15 липня 2026 року Кабінет Міністрів одночасно затвердив повноцінну цифрову систему управління публічними інвестиціями DREAM і окремий порядок розподілу коштів на комплексні плани стійкості регіонів та міст. Перший документ обіцяє єдині дані, оцінку, пріоритезацію, моніторинг і відкритість.
Другий запускає фінансування критичної інфраструктури через звернення, робочу групу, окремий реєстр і щомісячні звіти — без обов’язкового використання DREAM. Для програми обсягом 40 млрд грн це вже не технічна неузгодженість, а питання якості бюджетного контролю під час війни.
Коротка відповідь: обидва інструменти потрібні, але не як два автономні управлінські контури. Програма стійкості визначає, що і навіщо фінансує держава. DREAM має фіксувати, який саме проєкт, чому він обраний, скільки коштує, хто виконує, як змінюються строки та ціна і що отримало населення. Окреме існування політики та цифрової системи логічне; окреме ведення даних, відбору і звітності - ні.
Дві постанови одного дня — і одна відсутня ланка
Постановою Кабінету Міністрів №945 від 15 липня 2026 року DREAM визначено компонентом Єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями. Система повинна охоплювати передінвестиційний та інвестиційний етапи, реєструвати проєкти, стандартизувати й валідувати показники, забезпечувати галузеву та експертну оцінку, пріоритезацію, формування портфелів, моніторинг реалізації, завершальну і постінвестиційну оцінку.
Того самого дня постановою №956 Уряд затвердив Порядок використання коштів за програмою «Реалізація Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст». Програма з кодом 3121050 отримала 40 млрд грн. Її предмет — не абстрактний розвиток: захист критичної інфраструктури, розподілена генерація, тепло, вода, водовідведення, газопостачання, резервні джерела живлення.
Предмети документів перетинаються безпосередньо. Кожна котельня, резервна електростанція, водозабір, насосна станція чи комплекс очищення стічних вод, профінансовані за програмою стійкості, є публічною інвестицією. Вони природно належать до життєвого циклу, який повинна обслуговувати DREAM.
як мала б працювати система
визначає загрозу, об’єкт, очікуваний результат і пріоритет
унікальний ID, обґрунтування, вартість життєвого циклу, оцінка, рейтинг і документи
робоча група обирає проєкт за оприлюдненою бальною оцінкою
платежі, закупівлі, фізичний прогрес і зміни автоматично повертаються у картку проєкту
що побудовано, скільки людей захищено, скільки коштує експлуатація і чи досягнуто ефекту
Що передбачає DREAM
За Положенням №945 DREAM — не просто публічна вітрина. Це центральна база даних, електронний кабінет і портал, які мають підтримувати повний цикл управління інвестиціями. Системі надано функції реєстрації, погодження і валідації проєктів; секторальної та експертної оцінки; пріоритезації; аналізу результативності; обліку дій користувачів; створення дашбордів; присвоєння унікальних ідентифікаторів; використання API та інструментів штучного інтелекту.
Особливо важливо, що DREAM має взаємодіяти з бюджетними системами АІС «ГРК-ВЕБ» і LOGICA, Prozorro, Єдиним вебпорталом використання публічних коштів, будівельною системою, системою моніторингу розвитку регіонів, реєстром пошкодженого та знищеного майна й іншими державними ресурсами. Отже, сама архітектура DREAM задумана як механізм проти повторного введення інформації та розходження даних.
Фінансування створення, розвитку й адміністрування DREAM передбачено насамперед за рахунок міжнародної технічної, поворотної або безповоротної допомоги та інших не заборонених джерел. Тому називати систему ще однією бюджетною програмою на рівні з 40 млрд грн було б некоректно. DREAM — інфраструктура контролю; програма стійкості — джерело фінансування конкретних робіт.
Що передбачає програма стійкості
Порядок №956 дозволяє фінансувати проєкти з комплексних планів стійкості, а також окремі проєкти поза цими планами, якщо їх схвалив Координаційний центр. Заявниками можуть бути центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська міська адміністрації, «Укрзалізниця» й Агентство відновлення. Оператори критичної інфраструктури звертаються через відповідний центральний орган або військову адміністрацію.
Пакет заявки великий: обґрунтування, вартість, строки, стан об’єкта, руйнування, аварійність, дефіцит потужності, можливість небюджетного фінансування, проєктна документація, експертний звіт, співфінансування, кількість охопленого населення, касові видатки та пропозиція щодо замовника. Але весь цей масив подається до Мінрозвитку через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади, а не через структуровану картку DREAM.
