В умовах повномасштабної агресії проти України ми ведемо боротьбу не лише за територію та життя наших людей. Ми також боремося за довкілля, яке щоденно зазнає ударів від руйнувань промислових об’єктів, нафтобаз, критичної інфраструктури. За даними картографічної платформи Ecodozor, уже за період до кінця 2023 року зафіксовано понад 900 екологічних інцидентів, пов’язаних з війною .
У таких умовах участь громад у моніторингу екологічних ризиків стає не лише проявом громадянської свідомості, а елементом національної безпеки. І саме тому сьогодні я хочу привернути увагу суспільства до того, як громади допомагають державі фіксувати екологічні злочини, рятувати людей від техногенних ризиків і формувати основу для майбутніх міжнародних позовів щодо відшкодування завданої шкоди.
Чому участь громад критично важлива під час війни
У перші місяці повномасштабного вторгнення стало очевидно: державна система екологічного моніторингу не була розрахована на масштабні бойові дії, руйнування хімічних підприємств та масові пожежі. Частина станцій вийшла з ладу, а доступ до багатьох територій був небезпечним або взагалі неможливим.
Саме тому громади, екологічні активісти, волонтери та науковці фактично стали очима і вухами держави. Вони:
• вимірюють якість повітря та води, коли державні лабораторії недоступні;
• фіксують воєнні екоінциденти, часто одразу після ударів;
• створюють карти забруднення, які надалі використовує влада;
• подають скарги через цифрові сервіси, щоб притягнути забруднювачів до відповідальності.
Громадянська мережа в Україні суттєво активізувалася після 24 лютого 2022 року, а платформи на кшталт SaveEcoBot і EcoCity стали основними джерелами відкритих даних про забруднення повітря та води .
Екологічні наслідки війни: факти, які не можна ігнорувати
• 77 % усієї зафіксованої шкоди атмосфері припадає саме на фактори війни.
• 396 станцій моніторингу якості повітря працюють у Києві, з них 64 – активні, переважно встановлені самими громадянами.
• У Чернігові до війни діяли 3 громадські датчики, сьогодні всі вони вийшли з ладу через обстріли та відключення електроенергії.
• Лише у Миколаєві активісти зафіксували десятки точкових забруднень, включно з перевищеннями формальдегіду після ударів по промислових підприємствах.
Ці цифри підтверджують: без системної участі громад ми б втратили критично важливі дані про стан довкілля — дані, які можуть врятувати життя, попередити інфекційні спалахи, зберегти здоров’я дітей і дорослих.
Як громади долучаються до моніторингу: приклади з регіонів
Київ
Громади активно встановлюють власні сенсори, а дані відображаються на інтерактивних мапах SaveEcoBot. Як результат — столиця має одну з найбільших громадських мереж моніторингу в Європі .
Чернігів
Через бойові дії частина датчиків вийшла з ладу. Це створює “білі плями” у даних, але водночас підкреслює потребу держави підтримувати такі ініціативи технічно та фінансово.
Миколаїв
Громади разом із екологами SaveDnipro провели масштабне дослідження стану повітря, води та ґрунтів — і ці дані стали основою для офіційних звернень до Держекоінспекції.
«Головний результат — не лише отримані дані, а активність мешканців. Коли людям дають шанс впливати на стан довкілля — вони це роблять» .
Цифрові інструменти, які працюють навіть під час війни
SaveEcoBot
• єдина екологічна система України, яка об’єднує дані про повітря, воду, радіацію, дозволи, інспекції та екологічні скарги;
• дає можливість кожному громадянину подати скаргу щодо забруднення ― навіть у зоні ризику.
EcoCity
• мережа автономних станцій якості повітря, встановлених активістами у десятках міст.
ЕкоЗагроза
• державна платформа, що приймає повідомлення про екологічні інциденти.
Ці сервіси формують в Україні те, що в ЄС називають open environmental data — відкрите екологічне середовище, доступне кожному.
Законодавчі ініціативи: що ми повинні ухвалити вже сьогодні
Як народна депутатка України, я бачу три стратегічні напрямки змін:
Єдина національна система моніторингу
Створення інтегрованої мережі, де поєднані державні та громадські дані, — вимога часу.
Це також відповідає стандартам Орхуської конвенції та директив ЄС про промислові викиди.
Обов’язкове відкриття екологічних даних
Відкритість даних — це не лише питання прозорості, а й інструмент захисту життя.
Громади повинні мати законне право на інформацію про якість повітря, води та ґрунтів.
Підтримка громадських мереж
Місцеві бюджети та міжнародні донори мають передбачати фінансування не лише на обладнання, а й на обслуговування, захист і модернізацію станцій, особливо в прифронтових регіонах.
Користь для України та громадян
Участь громад у моніторингу довкілля:
• захищає здоров’я людей, особливо дітей і літніх осіб;
• допомагає швидко реагувати на хімічні аварії, пожежі, витоки ПММ;
• забезпечує доказову базу для міжнародних позовів проти Росії;
• створює основу для післявоєнного відновлення за європейськими стандартами;
• формує культуру відповідальності, коли кожен громадянин відчуває себе частиною спільної безпеки.
Екологічний фронт та сила громад
Ми часто говоримо про військовий, дипломатичний, інформаційний фронт. Але є ще один — екологічний фронт.
І на цьому фронті українські громади вже довели: вони здатні працювати швидко, точно й відповідально, навіть під обстрілами.
Я закликаю всі громади України долучатися до моніторингу довкілля. Це — наша спільна справа і наш спільний внесок у перемогу та відновлення.
🔹 Напишіть у коментарях, чи користуєтесь ви SaveEcoBot або EcoCity ?
🔹 Поділіться, чи є у вашому місті громадські датчики якості повітря.
🔹 Запропонуйте, які екологічні проблеми ваш регіон потребує висвітлення на рівні парламенту.
Разом ми можемо зробити українське довкілля безпечнішим — навіть під час війни.
#ЕкологічнаБезпека #МоніторингДовкілля #ГромадянськаНаука #SaveEcoBot #EcoCity #ЕкологічніРизики #ВійнаВУкраїні #Екополітика #ОленаКриворучкіна #ПарламентУкраїни #ЕкологічнийКонтроль #Екоправо #ОрхуськаКонвенція #ВідбудоваУкраїни
