Європейський Союз вступив у новий політичний цикл у період глибоких геополітичних трансформацій. Повномасштабна війна рф проти України, економічна конкуренція між глобальними центрами сили, технологічні зміни та виклики для демократії змушують ЄС переглядати свої стратегічні пріоритети.
У цьому контексті другий мандат Європейської Комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн формує нову політичну архітектуру розвитку Європейського Союзу на 2024–2029 роки. Аналітичне дослідження Європейської парламентської дослідницької служби оцінює стан реалізації цієї програми станом на весну 2026 року та визначає ключові напрями політики ЄС.
Для України, яка перебуває у стані війни та одночасно просувається шляхом європейської інтеграції, ці політичні пріоритети мають не лише стратегічне, але й практичне значення: вони визначають архітектуру майбутнього Європи, у яку Україна прагне інтегруватися.
Сім стратегічних пріоритетів Європейської Комісії
Європейська Комісія визначила сім ключових політичних напрямів, що формують основу її роботи у новому мандаті. Загалом у межах цих пріоритетів уже оголошено близько 400 політичних ініціатив, половина з яких спрямована на підвищення конкурентоспроможності європейської економіки.
1. Стале процвітання та конкурентоспроможність Європи
Перший і найбільший за масштабом напрям спрямований на економічну стійкість та інноваційний розвиток ЄС.
Серед ключових політик:
• спрощення регуляторного середовища для бізнесу
• розвиток стартапів та інноваційної економіки
• підтримка інвестицій у стратегічні галузі
• розвиток штучного інтелекту та цифрової інфраструктури
• формування Clean Industrial Deal – поєднання кліматичної політики та економічного розвитку.
Окрему увагу приділено створенню єдиного ринку інвестицій, який має мобілізувати європейські заощадження для фінансування інновацій та інфраструктури.
Для України це означає можливість інтеграції до європейських технологічних і промислових ланцюгів у процесі відбудови держави.
2. Нова ера європейської оборони та безпеки
Повномасштабна війна Росії проти України стала каталізатором формування нової системи безпеки Європейського Союзу.
ЄС поступово переходить від антикризового реагування до структурної оборонної політики, яка включає:
• формування Європейського оборонного союзу
• спільні інвестиції у військову промисловість
• програму ReArm Europe / Readiness 2030
• посилення оборонних бюджетів держав-членів
• розвиток військової мобільності та оборонних інновацій.
Колективні оборонні витрати країн ЄС уже перевищили €381 млрд у 2025 році, що майже на 63 % більше, ніж у 2020 році.
Водночас ЄС залишається одним із ключових донорів безпеки України.
3. Соціальна справедливість і підтримка громадян
Європейська Комісія визначає соціальну політику як основу європейської моделі суспільства.
Серед головних ініціатив:
• дорожня карта якісних робочих місць
• програма розвитку навичок (Union of Skills)
• політика доступного житла
• нова стратегія боротьби з бідністю
• підтримка молоді та розширення програми Erasmus+.
Такі ініціативи мають забезпечити справедливий соціальний перехід у період економічних і технологічних змін.
4. Якість життя: продовольство, вода та природа
ЄС посилює політику захисту природних ресурсів та продовольчої безпеки.
Основні напрямки:
• реформа Спільної аграрної політики
• стратегія водної стійкості
• розвиток циркулярної економіки
• захист біорізноманіття
• адаптація до змін клімату.
Важливо, що ЄС планує включити кліматичну ціль скорочення викидів на 90 % до 2040 року у законодавство ЄС.
Для України це створює рамку для інтеграції до європейської зеленої політики.
5. Захист демократії та європейських цінностей
Європейський Союз також реагує на нові загрози для демократії.
Ключовим інструментом стає European Democracy Shield — комплекс заходів для:
• протидії дезінформації
• захисту виборів
• підтримки незалежних медіа
• посилення громадянської стійкості.
Окремим елементом політики стала стратегія підтримки громадянського суспільства, що передбачає довгострокове фінансування та інституційну співпрацю з громадськими організаціями.
6. Глобальна роль Європи
Європейський Союз активно формує нову економічну та дипломатичну стратегію у світі.
Серед ключових напрямів:
• нові торговельні угоди
• стратегічні партнерства
• розширення ЄС
• підтримка України
• нова політика економічної безпеки.
ЄС підтверджує стратегічну мету відкриття переговорних кластерів щодо членства України та Молдови у максимально короткі строки.
7. Підготовка ЄС до майбутнього
Останній пріоритет стосується інституційної трансформації Європейського Союзу.
Ключовим елементом є формування нового довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки, який може становити понад €1,7 трлн.
У межах цієї політики ЄС також готується до:
• майбутнього розширення
• реформ управління
• посилення ролі Європейського парламенту.
Що це означає для України ?
Для України політичні пріоритети нової Європейської Комісії мають стратегічне значення.
Вони визначають:
• архітектуру європейської оборонної політики, у якій Україна вже відіграє ключову роль
• рамки економічної інтеграції та післявоєнного відновлення
• умови майбутнього членства України в ЄС
• нову модель взаємодії громадянського суспільства і парламентських інституцій.
У той час як Європейський Союз адаптується до нових глобальних реалій, Україна стає одним із центральних елементів цієї трансформації.
Ключові висновки для громадянського суспільства
Для громадських організацій, експертів та парламентських аналітиків важливо звернути увагу на кілька стратегічних аспектів.
Основні сигнали нової політики ЄС
1️⃣ Безпека стає центральним політичним пріоритетом Європи
Війна Росії проти України трансформувала архітектуру європейської безпеки.
2️⃣ Конкурентоспроможність визначає економічну політику ЄС
Європа прагне зберегти глобальну економічну роль у новому геополітичному середовищі.
3️⃣ Демократія та інформаційна безпека стають питанням стратегічної стабільності
Боротьба з дезінформацією та гібридними загрозами виходить на рівень ключових політик ЄС.
4️⃣ Громадянське суспільство стає партнером у формуванні політики
Європейські інституції дедалі більше залучають громадські організації до процесів управління.
Європейська інтеграція України – це не лише дипломатичний процес, але й глибока трансформація держави.
Тому варто поставити кілька важливих питань:
• Чи готові українські інституції до нової політичної архітектури Європи ?
• Яку роль має відігравати громадянське суспільство у процесі інтеграції ?
• Чи здатна Україна використати нові європейські інструменти для модернізації держави ?
Саме ці питання формують основу сучасного європейського політичного діалогу.
Європа змінюється — і Україна змінюється разом із нею
Другий мандат Європейської Комісії демонструє, що Європейський Союз входить у період глибокої трансформації.
Економіка, безпека, демократія, соціальна політика та глобальна роль Європи — всі ці сфери переосмислюються під впливом нових викликів.
Україна, яка сьогодні захищає не лише свою державність, але й принципи демократичної Європи, поступово стає частиною цього нового політичного порядку.
Саме тому активна участь громадянського суспільства, експертного середовища та парламентських інституцій у європейській інтеграції є критично важливою.
Європа будує нову модель майбутнього.
Питання лише в одному: наскільки активно Україна буде співтворцем цієї Європи ?
