У грудні 2025 року Європейський парламент опублікував оновлений аналіз пропозиції Європейської Комісії щодо реформування Спільної аграрної політики (САП) на період 2028–2034 років. Документ визначає ключові фінансові та інституційні зміни, які вплинуть не лише на фермерів ЄС, а й на держави-кандидати, включно з Україною.
У період воєнного стану, коли продовольча безпека та стабільність сільських територій набувають нового змісту, розуміння цих змін стає вкрай важливим для українського суспільства й законодавців. Адже майбутнє членство України в ЄС означатиме повну інтеграцію в САП — одну з найбільших і найскладніших політик Союзу.
Чому ЄС змінює аграрну політику ?
Поточні правила САП діють до 2027 року, а Європейська Комісія пропонує їх масштабне оновлення. Ключовою інновацією стане включення бюджету САП до нового інструменту — Фонду національних і регіональних партнерств (NRPF). Це означає:
• більшу гнучкість держав-членів у визначенні пріоритетів,
• меншу частку централізованих рішень ЄС,
• зміну механізмів контролю та парламентського нагляду.
Деякі з цих пропозицій викликали різку реакцію фермерських організацій, екологічних НУО та навіть інституцій ЄС, що зафіксовано в офіційному документі .
Ключові пропозиції реформи: що саме змінюється
1. Новий бюджетний підхід
• САП більше не матиме окремого бюджету — його включать до NRPF.
• Лише частина коштів буде «зарезервованою» виключно для доходної підтримки фермерів (приблизно €293,7 млрд у поточних цінах).
• Частина фінансування залежатиме від рішень держав-членів, що може призвести до різного рівня підтримки у різних країнах.
2. Нові правила екологічності
• «Умовність» замінять на систему farm stewardship (догляд за господарством).
• Вимоги до ґрунтів, води й біорізноманіття будуть визначатися державами самостійно.
• Органічні ферми автоматично вважатимуться такими, що виконують екологічні норми — це може стимулювати перехід на органіку.
3. Підтримка доходів: нові принципи
• Запроваджується дегресивна площинна підтримка — максимальна виплата €100 000 на господарство.
• Створюється окрема підтримка для малих фермерів — до €3 000 на рік.
• Молоді фермери отримують starter pack (базовий пакет підтримки).
4. Екосхеми та зелені дії
• Еко-схеми та агроекологічні програми об’єднуються.
• Країни вже не зобов’язані виділяти мінімальний відсоток бюджету на екологічні заходи — екологічні НУО розкритикували цю зміну як крок назад.
5. Розширення інструментів управління ризиками
• Держави зобов’язані надавати підтримку страхуванню та іншим механізмам стабілізації доходів.
• Компенсації виплачуватимуть лише при втраті понад 20 % доходу або продукції.
6. Соціальна складова
• Уперше вводиться соціальна умовність, але дрібні ферми до 10 га звільняються від контролю.
• Профспілки попереджають : це може створити «сіру зону», де не діють трудові гарантії.
Позиції ключових стейкхолдерів: кому що не подобається ?
Європейський парламент
Парламент виступає проти інтеграції САП у єдиний національний фонд і наполягає на:
• збереженні двопіллерної структури,
• прозорому бюджетуванні,
• пріоритеті справедливої підтримки активних фермерів.
Рада ЄС
• підтримує простіші правила та більше гнучкості для фермерів,
• наполягає на захисті сімейних та малих фермерів.
Фермерські асоціації
COPA-COGECA назвала документ «неприйнятним»:
• 20 % скорочення аграрного бюджету,
• ризик «ренеціоналізації» політики,
• відсутність якісного аналізу впливу на ринки.
Екологічні організації
Greenpeace, WWF, BirdLife Europe критикують :
• відсутність гарантованого зеленого бюджету,
• дерегуляцію та можливість «гонки донизу» між країнами-членами,
• недостатні механізми для переходу до стійких моделей виробництва.
Що це означає для України ?
1. Майбутня інтеграція в САП стане складнішою.
Змінюється не лише фінансова структура, а й логіка політики — Україна повинна орієнтуватися на нові вимоги вже зараз.
2. Важливість екологічних програм зростатиме.
Навіть якщо бюджет не є зарезервованим, екологічні НУО та Європарламент наполягають на зеленому курсі.
3. Малі та сімейні ферми — пріоритет.
Це відкриває можливості для українського фермерства, але потребує інституційних змін — від реформи земельного ринку до підтримки кооперації.
4. Соціальна умовність важлива для трудових мігрантів.
Україна має враховувати нові стандарти праці, адже українські сезонні працівники є важливою частиною агросектору ЄС.
5. Управління ризиками — ключ до стійкості.
ЄС переходить на новий підхід до страхування, що актуально для України з огляду на воєнні ризики та кліматичні катастрофи.
1. САП інтегрують у новий бюджетний фонд NRPF.
Це змінює логіку розподілу коштів і посилює роль національних урядів.
2. Екологічна політика стає гнучкішою, але ризики для довкілля зростають.
Відсутність гарантованого зеленого бюджету може призвести до зниження екостандартів.
3. Фокус на малих, молодих та сімейних фермах.
Нові інструменти підтримки спрямовані на відновлення демографічного балансу в агросекторі.
4. Соціальна умовність — новий елемент, але з винятками.
Це відкриває дискусію щодо трудових прав і прозорості агровиробництва.
5. Позиції стейкхолдерів суперечливі.
Фермери, екологи, інституції ЄС — усі оцінюють реформу по-різному, що ускладнює її ухвалення.
Чи стане нова САП ефективнішою ?
Реформа САП 2028–2034 — це спроба ЄС знайти баланс між соціальною справедливістю, екологічною стійкістю та економічною ефективністю. Водночас вона створює низку ризиків : від послаблення парламентського контролю до можливого зниження екологічних стандартів.
Для України важливо не просто стежити за перебігом дискусій, але й активно адаптувати національну аграрну та екологічну політику до майбутніх вимог САП, щоб забезпечити конкурентність українських фермерів у майбутньому спільному ринку.
Чи вдасться ЄС знайти компроміс між фермерами, екологами та державами-членами ?
Які елементи реформи варто врахувати вже зараз у вітчизняній політиці ?
Запрошуємо до дискусії у коментарях — ваша думка допоможе формувати якісну парламентську просвіту.
#CAP2028 #АграрнаПолітикаЄС #Євроінтеграція #УкраїнаЄС #ПарламентськаПросвіта #ndu_ua #ЗеленийПерехід #АграрнаРеформа #ФермериЄвропи #ЕкологічнаПолітика
