Україна обстежила 967 ділянок державних доріг біля шкіл і дитячих садочків. Але дорожня розмітка закінчується біля переходу, тоді як відповідальність держави за дитину — ні. В умовах війни безпечним має бути весь маршрут: від дверей дому до шкільного укриття і назад.
Напередодні нового навчального року Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомило про результати обстеження доріг державного значення, які проходять біля навчальних закладів. Дорожники встановили або замінили знаки, поновили розмітку, відремонтували покриття, впорядкували зупинки та відновили частину зовнішнього освітлення.
Це потрібна робота. Проте офіційне повідомлення відповідає лише на запитання «що зробили?» і не дає відповіді на головне запитання безпеки: «наскільки меншим став ризик для дитини?»
Безпека не може закінчуватися біля пішохідного переходу
У мирний час дорога до школи вже була складною системою: тротуари, переходи, швидкість автомобілів, зупинки, освітлення, підвезення дітей із сіл і віддалених районів. Під час повномасштабної війни до звичайних дорожніх ризиків додалися повітряні тривоги, ракетні та дронові атаки, мінна небезпека, перебої зі зв’язком і електропостачанням.
Тому заклик до водіїв бути уважними є правильним, але недостатнім. Сучасний підхід «Безпечна система» виходить із того, що люди можуть помилятися. Інфраструктура, організація руху та контроль повинні не допустити, щоб така помилка коштувала дитині життя.
Розрив на будь-якому етапі робить увесь маршрут небезпечним.
Навіщо ремонтувати дороги, якщо частина дітей навчається дистанційно
Дистанційне навчання не скасувало фізичного пересування дітей. На початку 2026/27 навчального року 8 424 українські школи мали працювати очно, 2 211 — у змішаному форматі, 1 306 — дистанційно. Дорогу до школи в громадах забезпечують 7 473 шкільні автобуси.
У дошкільній освіті масштаб також значний: 9 301 заклад працює очно, 1 111 — у змішаному форматі, 1 210 — дистанційно. Отже, безпека доріг, зупинок і підвезення безпосередньо стосується мільйонів щоденних переміщень дітей, батьків та працівників освіти.
Водночас дистанційна форма не є абсолютним захистом. Під час повітряної тривоги синхронний онлайн-урок має бути зупинений, а вчитель повинен нагадати учням про необхідність перейти до безпечного місця. Проблема полягає в тому, що не кожна дитина має доступне домашнє укриття, стабільний зв’язок або дорослого поруч.
Очне і дистанційне навчання не повинні протиставлятися. Формат має визначатися за прозорими критеріями: рівень загрози, місткість і якість укриття, час доступу до нього, безпечність маршруту, можливість евакуації дітей з інвалідністю та стійкість зв’язку.
Що вже передбачає українське законодавство
Стаття 571 Закону України «Про освіту» гарантує в умовах воєнного чи надзвичайного стану право на дистанційну або іншу найбезпечнішу форму організації освітнього процесу.
Законодавство передбачає організацію підвезення до школи і назад для учнів із сільської місцевості, які його потребують, зокрема транспортом, пристосованим для маломобільних груп.
Правила перевезення пасажирів і Правила дорожнього руху встановлюють вимоги до організованого перевезення дітей, водіїв, кількості пасажирів, супроводу, посадки та позначення транспортного засобу.
ДСНС, МОН, громади та заклади освіти розробляють алгоритми евакуації під час тривоги. Проте їхня деталізація та практична готовність різняться.
Немає єдиного загальнонаціонального обов’язкового стандарту, який прив’язував би кожен маршрут шкільного автобуса до конкретних укриттів, часу доступу до них, резервного зв’язку та порядку передачі дітей батькам.
Шкільний автобус у момент повітряної тривоги: хто ухвалює рішення
Чинні правила докладно регулюють традиційні ризики перевезення. Але війна ставить перед водієм інші запитання: чи продовжувати рух, чи зупинятися, чи є поруч укриття, як повідомити школу, де безпечно висадити дітей і що робити після втрати мобільного зв’язку.
Загальна рекомендація перейти до найближчого укриття недостатня для автобуса з малолітніми пасажирами. Водій не може одночасно керувати транспортом, оцінювати загрозу, контролювати десятки дітей, організовувати їхнє переміщення та інформувати батьків.
- заборону починати звичайний рейс під час тривоги, крім визначених евакуаційних випадків;
- основний і резервний маршрути з перевіреними місцями захисту;
- точки ухвалення рішення залежно від часу до укриття та характеру загрози;
- обов’язкового супроводжуючого для молодших дітей і пасажирів з особливими потребами;
- диспетчерський контроль, GPS та резервний канал зв’язку;
- оповіщення школи й батьків без публічного розкриття руху дітей у реальному часі;
- аптечку для травм, воду, аварійне освітлення, вогнегасники та резервне живлення;
- навчання водія і супроводжуючого першій допомозі та евакуації;
- регулярні практичні тренування і перевірку кожного маршруту.
