акт поваги до минулого і наш шанс на майбутнє.

#ЮрійКорявченков #АгентствоВідновлення #дороги #спадщина #ОВД #відбудова #екологія #UkraineRecovery #yakistorg #ndukr