Після початку повномасштабної війни українська енергетика опинилася в умовах безпрецедентної нестабільності: через бойові руйнування генеруючих потужностей та мереж за три роки країна втратила близько 35% власної генерації .

Це спричинило енергетичну кризу — зниження виробництва електроенергії, аварійні відключення, зростання тарифів та значні витрати в енергозалежних галузях . Водночас відбудова енергосистеми і введення нових потужностей неможливі без активного розвитку відновлюваної енергетики. Зелена енергетика стає стратегічним пріоритетом нації: поєднання сонячних, вітрових, біоенергетичних та інших технологій дозволяє зменшити залежність від традиційних джерел і зробити систему більш стійкою до зовнішніх загроз  .

Війна завдала енергетиці великих збитків: прямі руйнування інфраструктури сягнули понад 20,5 млрд доларів . Атомні та теплові станції (що раніше давали понад половину генерації) опинилися частково під контролем окупантів або зруйновані; гідроелектростанції і ВДЕ лише частково компенсують втрати, але їхню частку потрібно суттєво збільшувати . Ці втрати призвели до падіння виробництва енергії (з 156 до ≈101 млрд кВт·год у 2024 році ) та економічних збитків у промисловості. За даними експертів, без значних інвестицій і європейських реформ Україна ризикує увійти у зиму з дефіцитом потужностей, що підкреслює зростаючу роль децентралізованої енергетики (сонячних станцій, акумуляторів і мікромереж) як основи нової стратегії .

Попри це, сектор ВДЕ демонструє пожвавлення навіть у воєнних умовах: за даними УВЕА, за 2022–2023 рр. введено в експлуатацію близько 228 МВт нових вітрових потужностей (146 МВт – у 2023 році), і загальна встановлена потужність вітроенергетики перевищила 1,9 ГВт . Нові проєкти ВЕС зведені переважно на півдні та сході України (Запорізька, Херсонська, Одеська області) та у західних регіонах. Розвиток сонячної енергетики також продовжується: на півдні країни запущено кілька великих СЕС, а тисячі приватних господарств встановили сонячні панелі на дахах будинків. Кожна така інвестиція підвищує енергетичну незалежність громад і забезпечує частковий захист від віялових відключень.

Міжнародна підтримка спрямована саме на відновлювану енергетику. На Конференції з відновлення України в Римі ЄБРР, ЄС і міжнародні донори анонсували Український механізм пом’якшення ризиків (URMM) – проєкт, що може мобілізувати €1,5 млрд на додатковий 1 ГВт «чистої» генерації . Цей механізм гарантуватиме стабільні доходи інвесторам у ВДЕ, що сприятиме будівництву нових СЕС, ВЕС та акумуляторних станцій. Аналогічно, програма ЄБРР–ПРООН–GIZ “RES” допомагає громадам ставати енергонезалежними через децентралізовані проєкти (фотовольтаїка, сонячні колектори, біомаса, геотермальні і повітряно-водні теплові насоси) . Приклад: у Херсонській області завдяки міжнародним грантам забезпечено сонячними панелями котельні, що підтримують водопостачання 440 тис. мешканців під час енергокриз .

Для громадян та місцевих громад розвиток «зеленої» енергетики означає більш надійне енергопостачання і економію ресурсів. Нові ВДЕ-генератори на даху школи чи лікарні забезпечують роботу цих об’єктів навіть під час відключень. Доступні кредити та гранти на «чисті» проєкти стимулюють місцеве підприємництво і знижують навантаження на екологію. В умовах війни та реконструкції прискорення зелених інвестицій є і питанням енергетичної стабільності, і виконанням зобов’язань щодо клімату.

Щодо технологій

Для «зеленої відбудови» експерти радять сфокусуватися на:

Сонячній енергетиці: масовій інсталяції дахових і наземних СЕС (особливо в центральних і південних областях) з вбудованими акумуляторами для резервування енергії.

Вітровій енергетиці: будівництві великих ВЕС на узбережжях Чорного й Азовського морів (200–500 МВт) та малих/середніх (10–50 МВт) у гірських районах Карпат.

