У період повномасштабної війни питання освіти, мобільності молоді та міжнародної інтеграції для України набувають не лише гуманітарного, а й стратегічного значення. Саме тому рішення Європейського Союзу щодо реформування програми Erasmus+ на 2028–2034 роки заслуговують на особливу увагу українського суспільства.
Європейський парламент і Європейська комісія пропонують оновлену модель підтримки освіти, молоді, волонтерства та спорту з бюджетом понад €36 млрд у цінах 2025 року, інтегруючи в програму також Європейський корпус солідарності .
Для України — країни-кандидата на членство в ЄС, що бореться за свою свободу та європейський вибір, — це відкриває як нові можливості, так і нові виклики.
Чи готові ми ними скористатися ?
І яку роль у цьому має відіграти парламент і громадянське суспільство ?
Контекст реформи: чому Erasmus+ змінюється
Європейська комісія пропонує:
• об’єднати Erasmus+ та Європейський корпус солідарності в єдину програму;
• спростити управління фондами;
• посилити орієнтацію на інклюзію та доступність;
• адаптувати інструменти до нових геополітичних реалій.
Головна мета — створити більш гнучку, ефективну та соціально орієнтовану систему підтримки освіти і молоді в умовах кризи, міграції, воєнних конфліктів та цифрової трансформації.
Для України, яка переживає масштабні освітні втрати через війну, ця політика має безпосередній практичний вимір.
Ключові положення нової програми Erasmus+ (2028–2034)
1. Об’єднання програм і «єдине вікно» доступу
Нова модель поєднує:
• освітню мобільність;
• волонтерські та гуманітарні програми;
• молодіжні ініціативи;
• спортивні проєкти.
Це створює спрощену систему доступу для студентів, викладачів, громадських організацій і муніципалітетів.
2. Два стратегічні стовпи програми
Програма структурується навколо:
▪ «Навчальні можливості для всіх»
Мобільність, стипендії, підтримка талановитої молоді, раннє залучення до європейських програм.
▪ «Підтримка інституційної спроможності»
Розвиток партнерств, реформування освітньої політики, співпраця між закладами.
3. Фокус на інклюзії та соціальній справедливості
Окремий акцент робиться на:
• молоді з уразливих груп;
• переселенцях;
• людях з інвалідністю;
• жителях кризових регіонів.
Для України, де мільйони громадян є ВПО або постраждалими від війни, це особливо актуально.
4. Гнучкий бюджет без жорсткого розподілу
На відміну від попередніх періодів, нова програма:
• не фіксує відсотки для освіти, молоді та спорту;
• передбачає більшу управлінську свободу.
Водночас це створює ризики непрозорості та конкуренції між секторами.
5. Розширена участь третіх країн
Програма дозволяє повну або часткову асоціацію для:
• країн-кандидатів;
• сусідів ЄС;
• партнерських держав.
Україна потенційно може інтегруватися в Erasmus+ як системний учасник, а не лише як партнер окремих проєктів.
Позиція Європейського парламенту: підтримка і застереження
Європарламент загалом підтримує реформу, але висуває важливі вимоги:
✔ збільшити реальний бюджет;
✔ зберегти фінансування молодіжних програм;
✔ гарантувати прозорість розподілу коштів;
✔ посилити парламентський контроль.
Депутати застерігають: інтеграція програм і інфляційне коригування не повинні «з’їсти» реальне фінансування молоді та освіти.
Погляд громадянського суспільства Європи
Європейські студентські, освітні та молодіжні організації висловлюють спільну позицію:
• нинішній бюджет є недостатнім;
• існує ризик маргіналізації громадських організацій;
• великі університети можуть витіснити локальні ініціативи.
Ці застереження є надзвичайно важливими й для України, де саме громадський сектор часто є рушієм реформ.
Значення для України в умовах війни
Освіта як елемент національної безпеки
Війна зруйнувала сотні шкіл і університетів, спричинила «витік мізків» та освітні розриви. Erasmus+ може стати:
• інструментом збереження людського капіталу;
• каналом повернення фахівців;
• платформою інтеграції в ЄС.
Підтримка молоді та ВПО
Для мільйонів українських молодих людей участь у програмі — це:
• доступ до якісної освіти;
• психологічна стабілізація;
• соціальна інтеграція.
Відновлення інституцій
Програми «capacity building» можуть підтримати:
• реформу університетів;
• цифровізацію;
• підготовку кадрів для відбудови.
Але чи готові українські інституції ефективно працювати з такими інструментами ?
Роль парламенту та громадянського суспільства України
Завдання Верховної Ради
• парламентський моніторинг участі України в програмах ЄС;
• адаптація законодавства;
• бюджетна підтримка співфінансування;
• захист інтересів студентів і молоді.
Завдання громадських організацій
• інформаційна робота;
• підготовка заявок;
• супровід учасників;
• антикорупційний контроль.
Без активної участі громадянського суспільства Erasmus+ ризикує залишитися «програмою для обраних».
• Чи має Україна національну стратегію участі в Erasmus+ після 2027 року ?
• Хто реально координує цю політику ?
• Чи готові наші університети до конкуренції в європейському просторі ?
• Як забезпечити доступ ВПО та ветеранів до програм мобільності ?
Запрошуємо читачів до відкритого обговорення цих питань.
Erasmus+ як інструмент майбутнього України
Реформа Erasmus+ 2028–2034 — це не лише технічна зміна бюджету. Це:
✔ індикатор політичних пріоритетів ЄС;
✔ платформа інтеграції України;
✔ ресурс для післявоєнного відновлення;
✔ тест на інституційну зрілість держави.
Успіх України в цій програмі залежить не лише від Брюсселя, а насамперед від нас самих — нашої спроможності діяти системно, прозоро і стратегічно.
Чи зможемо ми перетворити Erasmus+ на інструмент національного розвитку, а не лише на окремі гранти ?
Відповідь на це питання формуватиметься вже сьогодні.
