Новини сайту

Уявімо звичайний ранок керівника прифронтової громади. Потрібно відновлювати пошкоджене житло, забезпечувати транспортне сполучення, розміщувати внутрішньо переміщених людей, готуватися до зими й шукати державне фінансування. Для нього важливо не те, як називається міністерство у Києві. Важливо, хто приймає рішення, хто підписує документи, де перебуває бюджетна програма і скільки часу держава витратить на погодження.

Саме тому урядова реорганізація — це не внутрішня справа Кабінету Міністрів. Вона безпосередньо впливає на громади, фермерів, перевізників, будівельні компанії, екологічні служби, внутрішньо переміщених осіб та людей, які очікують від держави конкретної допомоги.

16 липня 2026 року Сергій Корецький, виступаючи у Верховній Раді, визначив головні орієнтири майбутнього Уряду: оборону, економічний розвиток, європейську інтеграцію, підтримку прифронтових громад, внутрішньо переміщених осіб і підготовку до складної зими. Окремо він наголосив, що Міністерство аграрної політики та продовольства має залишатися самодостатньою урядовою одиницею.

Наступного дня Кабінет Міністрів ухвалив постанову №963, яка почала переводити ці заяви в нову інституційну конструкцію. А вже 18 липня Прем’єр-міністр повідомив про підготовку Програми діяльності Уряду з конкретними цілями, строками та вимірюваними результатами й окремо заявив про необхідність оптимізації державного апарату.

Три дні, які сформували політичну логіку нового Уряду

Що саме змінює постанова №963

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства перейменовується на Міністерство економіки та довкілля. Одночасно Уряд скасовує попереднє рішення про ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства.

Міністерство розвитку громад та територій перейменовується на Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту. Паралельно утворюється окреме Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб.

Таким чином, дві великі урядові конструкції, які концентрували одразу кілька масштабних політик, перетворюються на чотири окремі центри відповідальності.

Менше бюрократії — не обов’язково менше міністерств

На перший погляд виникає очевидний парадокс: Уряд говорить про оптимізацію державного апарату, але кількість окремих міністерських центрів збільшується. Проте сама кількість установ ще не визначає рівень бюрократії.

Одне перевантажене мегаміністерство може працювати повільніше, ніж кілька спеціалізованих відомств із чітко розмежованими повноваженнями. Коли один міністр одночасно відповідає за економічне зростання, аграрний сектор, екологічний контроль, відновлення інфраструктури, громади та інтеграцію ВПО, політична відповідальність легко розмивається.

Але поділ має сенс лише тоді, коли разом із новими назвами не виникають дубльовані департаменти, паралельні погодження, конкуренція за бюджетні програми та нові адміністративні бар’єри. Інакше держава отримає більше керівників, більше апаратів і більше листування — але не швидші рішення.

Повернення Мінагрополітики: виправлення помилки чи новий цикл?

Постанова №903 від 21 липня 2025 року передбачала ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства і передачу його функцій об’єднаному Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства. Через рік Уряд фактично переглядає це рішення.

У воєнній державі аграрна політика — це не лише підтримка виробників. Це продовольча безпека, експорт, розмінування земель, відновлення зрошення, ветеринарний контроль, адаптація до Спільної аграрної політики ЄС та майбутня конкуренція на європейському ринку.

Окреме міністерство може повернути сектору політичну видимість і персональну відповідальність. Водночас суспільство має отримати чесну відповідь: чому модель 2025 року виявилася недостатньою, які проблеми вона створила і за якими показниками Уряд оцінюватиме результат нового поділу.

Громади, ВПО та інфраструктура: правильний поділ із небезпечним швом

Створення окремого Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб відповідає проголошеним пріоритетам нового Прем’єр-міністра. Для мільйонів людей питання житла, працевлаштування, доступу до освіти, медицини й соціальних послуг давно вийшло за межі тимчасової гуманітарної допомоги.

Проте громади та ВПО не існують окремо від відбудови й інфраструктури. Нове житло потребує води, доріг, транспорту, енергетики, шкіл і лікарень. Тому між двома новими центрами має бути не формальний обмін листами, а єдиний механізм планування відновлення.

