У лютому 2026 року Європейська парламентська дослідницька служба (EPRS) оприлюднила друге оновлене видання ґрунтовного дослідження «La libertà d’impresa, una prospettiva di diritto comparato – Unione europea». Документ аналізує свободу підприємницької діяльності у правопорядку Європейського Союзу, її історичну еволюцію, нормативне закріплення, судову практику та перспективи розвитку в умовах сучасних викликів.
Для України ця тема сьогодні є не академічною, а стратегічною. Країна водночас веде повномасштабну війну, реформує систему господарського права та адаптує законодавство до acquis ЄС. Свобода підприємництва стає одночасно інструментом економічної стійкості та предметом складного балансу з безпекою, соціальною стабільністю й публічними інтересами.
Де проходить межа між економічною автономією та державним регулюванням ?
Як забезпечити передбачуваність правил гри під час воєнного стану ?
І чи може свобода бути ефективною без відповідальності ?
І. Історичні витоки та правова природа свободи підприємництва в ЄС
Дослідження EPRS підкреслює, що свобода підприємницької діяльності історично випливає з самої природи європейської інтеграції, яка формувалася в умовах ринкової економіки . Проте чітке формулювання цього права відбулося із прийняттям Хартії основоположних прав Європейського Союзу, яка закріпила свободу ведення бізнесу як фундаментальне право.
Водночас дослідження звертає увагу: значна частина положень договорів, вторинного законодавства та судової практики ЄС стосується не стільки розширення свободи, скільки визначення її меж, з огляду на захист інших публічних і приватних інтересів .
Отже, свобода підприємництва в ЄС — це не абсолютна автономія, а інституційно врівноважене право, що функціонує у складній системі взаємопов’язаних принципів.
ІІ. Зміст свободи підприємницької діяльності
У правопорядку ЄС свобода підприємництва охоплює:
• право започатковувати господарську діяльність;
• право вільно здійснювати економічні операції;
• свободу договірних відносин;
• право розпоряджатися ресурсами та інвестиціями;
• захист від дискримінаційних або непропорційних обмежень.
Водночас це право співіснує з принципами:
• свободи конкуренції;
• недискримінації;
• рівності;
• верховенства права;
• соціальної ринкової економіки.
Саме ця багатовимірність формує специфіку європейської моделі.
ІІІ. Межі свободи: принцип пропорційності як ключовий критерій
Одним із центральних аспектів дослідження є аналіз того, як Суд ЄС розглядає обмеження свободи підприємництва .
Будь-яке втручання держави має відповідати трьом критеріям:
1. Легітимна мета — захист довкілля, здоров’я, безпеки, споживачів або фінансової стабільності.
2. Необхідність — відсутність менш обмежувальних альтернатив.
3. Пропорційність — співмірність між метою та втручанням.
Цей підхід формує передбачуваність правового середовища та захищає бізнес від надмірного регулювання.
Чи завжди українські регуляторні рішення проходять таку «трискладову перевірку» ?
Чи застосовується принцип пропорційності системно, а не декларативно ?
IV. Свобода підприємництва та сучасні трансформації
Дослідження підкреслює, що зміст свободи підприємництва не є статичним . Вона еволюціонує під впливом:
• цифровізації та штучного інтелекту;
• екологічної трансформації (Green Deal);
• стратегічної автономії ЄС;
• санкційної та безпекової політики;
• регулювання фінансових ринків.
Наприклад, кліматична політика ЄС може встановлювати додаткові вимоги до підприємств щодо викидів, звітності або стандартів виробництва. Це обмеження свободи чи новий формат її реалізації ?
Європейська модель демонструє: свобода підприємництва інтегрується у систему сталого розвитку та відповідального бізнесу.
V. Воєнний контекст України: особливий вимір свободи
Україна перебуває у виняткових умовах воєнного стану. Держава:
• запроваджує спеціальні режими контролю;
• регулює стратегічні галузі;
• обмежує експорт або імпорт окремих товарів;
• посилює нагляд за фінансовими потоками.
Це об’єктивна необхідність у воєнний час. Проте важливо забезпечити, щоб такі заходи:
• були чітко обґрунтовані;
• мали визначені строки;
• відповідали принципу правової визначеності;
• не створювали довгострокових системних бар’єрів.
Чи стане воєнне регулювання тимчасовим інструментом стабілізації ?
Чи перетвориться воно на структурну перешкоду для післявоєнного розвитку ?
Відповідь залежить від якості парламентського контролю та правової культури.
VI. Парламент як гарант балансу
Свобода підприємництва не може існувати без ефективного законодавчого процесу.
Роль Верховної Ради України:
• гармонізація господарського законодавства з правом ЄС;
• системна оцінка регуляторного впливу;
• аналіз економічних наслідків законопроєктів;
• забезпечення прозорості процедур.
Європейський досвід демонструє, що саме парламент виступає майданчиком для врівноваження економічних та соціальних інтересів.
VII. Роль громадянського суспільства та бізнес-асоціацій
Громадські організації, професійні об’єднання та експертні центри мають:
• брати участь у публічних консультаціях;
• готувати аналітичні позиції;
• здійснювати моніторинг регуляторних актів;
• ініціювати парламентські слухання.
Чи достатньо активно український бізнес користується механізмами участі ?
Чи перетворюється громадянський діалог на формальність ?
Активна позиція суспільства — запорука якісного законодавства.
VIII. Стратегічні висновки для України
Дослідження EPRS підтверджує: свобода підприємництва — це фундаментальний елемент європейської правової системи, але вона завжди співвідноситься з іншими цінностями .
Для України важливо:
1. Забезпечити передбачуваність і стабільність регуляторного середовища.
2. Інституціоналізувати принцип пропорційності у законодавчій практиці.
3. Гармонізувати господарське право з acquis ЄС.
4. Підтримувати підприємців у період післявоєнної відбудови.
5. Формувати культуру відповідального бізнесу.
Свобода підприємництва — це не лише економічна категорія. Це індикатор верховенства права.
Чи стане українська модель прикладом сучасної європейської економіки після війни ?
Чи зможе бізнес стати драйвером відбудови та інтеграції до ЄС ?
Запрошуємо до фахової дискусії на платформі www.ndu.kr.ua.
Свобода — це можливість діяти.
Відповідальність — це здатність будувати майбутнє.
