Під час повномасштабної війни Україна не лише захищає власну державність, а й щодня стикається з масштабними екологічними збитками — від зруйнованих промислових об’єктів до знищених природних територій.

У цих умовах якість ухвалення державних рішень у сфері довкілля стає ключовою не лише для відновлення країни, а й для інтеграції до ЄС та виконання вимог Зеленого переходу.

Саме тому висновки Рахункової палати щодо функціонування інструментів екологічної оцінки — оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО) — є критично важливими. Вони показують, що попри прогрес у законодавстві, реальна практика в Україні досі залишається слабкою  .

Чому так сталося ? І що потрібно змінити, щоб екологічні процедури працювали на захист людей та сталий розвиток країни ?

Що таке ОВД і СЕО і навіщо вони потрібні ?

Оцінка впливу на довкілля (ОВД)

Це механізм перевірки потенційних екологічних наслідків конкретних проєктів: будівництва заводів, ремонтів доріг, видобутку корисних копалин. Її завдання — запобігати шкоді до того, як проєкт почне діяти.

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО)

СЕО застосовується до стратегічних документів: регіональних планів розвитку, енергетичних та транспортних стратегій тощо. Вона дозволяє оцінити довгострокові наслідки для довкілля та здоров’я людей.

Обидва інструменти є частиною зобов’язань України в межах зближення з правом ЄС та важливою складовою «Зеленого переходу» країни  .

Ключові висновки аудиту Рахункової палати

Законодавство — на рівні ЄС, практика — слабка

Україна гармонізувала своє законодавство з директивами ЄС, однак якість реалізації процедур залишається недостатньою.

• Звіти з ОВД часто містять застарілі норми, недостовірні дані та бракують польових досліджень.

• Багато документів носять декларативний характер — створюються для «галочки», а не для реальної оцінки впливу.

• Моніторинг виконання екологічних умов де-факто не працює.

СЕО проводиться нерівномірно

Не всі стратегічні документи проходять СЕО, а консультації з громадськістю часто формальні. Це призводить до:

• непрогнозованих рішень у регіонах,

• слабкої інтеграції екологічних критеріїв у державну політику,

• ризиків міжнародно-правових порушень.

Участь громадськості мінімальна

За даними аудиту:

• 80 % громадських слухань проходять без присутності громадян,

• пропозиції громадськості рідко фіксуються та враховуються,

• органи влади розглядають участь громадян як формальність, а не реальний механізм впливу.

Чи може демократична країна рухатися до ЄС без активного залучення громадян до ухвалення екологічних рішень ?

Єдині реєстри ОВД та СЕО працюють із вадами

Рахункова палата зафіксувала:

• відсутність документів у справах,

• відсутність дат внесення,

• недостатню взаємодію з іншими держреєстрами.

Це ускладнює прозорість та контроль з боку суспільства.

Державний нагляд — частковий

Через прогалини законодавства та обмежені повноваження в умовах війни контрольні органи не можуть ефективно відслідковувати порушення. Це знижує рівень екологічної безпеки.

Моніторинг наслідків не працює системно

Україна часто не має інструментів для того, щоб:

• оцінити реальний вплив проєктів після їх запуску,

• порівняти прогнозні показники з фактичним станом довкілля,

• виявити та усунути негативні ефекти.

Чи може бути ефективною екологічна політика без системного моніторингу ?

Що рекомендує Рахункова палата

1. Посилити інституційну спроможність контрольних органів

Визначити чіткі повноваження, забезпечити необхідні інструменти, у тому числі цифрові.

2. Удосконалити відповідальність у сферах ОВД та СЕО

Без покарання за порушення — немає результату.

3. Підвищити якість та достовірність документації

Вимагати реальних досліджень, вимірювань, актуальних даних.

4. Модернізувати єдині реєстри ОВД та СЕО

Прозорість — ключ до довіри громадян.

5. Забезпечити реальну участь громадськості

Зробити консультації змістовними, залучати місцеві громади, створювати зручні цифрові канали інформування.

6. Перетворити моніторинг на дієвий інструмент управління

Впровадити регулярний аналіз впливів, автоматизовані системи збору даних, відкриту аналітику.

Що це означає для громадянського суспільства та парламенту ?

Для суспільства:

ОВД і СЕО — це не «технічні» процедури. Це інструменти, які можуть:

• запобігти будівництву небезпечних об’єктів поруч із домівками,

• зменшити ризики для здоров’я,

• убезпечити природні території,

• підвищити якість відновлення країни після війни.

Але лише за умови реальної участі людей у процесах ухвалення рішень.

Для парламенту:

Необхідно:

• вдосконалити законодавство у сферах ОВД та СЕО,

• забезпечити дієву відповідальність,

• підтримати розвиток цифрових реєстрів і систем моніторингу,

• посилити парламентський нагляд за Міндовкілля та Держекоінспекцією.

Куди рухатися далі

Україна має якісне законодавство у сфері екологічної оцінки — але цього недостатньо. Без реальної участі громадськості, чесних досліджень, прозорих реєстрів і ефективного контролю ОВД і СЕО не зможуть виконувати свою головну місію: захищати людей та природу, а також забезпечувати сталий розвиток і європейську інтеграцію держави.

Чи готові ми вимагати якісних екологічних рішень від влади ?

Чи маємо ми бути більш активними в участі у консультаціях ?

Чи стане екологічна оцінка реальним, а не формальним інструментом післявоєнного відновлення ?

Запрошую до дискусії у коментарях.

#ОВД #СЕО #ЕкологічнаОцінка #РахунковаПалата #ЕкологіяУкраїни #ЗеленийПерехід #Євроінтеграція #ЕкоПолітика #NDUkr #ПарламентськаПросвіта