У ХХІ столітті саме міста дедалі більше визначають траєкторію соціального, економічного та демократичного розвитку. В Європейському Союзі майже три чверті населення проживає в урбанізованих територіях, що робить міста ключовими просторами для реалізації політик згуртованості, кліматичної трансформації та соціальної інтеграції.
Європейська Комісія у грудні 2025 року представила новий Порядок денний ЄС для міст, спрямований на посилення їхньої ролі у формуванні політик Союзу.
Для України, яка перебуває в умовах повномасштабної війни, відбудови та євроінтеграції, цей досвід має не лише теоретичне, а й практичне значення. Саме міста стають простором стійкості, гуманітарної підтримки, прийому ВПО та відновлення економічної активності. Чи готові ми вже сьогодні мислити категоріями європейської міської політики ?
Європейська міська політика розвивалася поступово — від Пакту Амстердама 2016 року до багаторівневої Urban Agenda for the EU. Вона ґрунтується на співпраці держав, муніципалітетів, інституцій ЄС і громадянського суспільства. Важливими орієнтирами стали Нова Лейпцизька хартія та Територіальний порядок денний–2030.
Особливу роль відіграє політика згуртованості: понад 100 млрд євро спрямовуються на розвиток міст у межах програм 2021–2027 років. Водночас мінімум 8 % коштів ЄФРР мають визначатися самими містами відповідно до локальних стратегій.
Це принципово змінює логіку управління: від «розподілу зверху» — до партнерства та відповідальності на місцях.
Порядок денний ЄС для міст, опублікований у грудні 2025 року, визнає міста драйверами конкурентоспроможності, цифровізації та безпеки. Він водночас фіксує серйозні виклики — житло, бідність, соціальну нерівність, кліматичні ризики.
Документ формує бачення «процвітаючих, інклюзивних та стійких міст», де поєднуються:
• доступне житло;
• якісні робочі місця;
• зелена енергетика;
• цифрова інфраструктура;
• громадська безпека;
• демократична участь.
Особливий акцент зроблено на залученні громадян і використанні відкритих даних у прийнятті рішень.
Нова програма передбачає створення постійної інфраструктури діалогу між ЄС і містами:
• щорічні політичні діалоги з муніципалітетами;
• регулярні технічні консультації;
• форум міст;
• єдиний цифровий портал підтримки;
• підтримку пілотних проєктів для малих і середніх міст.
Таким чином формується не разова консультація, а постійна система взаємодії.
Європейський парламент послідовно виступає за розширення ролі міст у всіх фазах ухвалення рішень — від планування до імплементації. Він наполягає на прямому доступі муніципалітетів до фінансування та посиленні Європейської міської ініціативи.
Парламент також звертає увагу на ризик дублювання програм і низьку координацію між інституціями, що знижує ефективність політики.
Попри позитивні оцінки, регіональні та муніципальні асоціації вказують на низку проблем:
• відсутність гарантованого фінансування;
• залежність від національних урядів;
• ризик маргіналізації малих громад;
• слабку інституційну спроможність.
Міські лідери застерігають: без чітких бюджетних гарантій новий порядок денний може залишитися декларативним.
Для України, яка водночас бореться за виживання та готується до членства в ЄС, міська політика набуває стратегічного значення.
Наші міста сьогодні:
• приймають мільйони внутрішньо переміщених осіб;
• забезпечують критичну інфраструктуру;
• відновлюють зруйновані квартали;
• адаптуються до енергетичних загроз.
Чи мають вони достатні повноваження і ресурси ?
Чи залучені громади до формування державних рішень ?
Чи враховується їхній досвід на національному рівні ?
Європейський підхід демонструє: без сильної місцевої демократії відбудова буде фрагментарною та вразливою.
1. Міста — стратегічні партнери, а не виконавці
ЄС розглядає муніципалітети як співтворців політики.
2. Фінансова автономія — основа розвитку
Без прямого доступу до ресурсів реформи залишаються формальними.
3. Дані й участь громадян — стандарт управління
Політика має базуватися на доказах і консультаціях.
4. Малим громадам — особлива підтримка
Недопущення територіальної маргіналізації є принципом згуртованості.
5. Парламентський контроль — ключ до ефективності
Законодавчі органи мають забезпечувати баланс інтересів держави й громад.
Європейський порядок денний для міст — це не лише про урбаністику. Це про нову модель демократії, де рішення народжуються ближче до людей, де громада — не об’єкт, а суб’єкт політики.
Для України цей підхід є дороговказом у післявоєнній трансформації. Він показує: сильна держава починається зі спроможних міст.
Чи готові ми перейти від централізованого управління до справжнього партнерства ?
Чи готові громадяни вимагати участі, а не лише послуг ?
Чи готовий парламент почути голос громад ?
Відповіді на ці запитання визначать не лише темпи відбудови, а й якість нашої демократії.
Запрошуємо читачів до обговорення:
• Які повноваження мають отримати українські громади вже сьогодні ?
• Як посилити їхню участь у формуванні державної політики ?
• Які європейські практики варто впроваджувати першочергово ?
Долучайтеся до дискусії на платформі www.ndu.kr.ua.
