Від ринку залізниці й технічного контролю автомобілів до Ukraine Facility та захисту портів: 16-та сесія Верховної Ради може стати для транспортної галузі однією з ключових за останні роки.
Засідання Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури 19 серпня на перший погляд могло виглядати підготовчим: плани роботи, порядок денний майбутньої сесії, звіт уряду про євроінтеграцію.
Насправді розмова була значно серйознішою.
Український транспорт входить у той етап європейської інтеграції, коли політичних декларацій уже недостатньо. Далі рахуватимуть закони, постанови, інституції, бюджетні рішення і строки їх виконання.
А за деякими напрямами — ще й гроші.
Питання сьогодні звучить уже не так: чи буде український транспорт інтегрований у Європейський Союз?
Питання інше: скільки коштуватиме затримка цієї інтеграції і хто відповідатиме за невиконані зобов'язання?
Європа переходить із політичної площини у транспортну
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов доповідав Комітету про переговорний процес щодо членства України в ЄС, виконання взятих зобов'язань та імплементацію європейських норм у транспортну галузь.
Для транспортної політики йдеться вже не про загальні декларації. За європейськими правилами стоять конкретні механізми функціонування залізниці, автомобільних перевезень, портів, внутрішніх водних шляхів, дорожньої безпеки, державного регулювання та доступу до інфраструктури.
У публічній частині засідання особливо чітко проявилися кілька напрямів, від яких залежатиме темп транспортної інтеграції України до ЄС.
Залізниця: від державної монополії до нової архітектури ринку
Один із ключових блоків — подальша реформа залізничного транспорту.
Після законодавчих рішень щодо безпеки та інтероперабельності залізничного транспорту наступний етап значно складніший. Він стосується відкриття ринку перевезень, розмежування функцій управління інфраструктурою та перевізної діяльності, доступу до мережі, регулювання тарифів і ролі незалежного регулятора.
Фактично йдеться не про косметичний ремонт чинної моделі, а про зміну самої архітектури залізничного ринку.
І саме тут парламенту потрібні не лише правильні європейські формулювання, а й чіткі відповіді на питання про перехідні періоди, фінансову модель, соціально важливі перевезення та стабільність системи під час війни.
Автомобільний транспорт: технічний контроль, дороги і європейські правила
Ще один великий напрям — автомобільний транспорт та безпека.
Під час засідання обговорювали реформування системи контролю технічного стану транспортних засобів, а також перспективу створення електронної системи дорожніх платежів, сумісної з правилами Європейського Союзу.
Тут принципово важливо не перетворювати складну реформу на клікбейт про «новий техогляд для всіх».
Публічна дискусія Комітету означає інше: Україні необхідно сформувати систему, сумісну з європейськими правилами, а Верховна Рада повинна визначити її модель, контрольні механізми, строки, можливі винятки та перехідні періоди.
Європейська інтеграція у транспорті не повинна починатися з нового обов'язку для громадянина. Вона має починатися з якісного закону і зрозумілого пояснення, навіщо цей закон потрібен.
Ukraine Facility перетворює час на гроші
Однією з найгостріших тем стала не стільки кількість євроінтеграційних актів, скільки строки їх підготовки та ухвалення.
Під час дискусії депутати прямо порушили проблему накопичених законодавчих зобов'язань та ризику, що парламент знову отримуватиме критично важливі законопроєкти фактично перед самим дедлайном.
Це одна з найбільш небезпечних практик для європейської інтеграції.
Європейське законодавство не можна якісно імплементувати методом парламентського авралу.
Ukraine Facility зробила ситуацію принципово іншою. Частина реформ має конкретні строки, індикатори та фінансові наслідки.
Тому прострочений законопроєкт — це вже не просто внутрішня проблема уряду або парламенту. Це потенційна проблема виконання міжнародних зобов'язань держави.
Саме тому складні транспортні реформи мають заходити до Верховної Ради завчасно — з фінансово-економічним обґрунтуванням, аналізом впливу, перехідними положеннями та проведеними консультаціями з ринком.
Реформа має витримати війну
Під час обговорення прозвучала принципова теза: Україна проходить транспортну адаптацію до європейських правил в умовах повномасштабної війни.
Це не може бути аргументом проти реформ.
Але це дуже сильний аргумент проти механічного копіювання чужих моделей.
Відкриття транспортних ринків, система PSO для соціально важливих пасажирських перевезень, нові правила фінансування, доступ до інфраструктури та регуляторні зміни мають проходити повноцінний фінансово-економічний аналіз.
Парламент повинен знати:
- скільки конкретна реформа коштуватиме державному та місцевим бюджетам;
- хто фінансуватиме соціально необхідні пасажирські маршрути;
- яким буде перехідний період для державних підприємств та приватних операторів;
- чи не створить нова модель ризиків для воєнної та економічної логістики;
- як зберегти керованість стратегічної інфраструктури під час переходу до європейських правил.
Євроінтеграція не повинна означати формальну постановку галочки навпроти чергової директиви.
