У час, коли кліматичні зміни, війна та екологічні катастрофи стають дедалі серйознішими викликами, питання відновлення та збереження лісів набуває стратегічного значення для Європи.
Європейський Союз розпочав масштабне оновлення законодавства у сфері лісового репродуктивного матеріалу (Forest Reproductive Material – FRM) – тобто насіння дерев, саджанців та інших матеріалів, з яких формуються майбутні ліси.
Нова регуляція покликана забезпечити стійкість європейських лісів до кліматичних змін, пожеж, хвороб та шкідників, а також підтримати екологічну політику ЄС, зокрема Європейський зелений курс і Стратегію біорізноманіття до 2030 року.
Для України, яка вже пережила масштабні руйнування екосистем унаслідок російської агресії, цей досвід має особливу цінність. Він може стати орієнтиром для відновлення знищених лісів та екосистем після війни.
Чому лісова політика ЄС змінюється саме зараз ?
Ліси є однією з ключових природних систем Європи.
Сьогодні вони займають близько 160 мільйонів гектарів – приблизно 39 % території ЄС, виконуючи важливі функції для довкілля, економіки та суспільства.
Водночас сучасні європейські ліси стикаються з новими ризиками:
• посухи та екстремальні погодні явища
• поширення шкідників та хвороб
• масштабні лісові пожежі
• зниження генетичної різноманітності дерев
Згідно з оцінками європейських екологічних інституцій, більше 80 % лісових насаджень ЄС складаються лише з трьох або меншої кількості видів дерев, що робить їх більш вразливими до змін клімату.
Саме тому ЄС вирішив оновити правила виробництва та використання насіння і саджанців дерев, щоб забезпечити формування більш різноманітних та стійких лісів.
Що таке лісовий репродуктивний матеріал ?
Під поняттям forest reproductive material (FRM) у європейському законодавстві розуміють:
• насіння дерев
• саджанці
• живці, бруньки, частини рослин
• рослини, вирощені з насіння або вегетативного матеріалу
Саме з цього матеріалу формуються лісові насадження майбутнього.
Якщо він:
• має низьку генетичну різноманітність
• не адаптований до клімату
• походить з невідповідних регіонів
— майбутні ліси можуть бути нестійкими до змін клімату та природних катастроф.
Ключові положення нової регуляції ЄС
8 грудня 2025 року Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої політичної угоди щодо нового регламенту у сфері FRM.
Документ має замінити чинну директиву 1999 року та створити сучасну систему управління генетичними ресурсами лісів.
Основні нововведення
1️⃣ Оцінка стійкості насіннєвого матеріалу
Нові правила передбачають, що базовий матеріал для виробництва насіння та саджанців має:
• бути адаптованим до кліматичних умов регіону
• мати генетичну стійкість до хвороб і шкідників
• відповідати екологічним характеристикам території.
Це дозволить уникнути масового висаджування дерев, які не витримують нових кліматичних умов.
2️⃣ Планування на випадок екологічних катастроф
Держави-члени ЄС отримують можливість розробляти національні плани забезпечення насінням дерев у разі:
• лісових пожеж
• буревіїв
• масових хвороб лісу
• стихійних катастроф.
Це важливо для швидкого відновлення лісів після масштабних руйнувань.
3️⃣ Захист генетичного різноманіття
Нові правила створюють окремі механізми для:
• збереження рідкісних та місцевих видів дерев
• охорони генетичних ресурсів лісів
• підтримки природної різноманітності екосистем.
4️⃣ Цифровізація лісового сектору
Регламент також передбачає:
• електронні реєстри насіннєвих джерел
• цифрові сертифікати походження
• електронні етикетки та документи.
Це підвищує прозорість і контроль за походженням посадкового матеріалу.
Чому це важливо для економіки ЄС
Лісове господарство — не лише екологічна, а й важлива економічна галузь Європи.
У секторі:
• працює понад 3,2 млн людей
• створюється близько 25 млрд євро доданої вартості щороку.
Водночас деревообробна промисловість генерує понад 136 млрд євро економічної діяльності.
Тому нова регуляція спрямована не лише на захист природи, а й на довгострокову конкурентоспроможність лісового сектору ЄС.
Значення для України в умовах війни
Для України ця тема набуває особливої актуальності.
Через російську агресію:
• знищено великі площі лісів
• пошкоджено природні екосистеми
• зросли ризики деградації ґрунтів і водних ресурсів.
Водночас післявоєнне відновлення передбачає масштабні програми лісовідновлення.
Європейський досвід може допомогти Україні:
• створити систему генетичного банку лісів
• запровадити сертифікацію насіннєвого матеріалу
• підвищити екологічну стійкість лісів до кліматичних змін
• інтегруватися у спільну екологічну політику ЄС.
Що варто розуміти громадянам ?
1️⃣ Ліси — це не лише екологія, а стратегічна інфраструктура.
Вони захищають ґрунти, воду, клімат і біорізноманіття.
2️⃣ Генетична різноманітність дерев визначає стійкість лісів.
3️⃣ Європейська політика переходить від простої посадки дерев до науково обґрунтованого лісовідновлення.
4️⃣ Україна має шанс інтегрувати найкращі практики ЄС у післявоєнну екологічну політику.
Чи готова Україна:
• створити національну систему генетичного банку лісів ?
• інтегрувати лісову політику у стратегію кліматичної адаптації ?
• забезпечити прозорий контроль за походженням саджанців та насіння дерев ?
Ці питання потребують активної участі парламенту, експертного середовища та громадянського суспільства.
Європейський Союз фактично переходить до нової моделі управління лісами, де ключову роль відіграють:
• генетична різноманітність
• кліматична адаптація
• цифровий контроль
• науково обґрунтоване відновлення екосистем.
Для України, яка одночасно переживає екологічні наслідки війни та рухається до членства в ЄС, це не просто екологічна політика — це частина майбутньої архітектури відновлення держави.
Тому головне питання сьогодні звучить так:
Чи зможе Україна використати європейський досвід для створення лісів, які захищатимуть країну і через 50 років ?
Запрошуємо читачів до дискусії.