Довкілля залишається всередині економічного блоку

Аграрну політику Уряд повертає до окремого міністерства, однак довкілля залишається об’єднаним з економікою. Це рішення потребує особливої уваги парламенту та громадськості.

Економічне відновлення часто вимагає швидких дозволів, будівництва, доступу до надр і запуску промислових об’єктів. Екологічна політика, навпаки, має забезпечувати оцінку впливу, контроль, запобігання шкоді та відповідальність. Поєднання цих функцій не є автоматично помилковим, але воно створює постійний внутрішній конфлікт пріоритетів.

Тому нове положення про Міністерство економіки та довкілля має містити інституційні гарантії того, що природоохоронні рішення не стануть другорядним додатком до політики швидкого економічного зростання.

«У межах наявних видатків» не означає безкоштовно

Постанова визначає, що діяльність чотирьох міністерств у 2026 році забезпечуватиметься в межах коштів, раніше передбачених для двох великих відомств. Це важливий бюджетний запобіжник, але він не доводить, що реорганізація не матиме вартості.

Потрібно розподілити працівників, майно, інформаційні системи, державні підприємства, реєстри, міжнародні проєкти й бюджетні програми. Необхідно змінити положення про міністерства, десятки урядових актів і, ймовірно, закони, у яких зафіксовані старі назви та повноваження.

Окрема проблема — управлінський час. Поки посадовці вирішують, кому належить функція, громадяни й бізнес можуть очікувати підпису, дозволу, фінансування або адміністративної послуги.

Програма діяльності має перетворити обіцянки на контракт

Усі міністерства мають упродовж семи днів подати пропозиції до Програми діяльності та плану пріоритетних дій Кабінету Міністрів. До 5 серпня Уряд планує завершити підготовку документів, після чого подати Програму до Верховної Ради й представити громадськості.

Прем’єр-міністр обіцяє конкретні цілі, строки та вимірювані результати. Саме тут і починається справжня оптимізація. Для кожного нового міністерства потрібні не загальні наміри, а стартові показники, відповідальні посадові особи, календар рішень і публічна звітність.

Європейський тест: важлива не схема, а спроможність

Для держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу реформа публічного управління належить до фундаментальних умов європейської інтеграції. Принципи OECD/SIGMA оцінюють не красу організаційної схеми, а чіткість відповідальності, якість координації, професійність державної служби, стабільність інституцій та здатність реалізовувати політику.

Нові міністерства повинні одночасно вести переговори з ЄС, імплементувати європейське законодавство і виконувати воєнні завдання. Тривалий перехідний хаос у сферах агрополітики, довкілля, транспорту чи регіонального розвитку безпосередньо впливатиме на переговорні позиції України.

Парламент має контролювати не назви, а результат

Постанова дає міністерствам два тижні для підготовки нових положень і пропозицій щодо змін до законодавства. Частина цих змін неминуче потрапить до Верховної Ради.

Парламентський контроль має початися раніше, ніж Уряд попросить проголосувати черговий пакет технічних поправок. Профільні комітети повинні отримати функціональні карти міністерств, бюджетні розрахунки, перелік державних програм, строки передачі реєстрів і показники, за якими оцінюватиметься реформа.

Сергій Корецький запропонував для роботи Уряду просту одиницю виміру: чи допомагає рішення тим, хто воює, і тим, заради кого воюють українські захисники. Це сильний моральний критерій. Тепер він має отримати управлінське продовження — у цифрах, строках, відповідальних особах і конкретних змінах для людей.

Джерела: постанова Кабінету Міністрів України №963 від 17 липня 2026 року; промова Прем’єр-міністра Сергія Корецького у Верховній Раді; повідомлення про підготовку Програми діяльності Уряду; повідомлення про оптимізацію державного апарату; постанова Кабінету Міністрів України №903 від 21 липня 2025 року; матеріали OECD/SIGMA щодо принципів публічного управління.