Відбір проводить робоча група з представників Мінрозвитку, Міненерго, Мінфіну, Мінекономіки, Агентства відновлення та МВС. Переваги отримують готові до завершення у поточному році проєкти, єдині об’єкти життєзабезпечення, проєкти на територіях бойових дій, рішення з більшим охопленням населення, вищим співфінансуванням та меншою потребою у державних коштах.
Де саме документи розходяться
Порядок №956 не містить обов’язку:
• зареєструвати проєкт у DREAM до подання заявки;
• надати унікальний DREAM-ID;
• перевірити проєкт на наявність у державному, галузевому чи регіональному портфелі;
• провести стандартизовану секторальну або експертну оцінку в системі;
• оприлюднити бали, рейтинг та мотиви відбору;
• вести моніторинг виконання і звітність через DREAM.
Натомість Мінрозвитку за Порядком №956 створює і веде окремий реєстр профінансованих проєктів, щомісяця збирає від головних розпорядників інформацію «за визначеною ним формою» та подає зведення Мінфіну. Це майже буквальне дублювання функцій DREAM — реєстрації, накопичення даних, моніторингу і звітності.
Більше того, урядова Дорожня карта реформування управління публічними інвестиціями передбачає протилежну модель: щомісячні та щоквартальні звіти відповідальних виконавців мають подаватися через DREAM, а сама система повинна бути єдиним банком оцінених проєктів. Отже, проблема не в тому, що журналісти хочуть більшої цифровізації. Новий порядок відходить від логіки вже затвердженої державної реформи.
Чому це ризик саме під час війни
1. Подвійні дані породжують подвійну правду
Коли заявка живе в системі електронного документообігу, фінансовий звіт — у формі міністерства, закупівля — у Prozorro, платіж — у Казначействі, а картка проєкту — десь у DREAM або взагалі відсутня, держава отримує кілька версій вартості, строків і готовності. Зіставляти їх доводиться вручну, а помилки стають видимими із запізненням.
2. Критерії є, але немає формули
Порядок перелічує переваги, проте не встановлює вагу кожного критерію, шкалу оцінки, мінімальний прохідний бал або правила розв’язання конфлікту між ними. Що важливіше: більше населення, ближча лінія фронту, менша вартість чи готовність завершити роботи до кінця року? Без бальної методики відповідь залишається всередині протоколу робочої групи.
3. «Освоїти до кінця року» може перемогти «захистити надовго»
Перевага проєктам, які можна завершити у поточному році, зменшує ризик невикористання коштів. Але вона може відсунути складніші системні рішення — наприклад, резервування водопостачання великої агломерації — на користь швидших закупівель обладнання. Воєнна швидкість потрібна, однак вона не повинна підміняти оцінку довгострокового ефекту та вартості експлуатації.
4. Проєкти поза планами розширюють дискрецію
Можливість фінансувати об’єкти, не включені до комплексних планів, може бути виправданою після нової атаки або раптової аварії. Але для таких винятків потрібні сильніші, а не слабші запобіжники: публічне обґрунтування невідкладності, окремий код рішення, перевірка дублювання фінансування та обов’язкове внесення в DREAM одразу після зняття безпекових обмежень.
5. Контроль не означає розкриття вразливостей
Аргумент про чутливість даних критичної інфраструктури є справедливим. Координати, технічні схеми, потужності резервування та вразливі вузли не мають бути відкритими ворогу. Але це не аргумент проти DREAM: Положення №945 прямо передбачає роботу з інформацією обмеженого доступу та розмежування прав. Публічний портал може показувати безпечний набір даних, а захищений кабінет — повну картину для уповноважених органів і аудиторів.
Українське сьогодення: одна насосна станція — п’ять адміністративних маршрутів
Для Кривого Рогу, Нікопольщини, прифронтових громад Харківщини чи Сумщини ця дискусія не є суперечкою про назву реєстру. Після удару по енергетиці комунальному підприємству потрібні резервне живлення насосів, запас реагентів, захищений вузол керування і можливість підтримувати тиск у мережі. Військова адміністрація має швидко довести потребу, держава — порівняти її з десятками інших, а громада — знати, чи профінансовано рішення.
