3 грудня 2025 року Болгарія, Греція та Румунія оголосили про створення нової регіональної транспортної платформи Black Sea – Aegean Sea Corridor Platform (BACP). Документ визначає стратегічні рамки розвитку інфраструктури між трьома країнами та передбачає більш тісну координацію проєктів у межах мережі TEN-T.
Цей крок робить Південно-Східну Європу одним з ключових транспортних вузлів ЄС та створює нові можливості для України, яка інтегрується до європейських коридорів, зокрема Балтійське – Чорне – Егейське море.
У сучасних умовах безпеки, коли Україна щоденно стикається з логістичними викликами через російську агресію, створення регіональних транспортних платформ у ЄС напряму впливає на стійкість наших торговельних маршрутів, гуманітарних коридорів та військової мобільності.
Чому нова транспортна платформа важлива саме зараз ?
У підґрунті Меморандуму – політичне зобов’язання країн ЄС зміцнювати інфраструктурну взаємодію, пришвидшувати транскордонні проєкти та забезпечувати синхронізацію планування на роки вперед.
Єврокомісар А. Цицікостас підкреслив, що підписання документа є «вирішальним кроком у зміцненні стратегічного коридору на південному сході Європи, який посилює безпеку, конкурентоспроможність та стійкість усього регіону».
Для України, яка вже інтегрована в розширені європейські транспортні коридори та прагне модернізувати логістику відповідно до правил ЄС, рішення трьох країн відкриває нові можливості для:
• стабільного експорту аграрної та промислової продукції;
• розвитку альтернативних маршрутів у разі блокад Чорного моря;
• підсилення військової мобільності та оперативного переміщення союзницької допомоги;
• планування майбутніх інвестицій у транспортну мережу з урахуванням нового коридору.
Ключові положення Меморандуму: що погодили Болгарія, Греція та Румунія
1. Створення єдиної Платформи BACP
Міністерства транспорту трьох держав засновують високорівневий політичний майданчик, який координуватиме всі дії щодо модернізації регіональної інфраструктури.
2. Вирівнювання інфраструктурних стандартів ЄС
Учасники підтвердили необхідність дотримання вимог TEN-T, включно з цифровізацією, кліматичною стійкістю та військовою мобільністю.
3. Пріоритет – транскордонні проєкти
Документ визначає першочерговість мостів, тунелів, залізничних та дорожніх переходів, які усувають логістичні «вузькі місця» між країнами.
4. Розвиток синхронізованих інвестиційних планів
Три країни формують спільний інвестиційний портфель, узгоджуючи графіки будівництва та подачі заявок до CEF та інших програм ЄС.
5. Фокус на інноваціях та цифрових рішеннях
Передбачено впровадження ITS, 5G-інфраструктури, цифрових логістичних платформ, систем управління рухом.
6. Розширення стратегічної географії коридору
BACP охоплює три основні осі:
• Західну (Афіни – Софія – Відін – Крайова – Бухарест),
• Центральну (Салоніки – Русе – Бухарест – український напрямок Сірет),
• Східну (Александруполіс – Варна/Бургас – Констанца).
Це напряму стосується України, адже Центральна вісь логічно продовжується на українські транспортні вузли.
Чому це рішення має значення для громадянського суспільства України ?
1. Посилення транспортної безпеки та стійкості
Нові маршрути скорочують залежність України від нестабільних напрямків і створюють альтернативні логістичні шляхи в разі воєнних ризиків.
2. Підтримка економічного розвитку
Перерозподіл транспортних потоків та інтеграція до TEN-T створює додаткові можливості для малого та середнього бізнесу, індустріальних парків, портової логістики.
3. Розширення співпраці між парламентами та урядами
Українські комітети ВРУ з транспорту, інтеграції до ЄС та безпеки вже працюють над синхронізацією законодавства з нормами TEN-T. Поява BACP відкриває додаткові можливості для міжпарламентської взаємодії.
4. Участь громадськості в контролі за інфраструктурними проєктами
Громадські організації отримують новий тематичний напрям для моніторингу: контроль за ефективністю використання коштів ЄС, прозорістю процедур та відповідністю екологічним вимогам.
• Чи стане Південно-Східна Європа новим логістичним центром ЄС ?
• Які маршрути Україна має розвивати в першу чергу, щоб повністю інтегруватися до транспортної архітектури Європи ?
• Яку роль у цьому процесі має відігравати парламентський контроль ?
Запрошую до дискусії у коментарях та соціальних мережах.
Створення Платформи Black Sea – Aegean Sea Corridor Platform не є лише технічним рішенням. Це – довгостроковий політичний сигнал про готовність країн ЄС будувати нову транспортну геополітику, де інфраструктура стає елементом безпеки, стійкості та економічної інтеграції.
Для України це означає:
• необхідність активного включення до робочих груп ЄС;
• прискорення оновлення законодавства у сфері транспорту;
• розвиток інфраструктури, сумісної з європейськими стандартами;
• посилення взаємодії парламенту з громадянським суспільством для контролю за ключовими реформами.
Час поставити питання: чи готові ми використати цей шанс на повну ?
Відповідь залежить від політичної волі, якісного управління та спроможності суспільства вимагати системних змін.
#TransportEU #TEN_T #BACP #EUConnectivity #UkraineEU #BlackSeaCorridor #ParliamentaryOversight #NDUkrua
