Редакція www.ndu.kr.ua аналізує ключові результати засідання Комітету Європейського парламенту з транспорту і туризму (TRAN), викладені у лютневому випуску офіційного бюлетеня (Issue XV, February 2026) .
У фокусі — новий етап переговорів щодо багаторічного бюджету ЄС (MFF 2028–2034), імплементація Регламенту про інфраструктуру альтернативних видів палива (AFIR), амбітне бачення європейської мережі високошвидкісної залізниці та оновлення так званого «Пакету технічної справності транспортних засобів» (Roadworthiness Package).
У контексті повномасштабної війни Росії проти України ці рішення виходять далеко за межі транспортної політики. Вони стосуються стратегічної стійкості Європи, військової мобільності, енергетичної незалежності та індустріальної конкурентоспроможності.
Чи готова Україна інтегруватися в цю нову архітектуру мобільності ЄС ?
1. Бюджет ЄС 2028–2034: транспорт як елемент стратегічної автономії
Комітет TRAN ухвалив позицію щодо проміжного звіту з підготовки наступної Багаторічної фінансової рамки (MFF 2028–2034) .
Ключові акценти:
• Посилення фінансування Connecting Europe Facility (CEF).
• Чітке розмежування фінансування цивільного транспорту та військової мобільності.
• Визнання транспортної інфраструктури елементом внутрішнього ринку та стратегічної безпеки ЄС.
• Наголос на необхідності передбачуваного та стабільного фінансування.
Особливо важливо, що військова мобільність визначена як стратегічна вимога, актуалізована війною Росії проти України. Це означає, що транспортна інфраструктура розглядається не лише як економічний інструмент, а й як елемент оборонної архітектури Європи.
Для України це відкриває питання:
Чи синхронізовані наші плани відновлення транспортної мережі з майбутніми стандартами військової мобільності ЄС ?
2. AFIR: електрифікація транспорту та реальні виклики
Єврокомісія представила стан імплементації Регламенту AFIR щодо інфраструктури альтернативних видів палива .
Основні дані:
• Інфраструктура зарядних станцій для легкових авто зростає швидше, ніж парк електромобілів.
• Водночас рівень використання зарядних станцій залишається низьким.
• Для вантажного транспорту необхідно збільшити кількість пунктів зарядки з 2 000 до 20 000 до 2030 року.
• Проблемою залишається доступність електромережі та нерівномірність розміщення станцій, зокрема в сільській місцевості.
Депутати підняли питання:
• високих тарифів;
• відсутності прозорості цін;
• недостатньої інформованості споживачів;
• економічної життєздатності операторів.
Для України ці дискусії надзвичайно актуальні. Післявоєнна відбудова неминуче включатиме декарбонізацію транспортної системи. Проте чи готові ми врахувати європейські помилки, щоб уникнути інфраструктурних перекосів ?
3. Високошвидкісна залізниця: Європа без «національних острівців»
Окрему увагу приділено Комунікації Єврокомісії «Connecting Europe through High-Speed Rail» .
Стратегічна мета до 2040 року:
З’єднати всі столиці та великі міста ЄС єдиною високошвидкісною мережею.
Виклики:
• Висока вартість квитків.
• Недостатня інтеграція національних систем.
• Потреба у безшовному цифровому квиткуванні.
• Необхідність масштабної фінансової моделі: поєднання коштів ЄС, приватного капіталу та інституційних інвесторів.
Фінансування TEN-T та CEF недостатньо. Потрібна комплексна інвестиційна стратегія.
У дискусії піднімалися питання:
• рівномірного регіонального розвитку;
• кліматичної стійкості інфраструктури;
• промислової конкурентоспроможності ЄС у протистоянні з азійськими виробниками;
• захисту робочих місць.
Для України це має подвійне значення:
1. Інтеграція до мережі TEN-T.
2. Перехід від радянської спадщини до європейських стандартів швидкісної мобільності.
Чи може Україна стати частиною майбутньої високошвидкісної осі Центральна Європа – Чорне море ?
4. Roadworthiness Package: баланс безпеки та пропорційності
Комітет продовжив роботу над оновленням правил щодо:
• реєстраційних документів транспортних засобів;
• цифрових сертифікатів;
• періодичних технічних оглядів;
• придорожніх перевірок комерційного транспорту .
Принципи обговорення:
• Пропорційність і субсидіарність.
• Захист громадян з обмеженим цифровим доступом.
• Мінімізація адміністративного навантаження.
• Підтримка безпеки дорожнього руху як ключової цілі.
Особливо важливим є збереження паперових документів паралельно з цифровими — приклад інклюзивного регулювання.
Для України це питання набуває значення в контексті цифровізації сервісів та євроінтеграційного зближення стандартів.
Що це означає для громадянського суспільства України ?
🔹 Транспорт стає питанням безпеки.
🔹 Бюджет ЄС — це геополітичний інструмент.
🔹 Декарбонізація — це не лише екологія, а й конкурентоспроможність.
🔹 Інфраструктура — це елемент оборонної стійкості.
🔹 Європейські регуляції формують стандарти, до яких Україна має адаптуватися вже сьогодні.
Громадянське суспільство повинно:
• аналізувати європейські ініціативи;
• співпрацювати з профільними парламентськими комітетами;
• ініціювати фахові дискусії щодо імплементації стандартів ЄС;
• контролювати прозорість використання коштів на відновлення.
Висновок: транспорт як фундамент майбутньої Європи
Лютневі рішення Комітету TRAN демонструють, що транспортна політика ЄС переходить у фазу стратегічної трансформації. Йдеться не лише про мобільність, а про:
• індустріальну політику,
• оборонну логістику,
• кліматичну адаптацію,
• цифрову інтеграцію,
• конкурентоспроможність.
Для України це сигнал: інтеграція до ЄС означає інтеграцію до нової моделі інфраструктурної державності.
Чи готові ми мислити транспорт не як витрату бюджету, а як інвестицію у безпеку та суверенітет ?
Чи готові громадяни вимагати від парламенту стратегічного бачення, а не ситуативних рішень ?
Редакція www.ndu.kr.ua запрошує до фахової дискусії.
Майбутнє мобільності — це майбутнє нашої держави.
