У Європейському Союзі транспортна інфраструктура розглядається як стратегічна основа економічної інтеграції, безпеки та мобільності. Саме тому розвиток Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T) є одним із ключових пріоритетів європейської політики.
Нещодавно Європейська рахункова палата представила спеціальний звіт щодо реалізації великих інфраструктурних проєктів TEN-T. Документ демонструє складну реальність: попри значний прогрес, ключові проєкти стикаються із затримками та зростанням вартості, що ставить під сумнів можливість завершення основної мережі до 2030 року.
TEN-T — стратегічна основа транспортної Європи
TEN-T — це інтегрована система транспортних коридорів, яка охоплює:
- автомобільні дороги
- залізниці
- внутрішні водні шляхи
- морські та повітряні порти.
Мета мережі — ліквідувати вузькі місця транспортної системи ЄС та забезпечити безперервні транскордонні перевезення. Важливу роль у цьому відіграють великі інфраструктурні проєкти, які в ЄС називають flagship infrastructures.
Саме ці проєкти мають забезпечити реальну інтеграцію європейського транспортного простору.
Мегапроєкти: затримки і зростання вартості
Аудит охопив вісім ключових інфраструктурних проєктів TEN-T. Серед них:
- Rail Baltica
- Lyon-Turin rail link
- Brenner Base Tunnel
- Fehmarn Belt fixed link
- Basque Y
- Canal Seine-Nord Europe
- A1 motorway (Romania)
- E59 railway line
Загальна оцінка витрат на ці проєкти сьогодні становить 66,5 млрд євро, що майже удвічі перевищує початкові оцінки.
За останні п’ять років витрати зросли ще на 24 % (без урахування інфляції). Основними факторами стали:
- складність інженерних рішень
- зміни у проєктуванні
- геологічні проблеми під час будівництва тунелів
- нові вимоги до інфраструктури.
Rail Baltica: символ масштабних викликів
Найбільше подорожчання зафіксовано у проєкті Rail Baltica, який має з’єднати Балтійські країни з європейською залізничною мережею.
Його вартість:
- первісна оцінка — 4,6 млрд євро
- нова оцінка — понад 18 млрд євро.
Зростання перевищило 160 % порівняно з оцінками 2020 року.
Причинами стали:
- недооцінка початкового бюджету
- зміна технічних параметрів
- недостатня деталізація ранніх проєктів.
2030 рік: дедлайн, який ЄС може не виконати
Європейський Союз планував завершити основну мережу TEN-T до 2030 року.
Проте аудит показує, що це завдання стає дедалі менш реалістичним. Середній додатковий термін затримки проєктів становить 4 роки, а деякі проєкти відстають від початкових планів більш ніж на 20 років.
Такі затримки означають:
- повільніше формування єдиного транспортного простору
- втрату економічних ефектів від інтеграції
- додаткові бюджетні витрати.
Нова модель управління інфраструктурними проєктами
У відповідь на проблеми ЄС у 2024 році ухвалив нову редакцію Регламенту TEN-T, яка посилює контроль за реалізацією інфраструктурних проєктів.
Нові механізми включають:
- розширені повноваження Європейської Комісії
- нові інструменти моніторингу проєктів
- жорсткіші вимоги до координації між державами.
Очікується, що ці зміни допоможуть уникнути затримок у майбутніх проєктах, хоча їхній вплив на вже розпочаті проєкти буде обмеженим.
Штучний інтелект у транспортній політиці
Паралельно в Європарламенті розглядається пакет цифрових змін — Digital Omnibus on AI, який спрямований на спрощення застосування правил штучного інтелекту.
Комітет Європарламенту з транспорту та туризму планує голосування щодо відповідного висновку під час засідання 18 березня 2026 року.
Цей пакет має на меті:
- спростити застосування AI Act
- зменшити адміністративний тягар для бізнесу
- підтримати інновації у транспортному секторі.
Що означають ці висновки для України
Для України досвід ЄС має особливе значення.
Після завершення війни наша держава інтегруватиметься до європейських транспортних коридорів, що вимагатиме реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.
Європейський аудит показує кілька важливих уроків:
- великі транспортні проєкти потребують дуже точних фінансових оцінок
- затримки майже неминучі без сильної координації між країнами
- ефективне управління інфраструктурою є ключем до успіху.
Висновок
Європейський Союз продовжує будувати транспортну систему майбутнього, але новий аудит показує, що масштабні інфраструктурні проєкти залишаються складним викликом навіть для найрозвиненіших економік.
Зростання вартості та затримки не скасовують стратегічної мети TEN-T, але вимагають більш ефективного управління, нових технологій і кращої координації між державами.
Для України цей досвід є надзвичайно важливим у контексті майбутнього відновлення та інтеграції у транспортний простір Європейського Союзу.
