У час, коли Європейський Союз готується до масштабного оновлення транспортної політики, питання ефективності вантажних перевезень набуває особливого значення. Війна в Україні, зростаючі ризики для логістичних маршрутів та необхідність зміцнення енергетичної безпеки зробили транспортну інфраструктуру ключовим елементом економічної стійкості.
Новий звіт Європейського парламенту щодо перегляду Директиви про комбіновані перевезення (Combined Transport Directive, CTD) пропонує зміни, які можуть радикально оновити правила роботи залізничних, автомобільних, морських і внутрішніх водних шляхів ЄС. Документ детально аналізує понад 900 інтермодальних терміналів та формує аргументаційну базу для майбутніх рішень щодо розвитку мультимодальних перевезень у ЄС .
Для України, яка інтегрується до європейського транспортного простору й водночас працює в умовах воєнної загрози, ці рекомендації відкривають не лише можливості, а й нові зобов’язання.
Що пропонує оновлена політика ЄС
Нерівномірність розвитку інтермодальних терміналів у Європі
• За даними звіту, 25–30 % усіх терміналів ЄС розташовані в Німеччині, яка виконує роль «логістичного хребта» Союзу.
• Розвиненість внутрішніх водних шляхів і залізниці визначає конкурентоздатність країни в системі TEN-T.
• Натомість країни периферії мають значно менше мультимодальних об’єктів, що створює дисбаланс у пропускній спроможності між регіонами.
Домінування залізничної інфраструктури, але обмеженість барж та морських сервісів
• Залізниця присутня у 87–93 % терміналів, тоді як баржі — лише у 21–24 %.
• RoLa, short-sea shipping та поромні сервіси використовуються менш ніж у 3 % терміналів .
• Це означає, що потенціал перемикання з автошляхів на екологічніші види транспорту використовується неповністю.
Слабкі місця інфраструктури: нестача пропускної здатності та «вузькі місця»
Звіт вказує на низку критичних проблем:
• недостатня довжина колій (переважно 1 000–3 000 м, що не завжди дозволяє працювати з потягами стандарту 740 м);
• затримки всередині терміналів;
• низька частота відправлень та обмежений доступ у нічні години;
• відсутність електрифікації на значних ділянках мережі.
Усе це впливає на можливість ЄС зменшити викиди та переключити вантажі на більш екологічні види транспорту.
Пропозиція ЄП: перейти до “performance-based” підходу
Європарламент наполягає на тому, що комбіновані перевезення слід визначати не за довжиною маршруту, а за досягнутим зниженням зовнішніх витрат (насамперед CO₂).
Пропонується:
• вважати комбінованими лише ті перевезення, що забезпечують щонайменше 40 % економії зовнішніх витрат порівняно з авто перевезеннями;
• створити відкритий реєстр усіх терміналів;
• забезпечити прозорість тарифів та умов доступу до інфраструктури.
Стратегічні термінали Європи — «точки тяжіння» мультимодальних потоків
Звіт виокремлює 11 стратегічних терміналів (Гамбург, Констанца, Верона, Маłашевіче, Відень тощо), які:
• мають сучасні системи OCR та автоматизованого контролю доступу;
• інтегрують енергозберігаючі технології та системи «розумного» керування потоками;
• відіграють ключову роль у безперебійному сполученні морських і наземних маршрутів.
Для України важливо, що частина цих терміналів — прямі партнери українських портів і логістичних операторів.
Вантажопотоки: значні відхилення від “прямої” відстані
Звіт демонструє важливий факт:
• середня пряма відстань маршруту — 602 км;
• середні фактичні відстані:
• авто: 793 км
• залізниця: 797 км
• залізничний “overhead” становить 36,7 %, автомобільний — 24,5 % .
Це збільшує витрати бізнесу та знижує привабливість мультимодальності — і в ЄС, і для України в логістиці «Солідарних шляхів».
Рекомендації ЄС: що слід зробити вже зараз
Документ пропонує вісім пріоритетних напрямів дій:
• модернізація термінального обладнання;
• цифровізація процесів;
• підтримка перевізників через стимулювання низьковуглецевих рішень;
• розширення електрифікації;
• збільшення частоти поїздів;
• унормування єдиної європейської системи контрактів;
• підтримка інноваційних типів контейнерів і напівпричепів;
• підвищення стійкості до енергетичних та геополітичних шоків.
Для України ці рекомендації є дорожньою картою майбутньої інтеграції.
Посилення інтеграції з TEN-T
Україна вже отримала доступ до внутрішнього ринку автоперевезень і бере участь у проєктах з оновлення залізничних коридорів. Нові вимоги ЄС зроблять обов’язковими:
• цифровізацію логістичних сервісів;
• прозорість тарифів;
• підвищення стійкості логістики під час війни.
Підтримка “Солідарних шляхів” та робота з трьома морськими напрямами
Терминали Гамбурга, Констанци та польського Маłашевіче — ключові партнери для українського експорту. Їх модернізація та розширення пропускної здатності напряму впливають на швидкість та вартість української логістики.
Можливості для інвестицій
Україна може претендувати на участь у програмах CEF та EIB у сферах:
• модернізації залізниці;
• створення нових інтермодальних терміналів біля кордонів;
• цифрової логістики;
• переходу на стандарти європейської інтероперабельності.
Перегляд Директиви про комбіновані перевезення — це не суто технічне оновлення правил. Це перезапуск європейської логістики, який в умовах війни в Україні та глобальної нестабільності набуває стратегічного значення.
Ставка ЄС на екологічні види транспорту, безпечні маршрути, цифровізацію та прозорість — це те, що вже сьогодні формує майбутні правила гри й для України.
Чи зможе Україна інтегруватися у систему TEN-T на рівних умовах ?
Які саме реформи нам потрібно завершити у найближчі 2–3 роки ?
Які інвестиції здатні найбільше вплинути на швидкість експорту в умовах війни ?
Ці питання — не лише для уряду та парламенту. Вони потребують активного діалогу з громадянським суспільством, бізнесом і міжнародними партнерами.
Поділіться думками:
Які логістичні бар’єри сьогодні найбільше впливають на український експорт ?
Напишіть свою позицію у соцмережах із хештегами:
#NDU #ПарламентськаПросвіта #ЄС_Україна #TEN_T #КомбінованіПеревезення #UkraineLogistics #EUTransport