Не можна механічно встановити одну команду «негайно вийти з автобуса». Відкрита місцевість, щільна міська забудова, наявність укриття і час до можливої атаки потребують різних сценаріїв. Але сценарій має бути визначений заздалегідь державним стандартом і паспортом маршруту, а не народжуватися в момент небезпеки.
Укриття і захищений простір — не одне й те саме
Понад 82% шкіл, які працюють очно, мають доступ до власного або іншого облаштованого укриття. У 2026 році держава спрямувала на будівництво й облаштування захисних споруд у школах 5 млрд грн.
1 вересня 2026 року уряд повідомив про продовження експериментального механізму захищених просторів для закладів, де повноцінного укриття поки немає. Такі приміщення мають зменшувати вплив ударної хвилі й уламків, забезпечувати освітлення, санітарну та протипожежну безпеку, евакуаційні виходи і доступність для маломобільних людей.
Це розмежування особливо важливе для батьків. Формулювання «заклад має захищений простір» не повинно створювати хибного враження, що він забезпечує той самий рівень захисту, що й сертифіковане укриття.
Дитячі садочки потребують окремого стандарту
Дошкільнята повільніше евакуюються, не завжди можуть самостійно виконувати інструкції та потребують більшої кількості супроводжуючих. Частина дітей у момент тривоги може спати, перебувати на прогулянці або потребувати постійної допомоги.
Для кожного дитячого садочка необхідно нормативно визначити:
- граничний час евакуації кожної вікової групи;
- персональну відповідальність працівників і резерв на випадок відсутності когось із них;
- повторний облік дітей після переходу до укриття;
- резервний маршрут та доступність для дітей з порушеннями мобільності;
- запас питної води, гігієнічних засобів, необхідних ліків і резервного освітлення;
- порядок контрольованої передачі дітей батькам;
- регулярні тренування у формі, яка не створює додаткового страху.
У 2026 році держава вперше передбачила 1 млрд грн субвенції на укриття в закладах дошкільної освіти. Це важливий крок, але масштаб потреб означає, що будівництво має супроводжуватися публічним контролем строків, вартості, місткості й фактичної готовності споруд.
Світовий досвід: не один захід, а багаторівнева система
Європейський підхід до доріг
Європейська модель «Безпечна система» не покладає головну відповідальність на дитину. Біля шкіл застосовують обмеження до 30 км/год, підвищені переходи, звуження проїзної частини, острівці безпеки, контроль швидкості та окремі зони посадки й висадки.
У низці країн працюють «шкільні вулиці»: на початку і наприкінці навчального дня рух більшості приватних автомобілів безпосередньо біля входу тимчасово обмежується. Це зменшує конфлікт між дітьми, автобусами і транспортом батьків.
Комплексна безпека школи
Рамка комплексної безпеки шкіл UNESCO та UNICEF поєднує безпечні будівлі, управління ризиками й безперервністю освіти, навчання правилам безпеки, сімейні плани зв’язку, психологічну підтримку та участь дітей і батьків у плануванні.
Для держав у конфлікті важливо також виконувати принципи Декларації про безпеку шкіл: захищати навчальні заклади від нападів і не допускати їх використання у військових цілях.
Ізраїльський досвід
Ізраїльські правила прив’язують поведінку людей до часу попередження і доступності захищеного місця. Для шкільних та міжміських автобусів передбачено зупинку в безпечному місці, відкриття дверей і розміщення пасажирів нижче рівня вікон із захистом голови. У міському транспорті, якщо дозволяє час, пасажири переходять до найближчої будівлі.
Україна не повинна копіювати ці правила механічно. Варто запозичити принцип: кожне рішення має ґрунтуватися на співвідношенні часу до можливої атаки та часу до реально доступного захисту.
- знаки;
- метри розмітки;
- площу ремонту;
- кілометри освітлення;
- упорядковані зупинки.
- фактичну швидкість;
- пропускання пішоходів;
- ДТП і небезпечні зближення;
- час евакуації;
- доступність укриття;
- готовність автобусного маршруту.
Які зміни потрібні Україні
- Закріпити поняття «зона безпеки закладу освіти». Вона має охоплювати не тільки територію школи, а й прилеглі переходи, зупинки, місця посадки та основні пішохідні маршрути.
- Установити базове обмеження швидкості до 30 км/год у періоди прибуття і виходу дітей з можливістю автоматичної фіксації порушень.
- Запровадити фізичне заспокоєння руху. Сам знак не гарантує зниження швидкості. Потрібні підвищені переходи, острівці, звуження смуг, освітлення та інженерне розділення потоків.
- Дозволити громадам створювати «шкільні вулиці» з тимчасовим обмеженням транзитного руху.
- Запровадити щорічний аудит усіх маршрутів до шкіл і садочків незалежно від того, кому належить дорога — державі чи громаді.
- Затвердити воєнний стандарт роботи шкільного автобуса спільним рішенням МОН, МВС, ДСНС та органу, відповідального за транспортну політику.
- Створити паспорт безпечного маршруту. Публічна частина повинна містити дорожні показники, а службова — укриття, резервні маршрути й алгоритми реагування.
