Сучасна Європа дедалі більше живе в умовах, коли економіка, безпека та оборона стають взаємопов’язаними складовими єдиної політики. Повномасштабна війна рф проти України, глобальна нестабільність ланцюгів постачання, конкуренція з боку США та Китаю — усе це змушує Європейський Союз переглядати традиційні підходи до розвитку.

Аналітичний брифінг Європейської парламентської дослідницької служби «From values to economic security: The transformation of the EU’s economic model 2016–2026»   демонструє: ЄС поступово переходить від моделі, заснованої на цінностях і відкритій торгівлі, до моделі, орієнтованої на стратегічну автономію та економічну безпеку.

Для України, яка перебуває в центрі європейського безпекового простору, ці процеси мають не лише теоретичне, а й практичне значення. Вони впливають на перспективи інтеграції, відбудови та економічного розвитку.

Після 2016 року Європейський Союз поступово зіткнувся з низкою криз:

Brexit та ослаблення трансатлантичної єдності

торговельні конфлікти зі США

зростання впливу Китаю

пандемія COVID-19

повномасштабна агресія Росії проти України

Ці події оголили ключову проблему: надмірну залежність ЄС від зовнішніх партнерів у критичних сферах — енергетиці, сировині, технологіях, обороні.

У відповідь формується нова стратегія: «відкритої стратегічної автономії», яка поєднує відкритість із самозахистом.

Чи може Європа залишатися відкритою і водночас безпечною ? Саме це питання сьогодні визначає політичний порядок денний.

Три ключові тенденції трансформації економіки ЄС

1. Послаблення ціннісної економіки

Упродовж тривалого часу ЄС будував торгівлю на основі:

прав людини

екологічних стандартів

сталого розвитку

корпоративної відповідальності

Цей підхід втілювався у:

Зеленому курсі (Green Deal)

кліматичному законодавстві

директивах щодо ESG

торговельних угодах із соціальними стандартами

Однак із 2023 року дедалі частіше звучать заклики до «регуляторної паузи» та спрощення норм. Під тиском бізнесу та конкуренції з США частина зелених і соціальних вимог послаблюється.

Цінності більше не є єдиним орієнтиром. Їх дедалі частіше підпорядковують питанням конкурентоспроможності.

Після 2022 року економічна безпека стає центральним принципом політики ЄС.

Її складові:

контроль інвестицій

захист технологій

перевірка ланцюгів постачання

боротьба з економічним тиском

інструменти протидії примусу

З’являються нові механізми:

антипримусовий інструмент

посилений експортний контроль

перевірка стратегічних проєктів

обмеження у сфері dual-use технологій

Особливий акцент — на «de-risking» щодо Китаю та повному розриві з Росією.

Економіка більше не розглядається як нейтральна сфера. Вона стає елементом безпеки.

Після 2022 року оборонний сектор перетворюється на потужний економічний фактор.

ЄС:

збільшує оборонні бюджети

стимулює спільні закупівлі

створює єдиний ринок оборонної продукції

підтримує військово-промисловий комплекс

Програми EDIRPA, EDIP, Rearm Europe формують нову реальність: безпека стає економічною індустрією.

Водночас зберігається залежність від американських озброєнь, що обмежує реальну автономію.

Чи може Європа бути незалежною, купуючи ключові системи за кордоном ?

1. Нові можливості інтеграції для Украіни

Для України ця трансформація створює нові вікна можливостей:

участь у ланцюгах оборонного виробництва

інтеграція в критичні сировинні проєкти

доступ до програм Green Transition

співпраця у сфері кібер- та технобезпеки

Україна перестає бути лише «одержувачем допомоги». Вона може стати елементом європейської стійкості.

2. Посилення ролі парламентів

Економічна безпека вимагає демократичного контролю:

за інвестиціями

за санкціями

за стратегічними закупівлями

за оборонними програмами

Європейський парламент і національні парламенти отримують нову відповідальність.

Для України це означає: парламентський контроль у сфері економіки та безпеки стає питанням національної стійкості.

3. Виклики для громадянського суспільства

Посилення безпеки несе ризики:

закритості

зменшення прозорості

концентрації рішень

ослаблення екологічних стандартів

Саме громадянське суспільство має контролювати, щоб «економічна безпека» не стала виправданням для корупції чи згортання прав.

Хто стежитиме за балансом між безпекою і свободою, якщо не ми ?

🔹 ЄС переходить від ціннісної моделі до безпекової економіки.

Безпека стає новим фільтром для політичних рішень.

🔹 Війна Росії проти України стала каталізатором змін.

Саме агресія РФ показала вразливість Європи.

🔹 Оборона перетворюється на економічний сектор.

Зростає роль ВПК, спільних закупівель, інновацій.

🔹 Залежність від США залишається проблемою.

Вона обмежує стратегічну автономію ЄС.

🔹 Україна може стати частиною нової архітектури безпеки.

За умови системних реформ і парламентського контролю.

❓ Чи готова Європа жертвувати екологією заради безпеки ?

❓ Чи зможе Україна скористатися новими можливостями інтеграції ?

❓ Як забезпечити прозорість у сфері оборонної економіки ?

❓ Чи достатньо активно парламент контролює ці процеси сьогодні ?

Поділіться своєю позицією в коментарях. Ваша думка формує суспільний порядок денний.

Європейський Союз входить у нову фазу розвитку — фазу економічної обороноздатності. У цій моделі:

економіка = безпека

інвестиції = стратегія

торгівля = геополітика

Для України це шанс інтегруватися в нову Європу не лише політично, а й економічно та безпеково.

Але цей шанс реалізується лише за умови:

сильного парламенту

прозорих процедур

активного громадянського контролю

відповідальної політики

Справжня стратегічна автономія неможлива без демократії.

Тож головне питання залишається відкритим:

чи зможемо ми побудувати безпечну Європу, не втративши її цінності ?

Відповідь залежить від кожного з нас.