Повномасштабна війна змінила саме розуміння інфраструктури. Дороги, мости, енергетичні об’єкти, логістичні вузли — це вже не просто елементи економічного розвитку. Це критичні елементи національної безпеки, стійкості держави та захисту прав громадян.
У 2026 році співпраця України з міжнародними донорами у сфері інфраструктури є не додатковим ресурсом, а системним фактором виживання та модернізації країни. Йдеться не лише про фінансування. Йдеться про нові стандарти управління, прозорість, технічні вимоги, екологічні критерії та інтеграцію в європейський економічний простір.
Як народний депутат і член профільного комітету, я розглядаю співпрацю з міжнародними донорами як стратегічний інструмент трансформації держави, а не лише механізм покриття дефіциту бюджету.
Після 2022 року Україна вимушено перейшла до моделі «відновлення під час війни». Це означає одночасне виконання трьох завдань:
• оперативне відновлення пошкоджених об’єктів;
• підвищення стійкості інфраструктури до повторних атак;
• стратегічна модернізація відповідно до стандартів ЄС.
Транспортні коридори, енергетичні вузли, прикордонна інфраструктура, логістика аграрного експорту, об’єкти водопостачання — всі ці сфери потребують не просто ремонту, а структурного переосмислення.
Саме тут міжнародні донори відіграють ключову роль.
Сьогодні інфраструктурні проєкти реалізуються через кілька основних механізмів:
2.1. Ukraine Facility
Програма Ukraine Facility стала системною рамкою фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Вона поєднує:
• макрофінансову стабілізацію,
• інвестиційні інструменти,
• структурні реформи,
• антикорупційні вимоги.
Для інфраструктурних проєктів це означає: фінансування прив’язане до реформ управління, прозорості тендерних процедур та впровадження європейських стандартів.
2.2. Європейський інвестиційний банк та ЄБРР
ЄІБ та ЄБРР фінансують:
• відновлення автомобільних доріг,
• модернізацію прикордонних переходів,
• розвиток залізничної інфраструктури,
• міський громадський транспорт,
• енергетичні об’єкти.
Ключова особливість — кредитні інструменти із пільговими умовами та жорсткими вимогами до прозорості.
2.3. Світовий банк
Світовий банк активно працює над:
• оцінкою збитків (RDNA),
• фінансуванням аварійного відновлення,
• підтримкою водної інфраструктури,
• розвитком енергетичної стійкості.
Йдеться про комплексні проєкти з технічним супроводом і аудитом.
Реалізація інфраструктурних проєктів в умовах війни має специфічні виклики:
• ризики повторних руйнувань;
• логістичні обмеження;
• нестабільність енергопостачання;
• підвищені вимоги безпеки;
• необхідність тимчасових конструкцій (модульні мости, мобільні енергоблоки).
Однак водночас війна стала каталізатором нових підходів:
• використання модульних рішень;
• цифровий моніторинг будівництва;
• жорсткіша антикорупційна перевірка;
• координація між міністерствами, громадами та донорами.
Ми поступово переходимо від фрагментарного відновлення до програмного управління портфелем проєктів.
Роль Верховної Ради у співпраці з донорами полягає у трьох ключових напрямах:
Законодавче забезпечення:
Парламент забезпечує:
• гармонізацію законодавства з правом ЄС;
• імплементацію екологічних норм;
• реформу державних закупівель;
• посилення антикорупційної інфраструктури;
• бюджетні рішення щодо співфінансування.
Без цих змін донорські механізми не можуть функціонувати повноцінно.
Бюджетний контроль:
Ми зобов’язані гарантувати:
• цільове використання коштів;
• прозорість тендерів;
• парламентський нагляд;
• публічну звітність.
У воєнний час запит суспільства на прозорість лише зростає.
Координація з ЄС:
Євроінтеграційний пакет реформ безпосередньо впливає на інфраструктурну співпрацю. Гармонізація стандартів відкриває доступ до європейських фондів і програм.
Європейський Союз розглядає українську інфраструктуру як частину майбутньої транс’європейської мережі.
Розширення TEN-T, модернізація прикордонної логістики, розвиток портів, інтеграція енергетичних мереж — це вже не теоретичні дискусії, а практичні кроки.
Для України це означає:
• зменшення логістичних витрат;
• зростання експорту;
• інтеграцію в європейський ринок;
• підвищення стандартів безпеки та екології.
Інфраструктурні проєкти безпосередньо впливають на:
• безпеку евакуаційних маршрутів;
• доступ до медицини;
• відновлення енергопостачання;
• роботу бізнесу;
• повернення ВПО;
• економічну активність регіонів.
Співпраця з міжнародними донорами — це інвестиція у права громадян на безпеку, мобільність, доступ до послуг і гідні умови життя.
Співпраця з міжнародними донорами у сфері інфраструктури під час війни — це не лише фінансова допомога. Це структурна трансформація держави.
Ми будуємо не просто нові дороги чи мости. Ми формуємо нову модель управління, нову культуру прозорості, нові стандарти безпеки та стійкості.
Як народний депутат, я переконаний: ефективна взаємодія з міжнародними партнерами сьогодні — це основа економічного відновлення завтра і фундамент членства України в Європейському Союзі.
Інфраструктура стає простором, де поєднуються безпека, економіка, право і довіра. Саме тому парламентська відповідальність у цій сфері є стратегічною.