- Установити окремі стандарти для дитячих садочків і дітей з особливими освітніми потребами.
- Змінити систему звітності: оцінювати не лише виконані роботи, а їхній результат для життя і здоров’я дітей.
Законопроєкт №8353: можливе вікно для парламентського рішення
Проєкт Закону №8353 пропонує запровадити планування заходів із безпеки дорожнього руху на державному, регіональному та місцевому рівнях, узгодження таких планів, контроль їх виконання та оприлюднення результатів.
У Плані законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2026 рік його розгляд очікувався у другому кварталі. Однак станом на 2 вересня картка парламенту показує статус «опрацьовується в комітеті». Це створює можливість доповнити законопроєкт окремим блоком щодо безпечних маршрутів до закладів освіти.
Під час підготовки №8353 до розгляду варто передбачити обов’язкові місцеві плани «Безпечний маршрут до школи», паспорти шкільних автобусів, вимірювані показники результату та щорічне звітування громад із захистом чутливої інформації воєнного характеру.
Робота потребує участі не тільки транспортного комітету. Необхідний міжвідомчий і міжкомітетський формат із залученням представників освіти, цивільного захисту, місцевого самоврядування, бюджетної та правоохоронної сфер.
Криворізький регіон: потрібен пілот, а не ще один загальний звіт
Для Криворізького регіону проблема має подвійний характер. У місті це інтенсивний рух, великі відстані між районами, промисловий транспорт і необхідність швидкого доступу до укриття. У громадах — довші автобусні маршрути, менша кількість захисних споруд, складніший зв’язок і більша залежність від одного транспортного засобу.
Регіон може стати майданчиком для пілотного проєкту «Паспорт безпечного маршруту дитини». Для кожної школи та дитячого садочка потрібно поєднати в одному документі дорожні, транспортні, повітряні, евакуаційні, мінні та інклюзивні ризики.
«Для Криворізького регіону безпечний маршрут — це не тільки перехід біля школи. Це перевірений шлях від дому до укриття, готовий автобус і відповідальний дорослий, який знає, що робити в перші хвилини тривоги. Громада має звітувати не про кількість нанесеної фарби, а про те, наскільки реально зменшився ризик для дитини».
регіональний експерт, Криворізький регіон
Публічна частина паспорта може показувати стан переходів, освітлення, обмеження швидкості, доступність і результати вимірювань. Службова частина повинна містити перевірені укриття, резервні маршрути, контакти відповідальних та алгоритми дій під час втрати зв’язку. Дані, здатні створити додатковий ризик для дітей, не можуть бути відкритими.
Від публікації до рішення
Практичний парламентський ланцюг може виглядати так:
- звернення до МОН, МВС, ДСНС, Мінрозвитку та Агентства відновлення;
- отримання пооб’єктних результатів обстеження 967 ділянок;
- аналіз наявних алгоритмів для шкільних автобусів у громадах;
- спільне комітетське обговорення;
- поправки до законопроєкту №8353 або підготовка окремого урядового порядку;
- пілотування в Криворізькому регіоні;
- публічний звіт через шість і дванадцять місяців.
Запитання, на які мають відповісти відповідальні органи
- Де саме розташовані 967 обстежених ділянок і скільки з них припадає на кожну область?
- За якою методикою обирали ці об’єкти та оцінювали ризик?
- Якою була фактична швидкість автомобілів до і після виконання робіт?
- Скільки небезпечних ділянок залишилося невідремонтованими?
- Скільки маршрутів шкільних автобусів мають перевірені укриття та резервні сценарії?
- Хто керує діями автобуса, якщо повітряна тривога почалася під час руху?
- Чи є в автобусі окремий супроводжуючий, резервний зв’язок і засоби першої допомоги?
- Коли Україна отримає єдиний міжвідомчий стандарт безпечного маршруту дитини під час війни?
Безпечна дорога до школи — це не сезонна кампанія перед 1 вересня і не сума встановлених знаків. Це постійна державна система, яка повинна працювати на кожній вулиці, у кожному автобусі, у кожній школі та в кожному дитячому садочку. Під час війни ми зобов’язані планувати не тільки рух дитини, а й її захист у момент, коли звичайний маршрут раптово перериває повітряна тривога.
Джерела та нормативна база
- Агентство відновлення: підсумки обстеження доріг біля навчальних закладів.
- МОН: як розпочинається 2026/27 навчальний рік в Україні.
- Закон України «Про освіту».
- Закон України «Про повну загальну середню освіту».
- Закон України «Про дошкільну освіту».
- Правила дорожнього руху.
- Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.
- Закон №200-IX щодо управління безпекою автомобільних доріг.
- Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.
- МОН: безпекові аспекти організації освітнього процесу.
- МОН: захищені простори для очного навчання.
- Картка законопроєкту №8353.
- ВООЗ: заходи для зниження дорожнього травматизму дітей.
- European Road Safety Observatory: Road Safety Thematic Report — Children.
- UNESCO: Comprehensive School Safety Framework 2022–2030.
- Home Front Command: правила поведінки під час повітряної тривоги.
