Підсумки 30-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP30), що відбулася у Белені, стали водночас сигналом надії та попередженням. Країни світу погодили нові механізми для прискорення кліматичної дії, але глобальних рішень щодо відмови від викопного палива знову не досягнуто — насамперед через спротив групи держав-експортерів нафти й газу.

Для України — держави, що веде війну за виживання, потерпає від екоцидів і одночасно рухається шляхом євроінтеграції — рішення COP30 важливі з точки зору міжнародної підтримки адаптації, відновлення екосистем та фінансування кліматичних ризиків.

Чи дозволять нові ініціативи змінити глобальну траєкторію і зупинити зростання температури ? Чи зможе парламентське співтовариство України врахувати ці висновки у своїй роботі ? Запрошую до обговорення.

Ключові рішення COP30 : що ухвалено у Белені

На основі офіційного аналітичного звіту Європейського парламенту   виділяємо найважливіші пункти.

“Global implementation accelerator” — глобальний прискорювач кліматичних дій

COP30 запустила механізм, орієнтований на виконання рішень, а не лише їх ухвалення.

• Його мета — прискорити реальні зміни у країнах, що зволікають із впровадженням планів зі скорочення викидів.

• Особлива увага — державам, що найбільше потерпають від зміни клімату.

“Belém Mission to 1.5” — добровільна місія для досягнення 1.5 °C

Офіційного рішення щодо відмови від викопного палива заблокували нафтогазові країни.

• У відповідь — створено ініціативу, яку координує Бразилія.

• Мета — добровільно рухатися до виконання Паризької угоди, попри політичні розбіжності.

Показники для глобальної адаптації

Вперше на COP затвердили уніфіковані індикатори адаптації.

• Це дозволить країнам звітувати однаковими методами.

• Україна може інтегрувати ці показники в національні плани відбудови — особливо щодо водних ресурсів, деградації ґрунтів, лісів і схильних до пожеж регіонів.

Заклик до потроєння фінансування адаптації

Країни підтримали вимогу до 2035 року збільшити обсяг глобального фінансування адаптації до 300 млрд доларів США.

• У фокусі — стійкість інфраструктури, енергетики, водних систем, сільського господарства.

• Для України це відкриває вікно можливостей у програмах ЄС, Світового банку та ПРООН.

Tropical Forest Forever Facility — новий глобальний фонд збереження тропічних лісів

Запущений напередодні COP30 механізм спрямований на постійну охорону дощових лісів.

• Для України, де масштаби воєнних лісових пожеж зростають, це приклад сталого фінансування екосистем, який можна адаптувати.

Світ відстає від кліматичних цілей : лише третина країн подала оновлені NDC

• Країни мали подати третє покоління національно визначених внесків (NDC), але зробили це менше ніж 30 %.

• Аналіз показує : планета не встигає втримати потепління в межах 2 °C, не кажучи вже про 1.5 °C.

США — єдина країна, що вийшла з Паризької угоди (2025)

Це ускладнює глобальну координацію, хоча інші держави продовжують виконувати свої зобов’язання.

Позиція Європейського парламенту : боротьба за амбітні цілі

Європарламент ще до COP30 ухвалив резолюцію з жорсткими вимогами   :

1. Повна відмова від викопного палива

Депутати закликали до чіткого плану та припинення субсидій на викопні енергоносії.

2. Рівні внески у кліматичне фінансування

Члени ЄП наголошували, що всі держави мають робити внесок відповідно до економічних можливостей.

3. Операційна система адаптації з належним фінансуванням

Потрібні конкретні фінансові механізми, а не декларації.

Представництво Європарламенту в Белені висловило розчарування : Лідія Перейра (EPP) заявила, що результат “не відповідає амбіціям ЄС”.

Водночас Мохаммед Чагім (S&D) наголосив : попри зниження темпу, “мультилатералізм вистояв”.

Що це означає для України : 5 ключових висновків

1. Нові фінансові ресурси для адаптації та відбудови

Україна може претендувати на фінансування проектів стійкої інфраструктури, водної безпеки, лісовідновлення, кліматично нейтрального транспорту.

2. Вбудовування глобальних індикаторів у національні політики

Індикатори адаптації, ухвалені на COP30, варто інтегрувати у законопроєкти та стратегії відновлення регіонів.

3. Важливість парламентського нагляду та відкритості даних

Ухвалена на COP30 вимога щодо інформаційної доброчесності посилює роль громадянського суспільства у контролі кліматичної політики.

4. Синергія з Європейським зеленим курсом

Українським парламентарям варто враховувати резолюцію ЄП щодо COP30, адже вона визначає майбутні регуляції ЄС, що впливатимуть на Україну як кандидатку.

5. Війна як каталізатор та загроза

Екологічні збитки від війни, руйнування інфраструктури та енергетична нестабільність роблять адаптацію не опцією, а необхідністю.

Чи готові Україна та світ діяти швидше ?

COP30 показала : глобальна кліматична політика рухається вперед, але надто повільно.

Ініціативи, представлені в Белені, відкривають шанс для країн, що переживають складні кризи — зокрема для України. Але цей шанс працюватиме лише тоді, коли парламент, уряд і громадянське суспільство діятимуть синхронно.

🔹 Чи готові ми прискорити кліматичні реформи попри воєнний стан ?

🔹 Які сфери адаптації — водні ресурси, енергетика, ліси — мають стати першими у пріоритетах парламенту ?

🔹 Чи здатні ми побудувати відновлення України за принципом “green resilient recovery” ?

Запрошую читачів до дискусії у коментарях — ваші пропозиції та критичні думки допоможуть сформувати парламентську повістку для стійкого, безпечного та екологічно відповідального майбутнього України.

#COP30 #ClimateChange #EUClimate #UkrainianParliament #GreenRecovery #ClimateAdaptation #NDU #ПарламентськаПросвіта #ЗеленеВідновлення #Євроінтеграція