Якщо інженерні показники вводяться в заявку, потім переписуються в протокол, далі — у бюджетний перелік, окремий реєстр, звіт міністерству та картку DREAM, це не додає контролю. Це відбирає час у тих самих фахівців, яких у громадах і так бракує, та збільшує ймовірність розбіжностей. Справжня цифровізація починається там, де інформація вводиться один раз, а кожне наступне рішення залишає перевірюваний слід.
Чи адекватно мати обидва інструменти окремо
Так — на рівні призначення.
Окрема бюджетна програма стійкості виправдана масштабом загроз і необхідністю швидко захищати енергію, тепло, воду та інші життєво важливі послуги. Окрема цифрова система DREAM також виправдана: без єдиного банку проєктів, порівнянної оцінки та наскрізного моніторингу 40 млрд грн легше витратити, але важче довести їхню результативність.
Ні — на рівні процесу і даних.
Неадекватно, коли бюджетна програма на десятки мільярдів будує власний маршрут подання, відбору, реєстрації та звітності поруч із системою, яку того самого дня Уряд уповноважив виконувати саме ці функції. Під час війни швидкість не виправдовує дублювання; навпаки, дефіцит грошей, людей і часу вимагає одного джерела достовірних даних.
Що слід змінити до першого великого розподілу
1. Зробити DREAM-ID умовою розгляду. Жоден плановий проєкт не потрапляє на робочу групу без реєстрації в DREAM. Для невідкладних заходів — спрощена картка з обов’язковим дооформленням у визначений строк.
2. Прибрати окремий реєстр. Реєстр проєктів програми стійкості має бути вибіркою з DREAM, а не паралельною таблицею Мінрозвитку.
3. Затвердити бальну матрицю. Окремо оцінювати безпековий ефект, кількість захищених людей, невідкладність, готовність, вартість на одного отримувача, альтернативи, співфінансування, витрати на експлуатацію та ризик незавершення.
4. Публікувати мотиви рішення. Безпечна частина заявки, оцінка, місце в рейтингу, сума і протокол мають з’являтися на порталі. Чутливі технічні дані залишаються у закритому контурі.
5. Автоматично підтягувати фінансовий і фізичний прогрес. Дані Казначейства, Prozorro, будівельної системи та звіти замовника повинні сходитися в одній картці.
6. Фіксувати всі зміни базового плану. Збільшення вартості, перенесення строків, зміна потужності чи замовника — лише з цифровим слідом і поясненням.
7. Додати незалежний ризик-орієнтований аудит. Для найбільших і найризиковіших проєктів — перевірка не лише законності закупівлі, а й досягнення результату та співвідношення ціни й суспільної користі.
8. Вимірювати результат після введення в експлуатацію. Не «освоєно 100%», а «скорочено час відновлення послуги», «забезпечено автономність на визначену кількість годин», «зменшено ризик припинення водопостачання для конкретної кількості людей».
Експертний висновок редакції
Юридична логіка двох актів сумісна лише тоді, коли Порядок №956 є спеціальним фінансовим механізмом усередині загальної системи управління публічними інвестиціями. Нині цього зв’язку в тексті немає. Тому Урядові не потрібно ліквідовувати один із двох інструментів — потрібно нормативно підпорядкувати відбір і моніторинг програми стійкості єдиному цифровому циклу DREAM.
Під час війни 40 млрд грн на стійкість енергетики, тепла, води та критичної інфраструктури можуть бути не менш важливими для виживання міст, ніж багато формально оборонних видатків. Саме тому вимога до якості управління цими коштами має бути вищою, а не нижчою.
DREAM не повинен конкурувати з програмою стійкості. Він має стати її цифровою пам’яттю, контрольним журналом і публічною частиною. Інакше держава одночасно будує систему «єдиного вікна» та залишає відкритими службові двері, через які проходять ті самі проєкти без єдиного ідентифікатора, порівнянної оцінки й наскрізної звітності.
«Урядові адекватно мати окрему програму стійкості й окрему систему DREAM. Неадекватно — витрачати 40 мільярдів через процес, який не зобов’язаний залишати повний цифровий слід у DREAM».
Джерела
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 року №945 та Положення про DREAM.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 року №956 та Порядок використання коштів.
3. Закон України від 10 червня 2026 року №4908-IX.
5. Дорожня карта реформування управління публічними інвестиціями.
Матеріал є редакційним аналізом нормативних актів і не замінює офіційного тлумачення законодавства.
