Повномасштабна війна докорінно змінила фінансову архітектуру держави. Зростання видатків на оборону, падіння обсягів виробництва, скорочення експорту та руйнування інфраструктури створили унікально високий тиск на державні фінанси.
За даними Рахункової палати України, з початку 2022 року державний борг зріс у 3,1 раза, а станом на 30 червня 2025 року досяг 7 402,5 млрд грн (177,8 млрд дол. США) . Такий рівень боргового навантаження вже перевищує сукупні доходи загального фонду бюджету за останні 3,5 року.
На цьому тлі виникає ключове питання : чи спроможна Україна управляти боргом так, щоб забезпечити економічну стійкість у період війни та підготувати підґрунтя для повоєнного відновлення ?
Ключові висновки аудиту Рахункової палати
1. Боргове навантаження стрімко зростає і стає залежним від зовнішніх ринків
• Державний зовнішній борг від МФО зріс у 7,5 раза, а від ЄС — у 13,6 раза за 2022–2024 роки .
• Частка валютного боргу збільшилась із 60 до 77 %, що підвищує ризики, пов’язані з коливанням курсу гривні.
• Показник борг/ВВП досяг рівня 90–91 %, що значно перевищує європейський орієнтир у 60 % та ускладнює економічне планування.
2. Україна не впровадила цілісної системи управління боргом
Аудит показав, що попри формально створену нормативну базу, процеси:
• стратегічного планування,
• управління ліквідністю,
• оперативного обліку боргу,
• контролю,
— не функціонують як єдиний узгоджений механізм.
Ключова структурна проблема — Боргове агентство, створене ще 2020 року, так і не почало працювати. Усі функції залишилися в межах Міністерства фінансів, що призвело до концентрації повноважень і зменшення прозорості процесів .
3. Стратегічне планування фактично зупинене
• Бюджетні декларації на 2023–2025 та 2024–2026 роки не були підготовлені.
• Середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки не затверджені.
• План державних запозичень не містив ключових параметрів — мети, строків, стану укладання договорів.
• У 2022 році план охоплював лише 30 % фактичних запозичень, у 2023 — 66 %, у 2024 — 91 % .
Це означає, що реальні рішення ухвалювались ситуативно, що підвищує ризики для ліквідності та може призвести до касових розривів.
4. Система оперативного обліку боргу не відповідає міжнародним стандартам
• Інформаційно-аналітична система «УДБ» працює напівавтоматично — частина даних вводиться вручну.
• Не затверджено порядок функціонування системи, неможливо відстежити історію змін умов кредитних договорів.
• Відсутні підсистеми «Адміністрування» та «Аналіз ризиків» — ключові для контролю і прозорості.
5. Прозорість боргової політики залишається недостатньою
Попри вимоги закону :
• щорічний звіт про управління державним боргом не готувався і не оприлюднювався протягом 2022–2024 років.
Це знижує довіру міжнародних партнерів, інвесторів і ускладнює громадський контроль.
Що означають ці висновки для держави та суспільства ?
1. Фінансова незалежність України залишається обмеженою
Висока частка зовнішніх запозичень робить державний бюджет залежним від рішень та політик інших країн і міжнародних інституцій.
У воєнний час зовнішня підтримка критично необхідна, але після війни це може створити ризики для стабільності відновлення.
2. Відсутність середньострокового планування — це не технічна дрібниця
У період високої невизначеності необхідно, навпаки, мати більш гнучкі, але послідовні інструменти управління ризиками.
Без стратегії Україна фактично не має прогнозованої моделі боргової динаміки.
3. Прозорість — ключ до довіри кредиторів
Невчасна звітність та нерозвинуті інформаційні системи прямо впливають на вартість запозичень і доступ до ресурсів.
Рекомендації Рахункової палати, які мають бути виконані у пріоритетному порядку
1. Створити цілісний механізм управління боргом, включно зі структурою відповідальних осіб та алгоритмами ухвалення рішень.
2. Розробити і впровадити автоматизовану систему прогнозування руху коштів на ЄКР та валютних рахунках для управління ліквідністю (до 31.12.2026).
3. Затвердити порядок роботи системи «УДБ», встановити регламенти обміну даними між Мінфіном і Казначейством.
4. Створити та впровадити Реєстр державного та гарантованого боргу як окрему інформаційну систему.
5. Поновити підготовку бюджетних декларацій та середньострокових стратегій у сфері боргової політики відповідно до європейських принципів управління.
Що має зробити парламент і громадянське суспільство ?
Україна увійшла у фазу війни з високим рівнем фіскальної вразливості, а без системного управління боргом ризики лише зростають.
Проте ситуацію можна змінити — саме зараз, коли країна наближається до масштабного післявоєнного відновлення.
Ключові кроки :
• Парламенту — забезпечити контроль виконання рекомендацій Рахункової палати та запровадити політичну відповідальність за прозорість боргової політики.
• Уряду — невідкладно активувати Боргове агентство та ухвалити всі необхідні підзаконні акти.
• Громадянському суспільству — вимагати регулярної публічної звітності щодо стану державного боргу та умов нових запозичень.
• Експертному середовищу — сприяти адаптації українських механізмів до стандартів ЄС та МВФ.
Чи може країна дозволити собі непрозоре управління боргом тоді, коли кожна гривня — це питання виживання держави ?
Запрошуємо до обговорення :
Які кроки, на вашу думку, є найважливішими для підвищення стійкості боргової політики України ?
#державнийборг #РахунковаПалата #державніфінанси #бюджет2025 #економічнастійкість #UkraineRecovery #publicfinance #ndu_ua #парламентськапросвіта
