Європейський контекст і виклики війни
Європейська Комісія оприлюднила детальний звіт про готовність України до членства в ЄС, який став одним із найважливіших документів у контексті післявоєнного відновлення та політичних реформ.
Звіт охоплює період із вересня 2024 по вересень 2025 року — час, коли наша держава продовжувала протистояти російській агресії, одночасно проводячи системні реформи, необхідні для вступу до Європейського Союзу.
Єврокомісія відзначила «вражаючу стійкість і рішучість України у русі європейським шляхом», попри масштабні ракетні атаки та втрати серед цивільного населення. Водночас у звіті чітко зафіксовано: країні потрібно «гарантувати незалежність антикорупційної системи, реформувати правосуддя та продовжити децентралізацію» .
🔹 Демократія і державне управління
В умовах воєнного стану Верховна Рада продовжує ефективно виконувати свої функції. З вересня 2024 по серпень 2025 року парламент ухвалив 208 законів, з яких 192 вже набрали чинності. Відновлено пряму трансляцію пленарних засідань та «Годину запитань до уряду» — важливий інструмент парламентського контролю.
Європейська Комісія наголошує, що Україна повинна зміцнити інституційну незалежність парламентських комітетів, удосконалити законодавство про політичні партії та забезпечити рівне представництво жінок у політиці (нині лише 21 % депутатів — жінки) .
Уряд демонструє результативність, попри війну: пріоритети — безпека, євроінтеграція, макростабільність, відбудова. Позитивно оцінено прогрес децентралізації, проте Єврокомісія застерігає від надмірної концентрації повноважень у військових адміністрацій та наполягає на впровадженні європейського принципу субсидіарності — коли рішення ухвалюються на максимально наближеному до громад рівні.
🔹 Правосуддя та боротьба з корупцією
Оцінка ЄС у цій сфері — «деякий прогрес, але суттєві ризики».
Україна продовжує реформу судової системи: створено нові адміністративні суди, розпочато відбір суддів, запущено систему електронного судочинства. Проте нестача кадрів, політизація посади Генпрокурора та відсутність повного складу Конституційного Суду залишаються проблемами.
Особливу увагу звіт приділяє незалежності антикорупційних органів. Єврокомісія розкритикувала спробу парламенту у липні 2025 року внести зміни, які могли послабити НАЗК, НАБУ та САП, однак позитивно відзначила оперативне скасування цих рішень після тиску громадськості та партнерів.
Рекомендації Брюсселя:
- гарантувати автономність НАБУ і САП від політичного впливу ;
- збільшити кількість суддів у Вищому антикорупційному суді ;
- ухвалити нову Антикорупційну стратегію і програму дій .
🔹 Громадянське суспільство
Попри воєнний стан, громадські організації в Україні залишаються активними партнерами держави. У 2024–2025 роках ухвалено три ключові закони, що розширюють можливості участі громадян у формуванні політики. Водночас Єврокомісія зафіксувала випадки тиску на антикорупційних активістів і закликала владу «забезпечити безпечне та фінансово стабільне середовище для НУО».
ЄС наголошує: участь громадянських інституцій має стати складовою процесу ухвалення рішень під час підготовки до членства.
🔹 Економічна стійкість і відновлення
Україна продемонструвала «добрий прогрес у формуванні функціональної ринкової економіки». Єврокомісія відзначає зниження дефіциту бюджету, відновлення кредитування, поступову лібералізацію валютного ринку та активність приватного сектору навіть у воєнних умовах.
Пріоритети на 2026 рік:
- впровадження Національної стратегії доходів і реформування пенсійної системи ;
- боротьба з тіньовою економікою ;
- інтеграція ветеранів та ВПО у ринок праці ;
- прозора корпоратизація держпідприємств.
🔹 Зелений курс і сталий транспорт
Єврокомісія позитивно оцінила досягнення України у сфері екології, транспорту та енергетики. Зокрема, країна ухвалила рамковий закон про кліматичну політику, відновила моніторинг викидів парникових газів і затвердила національний план поводження з відходами.
Проте зберігаються труднощі у впровадженні оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО), особливо в контексті післявоєнного будівництва. ЄС очікує від України ухвалення Стратегії циркулярної економіки і ратифікації Кігалійської поправки до Монреальського протоколу.
🔹 Освіта, культура і наука
Україна зробила «добрий поступ» у реформі освіти — прийнято закони про дошкільну та професійну освіту, розвивається участь у програмі Horizon Europe, запущено стратегію розвитку культури. Єврокомісія заохочує подальше зміцнення зв’язків із європейськими науковими мережами та підтримку інновацій у регіонах.
📊 Загальний висновок
Звіт Єврокомісії засвідчив: Україна стала одним із найдинамічніших кандидатів у члени ЄС, попри надзвичайні обставини війни. Водночас ключові вимоги Брюсселя залишаються незмінними — верховенство права, незалежна антикорупційна система, прозора судова влада, ефективне врядування.
Україна має шанс стати історією успіху розширення ЄС XXI століття — за умови, що реформи не зупиняться навіть під звуки сирен.
💬 Для роздумів і обговорення
Чи здатна Україна перетворити воєнні виклики на поштовх до глибших реформ ?
Яку роль у цьому процесі повинні відіграти парламент, громадськість та міжнародні партнери ?
Запрошуємо до обговорення на платформі www.ndu.kr.ua
#UkraineEU #Enlargement #ЄвропейськийШлях #Democracy #RuleOfLaw #GreenDeal