Завдання набагато складніше: перебудувати транспортну систему так, щоб вона одночасно відповідала правилам ЄС і залишалася життєздатною в умовах війни.
Кордон — це також транспортна реформа
Окреме місце в дискусії посіла робота автомобільних пунктів пропуску на кордонах із сусідніми державами Європейського Союзу.
Це тема, яка дуже добре показує різницю між політичною та практичною євроінтеграцією.
Для уряду євроінтеграція — це переговорний кластер, законопроєкт і директива.
Для водія вантажівки, підприємця чи пасажира — це черга на кордоні, кількість смуг, пропускна спроможність, цифрові документи, спільний контроль і швидкість проходження процедур.
Саме тому розвиток прикордонної інфраструктури не можна розглядати як другорядну господарську проблему.
Це одна з найпрактичніших складових інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу.
Порти: там, де публічна дискусія закінчується
Окремим блоком Комітет розглянув питання безперебійної роботи українських морських портів, наслідків російської агресії та розбудови захищених експортних маршрутів.
Цю частину засідання провели в закритому режимі з міркувань безпеки.
І тут має проходити чітка межа для відповідальної журналістики.
Там, де через безпекові причини припиняються трансляція та стенографування, не повинні починатися журналістські домисли.
Публічно можна зафіксувати головне: стабільність морської логістики та захищені експортні коридори стали предметом окремого парламентського контролю.
Український порт сьогодні — це не просто причал. Це точка, в якій зустрічаються безпека, енергетика, залізниця, автомобільна мережа, міжнародне судноплавство, аграрний експорт і валютні надходження держави.
Саме тому транспортна політика України більше не може існувати окремо від політики національної безпеки.
Нове міністерство отримало старі проблеми — і дуже мало часу
У засіданні брав участь Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.
Під час обговорення прозвучав перелік викликів, перед якими фактично опинилося нове відомство: підготовка до зими, захист критичної інфраструктури, воєнна та економічна логістика, порти Великої Одеси, Дунайський регіон, дорожнє господарство та антидроновий захист.
Паралельно міністерство повинно забезпечувати підготовку великого пакета євроінтеграційного законодавства.
Тобто воно отримало не чистий аркуш, а накопичений портфель проблем, частина яких формувалася роками.
І дуже короткий календар.
Шістнадцята сесія буде транспортною
Комітет погодив пропозиції щодо включення профільних законопроєктів до проєкту порядку денного 16-ї сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та затвердив власний план роботи на сесію.
Особливу увагу приділено законодавчим актам, спрямованим на адаптацію українського законодавства до acquis ЄС, виконання міжнародно-правових зобов'язань України, реалізацію Ukraine Facility, а також зміцнення оборони та безпеки.
Це правильна логіка.
Але сам факт включення законопроєкту до парламентського плану ще не означає реалізації реформи.
Проблеми починаються тоді, коли складні галузеві зміни роками не проходять підготовчої роботи, а потім раптом отримують статус «невідкладних».
Так не повинно бути ані із залізничним ринком, ані з автомобільним транспортом, ані з системою PSO, ані з реформою морського сектору.
Європейський закон — це не переклад директиви українською мовою.
Це механізм, який наступного дня після голосування повинен почати перетворюватися на працюючу систему.
Що це означає для регіонів
Для промислових регіонів транспортна євроінтеграція взагалі не є абстрактною темою.
Для Кривого Рогу питання залізничного ринку — це доступ промисловості до портів та західного кордону.
Стан автомобільних доріг — це конкурентоспроможність підприємств, мобільність громад і здатність регіону підтримувати воєнну логістику.
Робота морських портів — це експорт.
Пропускна спроможність західного кордону — це альтернативна логістика у моменти, коли Росія намагається вдарити по морських маршрутах.
А європейські правила — це майбутні умови, за якими українські перевізники та підприємства працюватимуть на спільному ринку ЄС.
Саме тому транспортну євроінтеграцію не можна залишати лише міністерствам, експертам і переговорним командам.
Вона безпосередньо визначатиме економіку українських регіонів.
Головний висновок
Засідання 19 серпня показало важливу зміну.
Транспортний євроінтеграційний порядок денний перестає бути переліком намірів.
Він перетворюється на календар.
З датами.
З законами.
З фінансовими індикаторами.
З вимогами до державних інституцій.
І з відповідальністю за невиконання.
Україна вже довела, що навіть під час повномасштабної війни здатна рухатися до членства в Європейському Союзі.
Наступне випробування складніше.
Потрібно довести, що ми здатні не лише домовитися про реформу, а й провести її так, щоб після голосування Верховної Ради залізниця продовжувала перевозити людей і вантажі, дороги працювали, порти витримували удари, бізнес отримував доступ до європейського ринку, а громадяни розуміли ціну і сенс трансформації.
«Європейський транспортний простір починається не з таблички “ЄС” на кордоні. Він починається з правил, за якими працює кожен кілометр української дороги, кожна колія, кожен порт і кожен пункт пропуску».
Відео засідання: переглянути трансляцію
