В умовах повномасштабної війни та пошуку нових економічних можливостей питання розвитку експорту, підвищення конкурентоспроможності та підтримки українських виробників набувають особливої ваги.
У Європейському Союзі одним із інструментів такої підтримки є політика просування агропродовольчої продукції, що вже майже 20 років допомагає виробникам завойовувати нові ринки та формувати довіру до стандартів якості ЄС.
Нещодавно опублікована Оцінка політики просування агропродукції ЄС (EPRS, 2025) містить уроки та практичні висновки, корисні не лише для держав-членів, а й для України, яка рухається шляхом євроінтеграції та готується до майбутнього членства. Документ аналізує ефективність чинного Регламенту (ЄС) №1144/2014 та пропонує низку рекомендацій для вдосконалення механізмів підтримки експортерів.
Що саме показує оцінка і як ці висновки може використати українське громадянське суспільство ?
1. Політика просування продукції ЄС працює: підвищує конкурентність та довіру споживачів
Експертне дослідження підтвердило, що політика ЄС реально збільшує продажі, видимість і впізнаваність продукції як всередині Союзу, так і на зовнішніх ринках. Особливо ефективними є програми виходу на нові ринки та спільні ініціативи, які демонструють переваги європейських стандартів виробництва, екологічності та безпечності.
Для України цей досвід критично важливий: під час війни необхідно вибудовувати репутацію держави як надійного експортера якісної продукції.
2. Пріоритет на здорове харчування й екологічність — новий тренд політики ЄС
ЄС поступово переходить до моделі, де просування продукції має не тільки комерційну, а й суспільну мету: стимулювати здорове харчування, підтримувати сталу агрополітику та зменшення впливу на довкілля.
Це відповідає стратегії Farm to Fork, плану Europe’s Beating Cancer та загальним принципам Європейського зеленого курсу.
Для України, яка прагне перейти до низьковуглецевої та конкурентної економіки, цей вектор є стратегічним дороговказом.
3. Складність процедур і брак гнучкості — головні проблеми для малих виробників
Оцінка виявила, що адміністративне навантаження та складність подання заявок часто перешкоджають участі малих та середніх підприємств. Не стандартизовані показники ефективності програм також ускладнюють моніторинг.
Це важливий урок для України: створюючи власні механізми підтримки агроекспорту, слід передбачати максимально прості процедури, прозорі критерії та довіру до громадських організацій як партнерів у реалізації програм.
4. Агресивна реклама конкурентів та важливість дипломатії у торгівлі
У звіті наголошено, що країни-конкуренти активно інвестують у просування своєї продукції в ЄС. Саме тому високорівневі торговельні місії та участь у виставках продовжують залишатися ключовими інструментами ЄС.
Для України — це сигнал: поєднання дипломатії, бізнес-делегацій і громадського сектору має стати системною практикою.
5. Рекомендації ЄС: продовжувати політику, спростити процедури, зосередитись на реальних потребах ринку
Документ рекомендує:
• зберегти чинний Регламент після 2027 року;
• стандартизувати показники оцінки програм;
• підтримувати малі організації через спрощення процедур;
• посилити адаптивність політики до ринкових змін;
• краще узгоджувати бюджети з попитом на окремих ринках;
• підвищувати ефективність бренду «Enjoy! It’s from Europe».
Це дає цінні орієнтири для українських реформаторів, зокрема у сфері держпідтримки експорту та розвитку агросектору.
• Чи має Україна вже сьогодні запроваджувати власну політику просування агропродукції за моделлю ЄС ?
• Як громадянське суспільство може впливати на формування таких інструментів ?
• Які сектори українського агроекспорту найбільше потребують подібних програм підтримки ?
Поділіться думками в коментарях — ваші ідеї допоможуть формувати нові політики.
Оцінка ЄС демонструє: грамотна політика просування агропродукції — це не лише про рекламу. Це про економічну безпеку, дипломатію, здорове суспільство та сталий розвиток. Для України в умовах війни такі механізми мають бути не менш пріоритетними, ніж оборонні програми, адже вони формують фундамент відновлення та інтеграції до європейського ринку.
Громадські організації, експерти, бізнес та парламент мають спільно працювати над створенням української моделі підтримки агропродовольчого сектору. І ключове питання — чи готові ми вже зараз закладати європейські стандарти у нову економіку України ?
#ЄС #Агрополітика #ЕкспортУкраїни #Євроінтеграція #ПарламентськаПросвіта #NDU #FarmToFork #GreenDeal
