У 2028–2034 роках Європейський Союз планує суттєве оновлення свого фінансового та політичного підходу до підтримки Шенгенської зони, інтегрованого управління кордонами та візової політики.
На тлі триваючої війни рф проти України, гібридних загроз та зростання міграційного тиску, ця реформа стає одним із ключових елементів зміцнення європейської безпеки.
Новий підхід має не лише посилити контроль над зовнішніми кордонами, а й змінити логіку фінансування: від жорстко прив’язаних бюджетів — до гнучких інструментів, що дозволять швидше реагувати на кризи. Але чи посилить це демократичний контроль над бюджетом ЄС ? Чи не послабить роль Європарламенту ?
Ці питання вже спричинили активні дискусії серед європейських політиків та громадянського суспільства.
Ключові аспекти пропозиції Європейської Комісії
1. Нові стратегічні цілі
Відповідно до документа, пропозиція встановлює три основні напрями, на які спрямовуватиметься підтримка ЄС :
1. Розвиток та захист Шенгенського простору без внутрішніх кордонів.
Йдеться про зміцнення управління, правової узгодженості та безпеки всередині Шенгену.
2. Інтегроване управління зовнішніми кордонами.
Пріоритети включають:
• боротьбу з незаконною міграцією;
• виявлення гібридних атак та спроб «зброїзації» міграції;
• посилення процедур повернення;
• створення безпечних і швидких каналів перетину кордону для законних подорожей.
3. Єдина візова політика ЄС.
Пропозиція спрямована на гармонізацію процедур, цифровізацію та підвищення ефективності діяльності консульських служб.
2. Фінансування: рекордні €15,4 млрд і нова гнучкість
Найпомітнішою інновацією є фінансова складова: ЄС планує виділити €15,4 млрд на період 2028–2034 років — майже вдвічі більше, ніж нинішній бюджет на аналогічні напрями. Додатково €25,2 млрд передбачено в межах Європейського Фонду (EU Facility) для кризового реагування та транснаціональних проєктів .
Що змінюється:
• замість окремих програм фінансування переходить під Національні та регіональні партнерські плани (NRPPs);
• держави-члени отримують більше свободи для перерозподілу коштів між пріоритетами;
• витрати оцінюватимуться не за фактичними рахунками, а за проєктними індикативними бюджетами — як у механізмі відновлення RRF.
Це спрощує адміністративні процедури, але зменшує прозорість — а отже, викликає занепокоєння з боку Європарламенту.
3. Політичні ризики: прозорість, підзвітність та демократія
Європарламент у своїй резолюції наголошує, що більша гнучкість не повинна означати менший демократичний контроль. Серед ключових зауважень депутатів — ризик того, що Комісія зможе перерозподіляти значні суми без погодження з Парламентом .
Депутати вимагають:
• детальнішого розподілу коштів за статтями бюджету;
• встановлення обмежень на обсяг фінансів, які можуть бути перенаправлені без парламентського голосування;
• включення Парламенту в затвердження та зміни NRPP через делеговані акти.
Керівники провідних політичних груп Європарламенту прямо назвали нову модель таким, що «підважує демократичний контроль над бюджетом ЄС».
4. Позиції інших інституцій та громадянського суспільства
Рада ЄС
Тривають переговори щодо «коробки для переговорів» (negotiating box), яка визначить фінальну архітектуру МФР. Серед ключових дискусій — баланс між гнучкістю та контролем.
Громадські організації
Низка правозахисних та міграційних організацій застерігає: надмірний фокус на безпеці може:
• відсунути на другий план програми прийому біженців,
• зменшити підтримку інтеграції,
• посилити ризик порушення прав людини при посиленні зовнішніх кордонів.
5. Чому це важливо для України
Україна, що прагне повноправного членства в ЄС, вже працює над адаптацією до шенгенських стандартів:
• інтегроване управління кордонами;
• цифровізація візових та міграційних процедур;
• зміцнення протидії гібридним загрозам;
• модернізація пунктів пропуску.
Нова фінансова структура ЄС може надати українським інституціям:
• кращий доступ до експертизи та спільних проєктів;
• можливість інтегруватися у спільні європейські технологічні рішення;
• додаткові інструменти для протидії російському тиску на кордонах.
Але водночас Україні потрібно уважно стежити за тим, як змінюється демократичний контроль у сфері безпеки ЄС — оскільки подібні механізми в майбутньому стануть частиною політико-правової системи, до якої наша держава прагне приєднатися.
• ЄС створює новий, значно масштабніший фінансовий інструмент для підтримки Шенгену та кордонів.
• Пропозиція передбачає рекордне зростання бюджету — до €15,4 млрд плюс €25 млрд у резервному фонді.
• Модель фінансування стає гнучкішою, але менш прозорою — це викликає занепокоєння Європарламенту.
• Громадські організації наполягають на дотриманні прав людини та балансу між безпекою і гуманністю.
• Для України це можливість поглиблювати інтеграцію з ЄС у сфері кордонів, безпеки та візових процедур.
Куди рухається Європа — і які уроки це дає Україні
Новий підхід до фінансування Шенгену та управління кордонами демонструє прагнення ЄС зміцнити безпеку, гнучкість та швидкість реагування на кризи. Однак питання демократії, підзвітності та прозорості залишаються в центрі дебатів.
Чи має бюджет ЄС бути більш мобільним ціною меншої участі Парламенту ?
Чи можливо одночасно забезпечити оперативність і демократичний контроль ?
Ці питання стануть визначальними для майбутнього МФР.
Для України цей європейський дискурс є особливо важливим. Вхід до ЄС означає не лише інтеграцію в політики безпеки, а й участь у складній системі ухвалення рішень щодо спільного бюджету, кордонів та прав людини.
👉 Чи повинна Україна вже зараз адаптувати свої підходи до фінансування безпеки та управління кордонами під стандарти майбутнього МФР ЄС ?
👉 Наскільки важливо забезпечувати громадський та парламентський контроль у питаннях, що стосуються безпеки ?
Поділіться думками в коментарях — ваші роздуми допоможуть посилити громадський контроль і якість публічної політики.
#ЄС #Шенген #Кордон #Міграція #ВізоваПолітика #БезпекаЄвропи #UkraineEU #ПарламентськаПросвіта #ndu_ua