Біоенергетиці: використанні сільськогосподарських відходів (соломи, лушпиння, біогазу) у когенераційних установках, особливо в аграрних громадах.

Системах зберігання: впровадженні батарейних накопичувачів і мікромереж, що дозволяють накопичувати надлишок «чистої» енергії та забезпечувати резервне живлення .

Інноваціях: розвитку зеленого водню для промисловості та теплових насосів у комунальному господарстві, модернізації мереж із цифровими системами управління для інтеграції змінних ВДЕ і підвищення ефективності системи.

Парламентський вимір

Верховна Рада відіграє вирішальну роль у створенні сприятливого регуляторного середовища для «зеленої» відбудови. Депутати вже ініціюють ключові законодавчі зміни. Зокрема, розроблено законопроєкт № 13219 – комплексну «зелену» реформу підтримки ВДЕ. Він передбачає поступовий перехід до системи «чистої премії» замість старих «зелених» тарифів, введення гнучких квот за технологіями, нові фінансові інструменти для малих інвесторів та вдосконалення гарантій походження «зеленої» електроенергії . Після ухвалення таких змін умови інвестування у ВДЕ стануть прозорішими та привабливішими.

Парламент також має забезпечити фінансові стимули і прозорі механізми для «зелених» проєктів у громадах: продовження субвенцій на ВДЕ, збереження програм дотацій та пільгових кредитів для ОСББ і фермерів. В умовах воєнного стану депутати узгодили тимчасове продовження роботи окремих блоків ТЕС до 2028 року (поза межами звичайних екологічних норм) , щоб уникнути розбалансування системи. Проте надалі курс лишається «зеленим»: ключові європейські директиви з ВДЕ імплементуються до українського законодавства.

Громадські та приватні ініціативи доповнюють державні зусилля: ОСББ та фермери встановлюють власні СЕС, місцеві бюджети споруджують маломасштабні ВЕС на підконтрольних територіях. Верховна Рада повинна підтримати ці ініціативи, спростивши дозволи, закріпивши пріоритет «чистої» генерації у нормативних актах та розширивши програми співфінансування «зелених» заходів.

Європейський контекст

Інтеграція України до єдиного енергетичного ринку ЄС дає додатковий імпульс для розвитку ВДЕ. Наприкінці 2023 року Україна приєдналася до мереж ENTSO-E, що додало нам близько 2,1 ГВт імпортної потужності для балансування системи . Водночас ми наближаємо наше законодавство до «Зеленого курсу» ЄС, що заохочує інвестиції в українські ВДЕ. Експерти відзначають унікальний природний потенціал України: завдяки великим площам та ресурсам (сонце, вітер, біомаса) наша країна теоретично може виробляти відновлюваної енергії значно більше, ніж треба для внутрішнього споживання  . Розвиток українських ВДЕ допомагає не лише Україні, а й європейській енергетичній безпеці, адже сприяє диверсифікації постачання континенту.

ЄС і міжнародні фінанси активно підтримують «зелену» трансформацію України. Наприклад, EU та країни-донори фінансують програму URMM, яка забезпечить €1,5 млрд для нових ВДЕ-проєктів (зокрема €180 млн від ЄС) . Ці зусилля узгоджені із євроінтеграційними зобов’язаннями України: реформи у енергетиці та охороні довкілля є частиною переговорів про членство  . Україна також приєднується до європейських «зелених альянсів» (водневого, сонячного тощо), що відкриває доступ до передових технологій та ринків.

Отже, відновлювана енергетика має стати одним із ключових пріоритетів державної політики. Парламент і уряд повинні створити сприятливі умови для «зелених» інвестицій – узгодити європейські норми, зберегти фінансові стимули та направити ресурси на найбільш ефективні технології (СЕС, ВЕС, біомаса, інновації).

Таке рішення допоможе компенсувати воєнні втрати потужностей і забезпечити енергетичну незалежність України  .

Зелена відбудова одночасно виконує наші євроінтеграційні зобов’язання і відкриває шлях до модернізованої, екологічно чистої енергосистеми, що гарантує безпеку та добробут кожної громади країни.