У 2028–2034 роках Європейський Союз планує суттєво змінити підхід до управління міграцією, притулком та інтеграцією. На тлі тривалих воєнних загроз, гібридних атак та зростання міграційного тиску, питання ефективної та справедливої міграційної політики стає одним з ключових і для України, і для Європи.
Чому ця тема важлива для українського громадянського суспільства ? Тому що нова фінансова архітектура ЄС безпосередньо впливатиме на умови перебування українських громадян за кордоном, на політику захисту прав переміщених осіб, а також на подальшу співпрацю України з європейськими інституціями.
Нове регулювання ЄС пропонує створити сучасніші, більш гнучкі інструменти фінансування, що дозволять державам-членам оперативно реагувати на міграційні кризи та посилювати свою інституційну спроможність. Які саме зміни пропонуються ? Наскільки вони ефективні ? Чи забезпечують вони баланс між безпекою, правами людини та потребами у захисті біженців ?
Ключові положення пропозиції ЄС (2028–2034 МФР)
1. Зростання фінансування та гнучкості
Європейська Комісія пропонує виділити €81 млрд на управління кордонами, внутрішню безпеку та підтримку політики притулку і міграції.
Із цієї суми €12 млрд — безпосередньо на міграційну політику.
Ключовий акцент — гнучкість і швидке реагування, зокрема через створення нового інструменту EU Facility, який дозволить державам-членам оперативно переорієнтовувати кошти відповідно до кризових ситуацій.
2. Підтримка виконання Пакту про міграцію та притулок
До середини 2026 року ЄС має повністю впровадити новий Пакт, а держави-члени — розробити національні плани з урахуванням спільних стандартів.
Фінансування покриє:
• збільшення кількості кейс-менеджерів і правових радників,
• роботу моніторів з прав людини,
• підтримку систем захисту дітей та вразливих груп.
3. Інвестиції в легальну міграцію та інтеграцію
Пропонується фінансування:
• програм інтеграції у громадах,
• соціальної адаптації мігрантів,
• легальних шляхів міграції відповідно до потреб ринку праці країн ЄС.
Держави отримуватимуть:
• €10 000 за кожну особу, прийняту в рамках переселення,
• €6 000–8 000 за гуманітарні програми (збільшення для вразливих груп).
4. Посилення процедур повернення та боротьби з нелегальною міграцією
ЄС планує спростити повернення осіб, які не мають права на перебування, у тому числі через створення “return hubs” у третіх країнах.
Цей підхід викликає політичні та правові дискусії, однак у ЄС переконані, що він дозволить скоротити навантаження на національні системи.
5. Зміна структури фінансування та зменшення бюрократії
Пропонується перейти від десятків окремих програм до інтегрованих національних і регіональних партнерських планів (NRPP). Це має:
• зменшити «червону стрічку»,
• дозволити гнучкіше перерозподіляти кошти,
• спростити оцінку ефективності.
6. Запитання щодо підзвітності та контролю
Європарламент попереджає: нова модель може послабити парламентський контроль, адже більше коштів розподілятиметься через виконавчі рішення Комісії, а не через щорічний бюджетний процес.
Позиція Європейського парламенту
Парламент наголошує на трьох ключових аспектах:
• Захист зовнішніх кордонів ЄС та боротьба з гібридними атаками
Підкреслюється необхідність реагувати на інструменталізацію міграції країнами-агресорами та кримінальними мережами.
• Підтримка держав на передовій міграційних потоків
Громадянське суспільство має розуміти : саме ці країни несуть основне навантаження та потребують посиленої солідарності.
• Дотримання прав людини
Парламент наполягає : будь-які нові механізми повернення мають працювати в межах міжнародного і гуманітарного права.
Чому це важливо для України ?
1. Мільйони українців продовжують перебувати в ЄС
Нові правила та фінансування визначатимуть їхню інтеграцію, доступ до послуг, освіти, ринку праці.
2. Україна стає частиною європейської безпекової екосистеми
Інструменталізація міграції Росією та Білоруссю безпосередньо стосується й української безпеки.
3. Підготовка до членства в ЄС
Українським органам влади та громадським організаціям варто вивчати:
• механізми NRPP,
• нові стандарти інтеграційної політики,
• правила фінансової звітності за європейськими програмами.
Ключові тези у структурованому форматі
✔ ЄС пропонує радикально оновлену систему фінансування міграційної політики.
Мета — гнучкість, швидке реагування, менше бюрократії та більше можливостей для кризового управління.
✔ Нові інструменти підтримають реалізацію Пакту про міграцію і притулок.
Особливий акцент — на солідарності, правах дітей, гуманітарних процедурах і прийомі переміщених осіб.
✔ Зростають вимоги до прозорості та підзвітності.
Водночас можливе зменшення ефективності парламентського контролю, що викликає занепокоєння експертів.
✔ Значну увагу приділено інтеграції та легальній міграції.
ЄС прагне використовувати потенціал мігрантів для подолання кадрових дефіцитів.
✔ Рішення ЄС впливатимуть і на українських громадян за кордоном.
Водночас Україна повинна адаптуватися до нових правил як майбутній член ЄС.
Виклик чи можливість для європейської міграційної системи ?
Європейський Союз пропонує створити більш комплексну, гнучку й ефективну систему управління міграцією. Однак виникає низка важливих запитань :
Чи здатна ця система одночасно забезпечити безпеку, гуманність і відповідальність ?
Чи достатньо механізмів підзвітності, щоб уникнути зловживань ?
Чи зможуть держави-члени досягти консенсусу щодо спільної міграційної політики ?
Для України — це можливість краще зрозуміти, в якому напрямку рухається ЄС, та адаптувати національні підходи до європейських стандартів.
Громадянське суспільство має активно долучатися до дискусії :
Які елементи європейської міграційної політики слід врахувати при розробці українських законів і стратегій ?
Запрошую читачів взяти участь у відкритій дискусії — адже формування майбутньої міграційної політики Європи залежить і від голосів українців.
#ЄС #Міграція #Притулок #Європарламент #УкраїнаЄС #ГібридніЗагрози #ПраваЛюдини #Євроінтеграція #NDUkr
