Повномасштабна війна зробила тилове забезпечення не просто логістичною функцією, а фундаментом боєздатності армії й моральної стійкості військових. Коли держава не може своєчасно надати спорядження, харчування чи пальне — це впливає не лише на ефективність підрозділів, а й на довіру солдатів до системи, за яку вони ризикують життям.
Офіційний аудит Рахункової палати засвідчив: у 2024 році нова модель тилових закупівель не забезпечила очікуваних результатів, а системні помилки — від управлінських рішень до фінансових механізмів — створили провали у всьому ланцюгу постачання.
У підсумку 60% військових вимушені купувати спорядження власним коштом, а понад половина незадоволені якістю харчування. Ці цифри — симптоми значно глибшої проблеми, яка стосується як ефективності оборонної політики, так і парламентського контролю.
Що саме не працює ?
Недостатнє фінансування і парадокс “невикористаних коштів”
• На продовольство та речове забезпечення держава виділила лише 44,5 % від необхідного обсягу, на пальне — 73 % .
• Попри дефіцит ресурсів, 400 млн грн залишилися невикористаними.
• ДП «ДОТ» направило понад 11 млрд грн у дебіторську заборгованість, включно з простроченою.
Як так сталося, що в умовах війни військовим не вистачає базових речей, але сотні мільйонів гривень повертаються до бюджету ?
Закупівлі через ДП «ДОТ»: конкурентність є, результату — ні
• 95 % закупівель проведено через електронну систему Prozorro.
• Але 100 лотів були оскаржені та скасовані, а 216 — неуспішні через відсутність пропозицій.
• Із 718 укладених контрактів 429 (60%) були змінені в бік гірших умов або відтерміновані, а 40 — розірвані .
Прозорість ще не гарантує якість закупівель, якщо відсутні належний контроль і відповідальність постачальників.
Втрачені штрафи і слабка претензійна робота
• Постачальники уникали санкцій за прострочення.
• Через помилки та бездіяльність у роботі з гарантіями бюджет недоотримав близько 2 млрд грн штрафних санкцій.
Нестабільне планування та хаотичні зміни потреб
Перелік товарів для закупівель змінювався 48 разів протягом року, і навіть після цього був виконаний лише частково.
Виконання:
• харчування — 81 %,
• пальне — 89 %,
• речове майно — 69 %.
Така турбулентність свідчить про відсутність системного планування та чітких управлінських рішень.
Цифровізація: стратегія є, але «тактичний рівень» провалений
Стратегічні й операційні процеси оцифровані, але тактичний рівень — облік у частинах та на складах — залишається поза цифровізацією.
Це означає:
• неможливо відстежити реальні потреби підрозділів;
• немає прозорої системи руху майна;
• планування закупівель ґрунтується не на фактах, а на припущеннях.
Реальні настрої військових: тривожна статистика
Опитування 25 000 військовослужбовців, проведене Міноборони та Рахунковою палатою, показало:
• лише 25 % задоволені спорядженням;
• 60 % купують спорядження власним коштом;
• понад 50 % незадоволені харчуванням;
• 26 % стикаються з нестачею пального .
Це — не абстрактні цифри. Це свідчення того, що тилова система не відповідає вимогам армії, яка щодня веде бойові дії.
Аудит і парламент: чому це важливо для громадянського суспільства
Аналіз Рахункової палати — це не лише технічна оцінка, а й інструмент демократичного контролю.
Для парламенту ці дані мають стати основою:
• для вдосконалення законодавства у сфері оборонних закупівель;
• для контролю над додержанням бюджетної дисципліни;
• для оцінки ефективності роботи Міноборони і ДП «ДОТ»;
• для підвищення прозорості та підзвітності оборонних витрат.
Громадянське суспільство, волонтерські спільноти, аналітичні центри та медіа — ключові гравці у поширенні цієї інформації та формуванні суспільного запиту на зміни.
Чому ця аналітика має стати початком дискусії
Аудит підтверджує: держава створила нову модель тилового забезпечення, але вона працює частково й нерівномірно. Військові продовжують закривати прогалини власним коштом — і це неприпустимо під час повномасштабної війни.
Що далі ?
• Усунути управлінські помилки.
• Посилити контроль якості закупівель.
• Забезпечити реальну відповідальність постачальників.
• Завершити цифровізацію «до останнього складу».
• Гарантувати стабільне фінансування критично важливих потреб.
Чи можлива ефективна армія без ефективного тилу ?
Це питання відкрите — і воно потребує чесної загальнонаціональної дискусії.
Запрошую читачів до обговорення:
які рішення, на вашу думку, можуть найшвидше підвищити якість постачання для наших військових ?
#ТиловеЗабезпечення #ЗСУ #ОборонніЗакупівлі #ПарламентськийКонтроль #Аналіз #NDU #БезпекаУкраїни #РахунковаПалата #АрміяУкраїни
