Європейський парламент розглядає перегляд механізму CBAM, який має запобігти «вуглецевому витоку», посилити контроль за імпортом та стимулювати декарбонізацію світової економіки.

Європейський Союз продовжує розвивати один із найамбітніших інструментів кліматичної політики – Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM). У березні 2026 року аналітична служба Європейського парламенту оприлюднила оцінку впливу пропозиції Європейської Комісії щодо перегляду цього механізму.

CBAM був запроваджений як частина пакета Fit for 55 для досягнення цілей Європейського кліматичного закону. Його головна мета — запобігти так званому «carbon leakage», тобто перенесенню виробництва з ЄС до країн із менш жорсткою кліматичною політикою.

Фактично CBAM встановлює правило: імпортована продукція повинна платити таку ж «вуглецеву ціну», як і вироблена в ЄС.

Механізм охоплює ключові енергоємні галузі:

цемент

електроенергію

добрива

залізо і сталь

алюміній

водень

Імпортери повинні декларувати вбудовані викиди CO₂ та купувати відповідні сертифікати CBAM.

Перехідна фаза почалася у 2023 році і передбачала лише звітність.

З 2026 року механізм переходить до повноцінної фінансової фази, коли імпортери повинні фактично платити за вуглецеві викиди.

Аналітична оцінка Європейського парламенту визначає три ключові проблеми, які можуть виникнути після повного запуску механізму.

1. Вуглецевий витік у продуктах «наступного рівня»

CBAM охоплює базові матеріали.

Але виробники можуть переносити виробництво більш складних товарів за межі ЄС, щоб уникнути вуглецевих витрат.

Наприклад:

металеві конструкції

машинобудівні компоненти

промислове обладнання

У результаті ризик витоку переноситься далі по виробничому ланцюгу.

2. Можливість обходу механізму

Другий ризик — штучне уникнення CBAM.

Серед потенційних схем:

неправильна класифікація товарів

заниження обсягів імпорту

неправильне декларування викидів

Такі практики можуть підірвати ефективність системи та зменшити бюджетні надходження ЄС.

3. Недосконалі правила для імпорту електроенергії

Система оцінки викидів для електроенергії враховує лише виробництво з викопного палива, що створює спотворення.

Це може:

неправильно оцінювати реальні викиди

знижувати стимули до розвитку відновлюваної енергетики

створювати бар’єри для торгівлі електроенергією.

Комісія розглянула кілька варіантів політики та визначила комбіновану модель як найбільш ефективну.

Основні зміни:

1️⃣ Розширення CBAM на частину downstream-продукції

Йдеться про товари з високим ризиком витоку вуглецю, що використовують базові матеріали.

2️⃣ Посилення антиконтрабандних і антикорупційних механізмів

Зокрема:

деталізація товарних кодів

жорсткіші правила звітності про викиди

додаткові повноваження Єврокомісії щодо контролю.

3️⃣ Нова методика розрахунку викидів для електроенергії

Запроваджується:

більш реалістичний фактор викидів

спрощення правил для декларування фактичних показників.

Економічні та соціальні наслідки

Аналітична оцінка показує, що:

вплив на економіку ЄС буде мінімальним,

зниження імпорту вуглецево-інтенсивних товарів буде помірним,

зростання цін для споживачів буде незначним.

Найбільше зміни можуть відчути:

металургія

будівельна галузь

машинобудування.

CBAM фактично стає першим у світі транснаціональним кліматичним митом.

Його стратегічна мета:

стимулювати декарбонізацію у третіх країнах

створити глобальний стандарт вуглецевого ціноутворення

захистити європейську промисловість від недобросовісної конкуренції.

Для України цей механізм має подвійний ефект.

З одного боку:

він створює нові вимоги до експорту

змушує модернізувати енергетику і промисловість.

З іншого боку:

стимулює інвестиції у зелену трансформацію

відкриває можливості для інтеграції у європейський кліматичний ринок.

Перегляд CBAM демонструє, що Європейський Союз переходить від символічної кліматичної політики до системної економічної трансформації.

Новий етап розвитку механізму має три стратегічні цілі:

мінімізувати вуглецевий витік

зробити систему більш справедливою

прискорити глобальну декарбонізацію.

Для України це сигнал: економіка майбутнього Європи буде низьковуглецевою — і інтеграція до неї потребує швидких реформ.