Редакція www.ndu.kr.ua продовжує системний аналіз ключових рішень Європейського Союзу, які визначатимуть фінансову архітектуру Європи на найближче десятиліття.
У березні 2026 року Європейська парламентська дослідницька служба (EPRS) оприлюднила брифінг щодо реформи системи власних ресурсів ЄС у межах Багаторічної фінансової рамки (MFF) 2028–2034 .
Йдеться не лише про технічне питання доходів бюджету. Це – стратегічна дискусія про фінансовий суверенітет ЄС, про погашення боргу Next Generation EU, про здатність реагувати на безпекові та кліматичні кризи, а також про справедливий розподіл навантаження між державами-членами та бізнесом.
Для України, яка перебуває у стані повномасштабної війни та інтегрується до ЄС, ця дискусія має пряме значення. Від стійкості європейського бюджету залежить довгострокова підтримка України, фінансування безпеки, відбудови та зеленої трансформації.
Контекст: чому ЄС змінює систему власних ресурсів ?
Стаття 311 Договору про функціонування ЄС передбачає, що бюджет Союзу фінансується повністю за рахунок власних ресурсів. Однак реальність останніх років — пандемія, енергетична криза, війна в Україні, нові безпекові виклики — призвела до безпрецедентного спільного запозичення для фінансування програми Next Generation EU.
Починаючи з 2028 року, ЄС входить у фазу активного погашення цього боргу. Якщо не створити нові джерела доходів, виплати здійснюватимуться за рахунок національних внесків, розрахованих на основі валового національного доходу (GNI). Це означало б зростання фінансового тиску на держави-члени.
Європейська Комісія запропонувала комплексну реформу системи власних ресурсів з метою:
• диверсифікувати доходи бюджету;
• зменшити залежність від GNI-внесків;
• забезпечити стабільне погашення боргу;
• узгодити доходи з кліматичною, екологічною та соціальною політикою ЄС .
Ключові елементи реформи
1️⃣ Нові власні ресурси (п’ять напрямів)
Комісія пропонує розширити “кошик” доходів, включивши:
• Частку надходжень від системи торгівлі викидами (ETS) — 30 % доходів до бюджету ЄС.
• Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) — 75 % надходжень.
• Ресурс на основі незібраних електронних відходів — 2 євро за кілограм.
• Акцизний ресурс на тютюнові вироби (TEDOR) — 15 % уніфікована ставка.
• Корпоративний внесок для Європи (CORE) — фіксований щорічний внесок компаній з оборотом понад €100 млн .
Сукупно нові ресурси можуть приносити близько €44 млрд щорічно у цінах 2025 року (див. діаграму на стор. 3 брифінгу) .
2️⃣ Зміни до чинних ресурсів
• Підвищення внеску за неперероблений пластиковий пакувальний відхід.
• Зменшення частки митних зборів, що залишаються державам.
• Поступове скасування корекційних механізмів (rebates) .
3️⃣ Тимчасовий кризовий механізм
Передбачено можливість екстраординарного запозичення для реагування на серйозні кризи за погодженням Ради та за згодою Європейського парламенту. Ліміти власних ресурсів можуть тимчасово збільшуватися на 0,25 відсоткового пункту .
Позиція Європейського парламенту
Європейський парламент послідовно підтримує запровадження нових “справжніх” власних ресурсів та закликає до їхнього ухвалення “як питання нагальної необхідності” для забезпечення сталого погашення боргу NGEU .
У проєкті доповіді співдоповідачів щодо MFF 2028–2034 наголошено:
• без нових ресурсів фінансовий тягар зростатиме для держав-членів;
• необхідно забезпечити стабільні надходження на рівні близько €60 млрд щорічно;
• у разі відхилення окремих елементів слід знайти альтернативи, не шкодячи конкурентоспроможності МСП .
Дебати та критика: чи є консенсус ?
Пропозиція потребує одностайності в Раді ЄС та ратифікації всіма державами-членами. Частина урядів (зокрема Німеччина, Нідерланди, Швеція) висловлює занепокоєння щодо:
• масштабу бюджету;
• надійності прогнозів доходів;
• можливого збільшення фінансового навантаження;
• запровадження нових зборів для бізнесу .
Водночас низка країн і представники громадянського суспільства підтримують реформу як крок до модернізації бюджету та реалізації принципу “забруднювач платить” .
Значення для України та громадянського суспільства
Для України ця дискусія має стратегічне значення:
🔹 Фінансова стійкість ЄС = довгострокова підтримка України.
🔹 Кліматичні та екологічні ресурси = орієнтир для гармонізації українського законодавства.
🔹 Дискусія про корпоративну справедливість = сигнал для української податкової реформи.
🔹 Кризовий механізм = потенційний інструмент реагування на безпекові загрози.
Чи готова Україна інтегруватися у систему, де доходи бюджету пов’язані з декарбонізацією, управлінням відходами та цифровою економікою ?
Чи має українське громадянське суспільство достатньо інструментів впливу на парламентські процеси у сфері бюджетної інтеграції ?
Роль парламенту та громадянського суспільства
Європейська модель показує: бюджет — це не лише фінанси, а інструмент політики. Саме парламент забезпечує:
• демократичний контроль;
• прозорість;
• баланс між автономією Союзу та інтересами держав.
Українське громадянське суспільство має вже сьогодні:
• аналізувати відповідність національних реформ європейській фінансовій логіці;
• ініціювати парламентські слухання щодо адаптації до нової бюджетної архітектури ЄС;
• сприяти публічній дискусії про принципи фінансової солідарності.
Висновок: бюджет як інструмент геополітики
Реформа системи власних ресурсів ЄС — це більше, ніж бухгалтерія. Це питання стратегічної автономії, конкурентоспроможності, кліматичної трансформації та оборонної стійкості.
У світі, де війна в Україні стала каталізатором переосмислення безпеки Європи, фінансова спроможність ЄС є складовою геополітичної сили.
Чи стане нова система власних ресурсів основою для більш автономного та відповідального Європейського Союзу ?
Чи зможе ЄС поєднати фінансову дисципліну з інвестиціями у спільні європейські блага ?
Запрошуємо до дискусії експертів, представників парламенту, громадських організацій та аналітичних центрів.
