Україна продовжує виконувати Державний бюджет у надзвичайно складних умовах — повномасштабна війна триває, логістика залишається зруйнованою, а економіка щоденно стикається з новими ризиками. Попри це, бюджет демонструє окремі сигнали стійкості й адаптивності.
Рахункова палата оприлюднила Висновок про результати аналізу виконання Закону про Державний бюджет за січень – вересень 2025 року, який дозволяє оцінити реальний стан державних фінансів та ті виклики, які вплинуть на останній квартал року .
Цей матеріал — спроба у зрозумілому форматі показати громадянам, як працює державний бюджет у період воєнного стану, і які рішення парламенту та уряду визначають економічну стабільність країни.
1. Ключові висновки: що відбулося з бюджетом у 2025 році ?
• Економіка зросла, але нерівномірно
Попри повномасштабне вторгнення, економіка демонструє зростання — переважно завдяки будівництву та роздрібній торгівлі. Водночас аграрний сектор, промисловість, транспорт і логістика зазнали суттєвих втрат через обстріли, кліматичні виклики та блокаду портів .
• Доходи бюджету зросли, але частково за рахунок “неекономічних” факторів
Доходи державного бюджету у звітному періоді становили 2,7 трлн грн, що дорівнює 109,3 % планового показника. При цьому понад 348 млрд грн – це результат змін у податковому законодавстві, збільшення грантової допомоги, доходів НБУ та інших разових факторів, а не стабільного економічного зростання .
• Видатки зросли через оборону і безпеку
69,4 % усіх видатків — це сектор оборони та безпеки. Видатки зросли майже на третину порівняно з минулим роком і досягли 2,5 трлн грн. Усі інші напрями отримали меншу частку бюджету, що закономірно в умовах війни, але створює ризики недофінансування соціальної та гуманітарної сфер .
• Міжнародна допомога стала ключовим фактором стабільності
Україна отримала від міжнародних партнерів 1,35 трлн грн у вигляді грантів і кредитів. Саме ці кошти дозволили уникнути дефолту та покрити дефіцит бюджету, який становить 921 млрд грн. Однак частина фінансування від ЄС за програмою Ukraine Facility не надійшла через невчасне виконання реформ .
• Боргове навантаження стрімко зростає
Державний і гарантований борг збільшився на 1,04 трлн грн, переважно через зовнішні запозичення. Це підсилює валютні ризики та збільшує витрати на обслуговування боргу — вже 709 млрд грн за дев’ять місяців .
2. Структурований огляд: що означають ці цифри для громадян і парламенту ?
2.1. Економічна активність
• Будівництво зросло на 15,5 % — це свідчить про активізацію відбудови.
• Торгівля збільшила оборот на 6 %, що пов’язано зі зростанням реальних доходів громадян.
• Сільське господарство впало на 14 %, логістика — на 12,8 %, промисловість — на 2 %.
Що це означає ?
Економіка нерівномірно відновлюється. Сильні сторони — сектор послуг і будівництво. Слабкі — експортні галузі.
2.2. Доходи бюджету
Основні драйвери надходжень:
• ПДФО і військовий збір (зростання зарплат, збільшення ставки та кількості платників).
• ПДВ з імпорту (через зростання імпорту на 21,2 %).
• Гранти від МБРР (понад 237 млрд грн).
Ризики недовиконання доходів:
• менший курс гривні, ніж прогнозувалося (мінус 69 млрд грн),
• падіння видобутку газу (мінус 4,6 млрд грн),
• часткове непоступлення коштів від ЄС (мінус 40,4 млрд грн) .
2.3. Видатки та пріоритети держави
Оборона — абсолютний пріоритет
• Частка оборонних видатків — майже 70 % загального фонду.
• Зростання оборонних видатків — +623 млрд грн порівняно з 2024 роком.
Соціальні та відновлювальні програми виконуються із затримками
Причини:
• невчасні тендери,
• затримки поставок,
• перерозподіл ресурсів на безпекові напрями.
2.4. Міжнародна допомога та борг
Фінансова підтримка партнерів
• 1,35 трлн грн — загальна сума зовнішніх надходжень.
• Частка грантів зменшилась з 27,2 % до 23,5 % — тобто Україна дедалі більше залежить від кредитів.
Невиконання реформ коштує дорого
Неотримання 5,7 млрд євро від ЄС та 0,5 млрд доларів від МВФ пов’язане з невчасним ухваленням законів щодо:
• антикорупційної інфраструктури,
• цифровізації виконавчого провадження,
• реформування АРМА .
3. Виклики до кінця року: на що має звернути увагу парламент ?
• Ризик недовиконання ключових податкових статей
Передусім рентної плати, акцизу на пальне, ПДВ з імпорту.
• Ризик непроведення видатків з відновлення та реконструкції
Деякі програми виконані лише на 40 %.
• Боргове навантаження зростатиме
Зовнішній борг — понад 8 трлн грн. У майбутньому це потребуватиме жорсткого боргового менеджменту.
• Залежність від зовнішньої допомоги
Без неї бюджет не зможе покривати дефіцит. Це прямий стимул пришвидшувати реформи.
4. Стратегічні кроки для стійкості державних фінансів
Україна продовжує демонструвати здатність підтримувати функціонування держави навіть у найскладніший період своєї історії. Проте висновки Рахункової палати показують: стійкість бюджету залежить від трьох ключових факторів:
1. Подальшого зміцнення економіки та прозорості податкової системи.
2. Оперативного виконання реформ, необхідних для отримання зовнішнього фінансування.
3. Орієнтації видатків не лише на оборону, а й на відновлення критичної інфраструктури, соціальний захист та енергетичну стійкість.
💬 Які напрями бюджетної політики мають отримати найбільший пріоритет у 2026 році ?
💬 Чи має держава більше інвестувати у відновлення економіки під час війни, чи зосередитися на обороні ?
Запрошуємо читачів поділитися думками та долучатися до обговорення у соціальних мережах та на платформі громадянського діалогу NDU!
#держбюджет2025 #економікаУкраїни #бюджетнийконтроль #РахунковаПалата #UkraineFacility #воєннийстан #фінансовастійкість #публічніфінанси #парламентськапросвіта
