Питання ядерної безпеки перестало бути суто технічним ще у 2022 році. Повномасштабна агресія рф проти України, окупація Запорізької атомної електростанції, обстріли енергетичної інфраструктури та ризики радіаційних інцидентів перетворили ядерну безпеку на елемент національної й континентальної безпеки Європи.
На цьому тлі Європейський Союз готує новий Інструмент ядерної безпеки, співробітництва та зняття з експлуатації (INSC-D) у межах багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2028–2034 роки. Йдеться про майже 1 млрд євро, спрямований на ядерну та радіаційну безпеку всередині ЄС і за його межами, включно з країнами-кандидатами, серед яких і Україна .
Але що насправді стоїть за цією ініціативою ? І яке значення вона має для українського суспільства, парламенту та процесу євроінтеграції ?
Що пропонує Європейська Комісія: коротко про суть рішення
Європейська Комісія запропонувала об’єднати два чинні інструменти в один:
• зовнішній — для міжнародної співпраці у сфері ядерної та радіаційної безпеки;
• внутрішній — для фінансування зняття з експлуатації ядерних об’єктів і поводження з радіоактивними відходами на майданчиках Спільного дослідницького центру ЄС (JRC).
Новий інструмент діятиме з 1 січня 2028 року, а його загальний бюджет становитиме 966 млн євро у поточних цінах .
Формально мета — спрощення та підвищення ефективності. Фактично ж ідеться про адаптацію європейської політики до нових реалій: війни, геополітичної нестабільності та розвитку нових ядерних технологій.
Ключові акценти, важливі для України
1. Вперше прямо враховано воєнні ризики
Уперше в ядерному фінансовому інструменті ЄС прямо зазначено можливість реагування в умовах війни та надзвичайних ситуацій. Це критично важливо для України, яка фактично стала полігоном ядерних ризиків ХХІ століття .
👉 Чи може Європа гарантувати власну безпеку, ігноруючи досвід України ?
2. Україна серед пріоритетних партнерів
У документі чітко зазначено, що пріоритет надається:
• країнам-кандидатам на вступ до ЄС;
• державам сусідства;
• країнам, які потребують підвищення ядерної та радіаційної безпеки.
Україна вписується в усі ці категорії одночасно .
3. Акцент на прозорість і демократичний контроль
Європейський парламент, хоча і має обмежену роль через норми договору Євратом, наполягає на:
• публічності рішень;
• інформуванні громадськості;
• дотриманні міжнародних конвенцій і стандартів МАГАТЕ;
• захисті працівників, населення і довкілля .
Це відкриває простір для громадського контролю, зокрема з боку українських НГО та експертної спільноти.
Парламентський вимір: чому це не «технічне» рішення
Попри те що рішення ухвалюватиме Рада ЄС, Європейський парламент наполягає:
спрощення не може означати ослаблення контролю.
Для України це сигнал:
євроінтеграція — це не лише доступ до коштів, а й участь у системі інституційної відповідальності, стандартів і підзвітності.
👉 Чи готові ми, як держава і суспільство, до такого рівня відповідальності ?
Новий інструмент ЄС прямо визнає значення:
• залучення громадськості;
• відкритих даних;
• незалежного моніторингу;
• участі неурядових організацій у формуванні політик.
Це означає, що громадянське суспільство в Україні може і має:
• ставити питання безпеки на порядок денний парламенту;
• вимагати прозорості у використанні міжнародної допомоги;
• долучатися до формування національних позицій у діалозі з ЄС.
Новий Інструмент ядерної безпеки ЄС — це не просто бюджетна програма. Це політичний сигнал: Європа усвідомлює, що ядерна безпека у XXI столітті нерозривно пов’язана з війною, демократією та довірою.
Для України це:
• шанс інтегрувати власний трагічний досвід у європейську політику;
• тест на інституційну зрілість;
• можливість посилити роль парламенту та громадянського суспільства.
🔹 Чи готові ми використати цей інструмент не лише як фінансову допомогу, а як механізм реальної безпеки, прозорості та європейської солідарності ? Запрошуємо до фахової дискусії.
#ЯдернаБезпека #Євроінтеграція #ПарламентськаПросвіта #EU2028 #БезпекаЄвропи #УкраїнаЄС #INSC #NDU
