Європа / міжнародна політика
Перед промовою про стан Європейського Союзу цифри показують дві реальності. Європейська комісія оголосила 423 ініціативи й домоглася ухвалення 105. Водночас приблизно чверть запланованого ще навіть не подано. Для України цей розрив між оголошенням і виконанням має особливу ціну: йдеться про оборону, фінансування, вступ до ЄС і якість реформ, які після членства не повинні бути повернуті назад.
Головне питання перед 16 вересня
Чи зможе Європейський Союз перетворити політичні пріоритети на рішення, бюджети й відчутні результати швидше, ніж війна, технологічна конкуренція та внутрішні суперечності змінюють саму Європу?
Не урочиста промова, а контрольна точка
16 вересня 2026 року президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн має виступити перед Європейським парламентом із промовою про стан Союзу. Це буде її шосте таке звернення і друге протягом нинішнього мандата Комісії.
Європейська традиція цих промов з’явилася у 2010 році. На відміну від американської моделі, звернення в ЄС не є одностороннім виступом виконавчої влади. Після нього відбувається парламентська дискусія, під час якої депутати оцінюють зроблене, ставлять питання і намагаються вплинути на майбутню програму роботи Комісії.
Саме тому промову слід сприймати як інструмент попередньої політичної підзвітності. Фон дер Ляєн має не просто описати бачення майбутнього, а пояснити, що сталося з попередніми обіцянками, чому частина рішень затримується і якими ресурсами забезпечуватимуться нові пріоритети.
423 ініціативи: що показує європейський лічильник
Дослідницька служба Європейського парламенту провела передпромовний аудит семи пріоритетів другої Комісії фон дер Ляєн станом на 31 серпня 2026 року. Цей аудит дає можливість відокремити оголошені наміри від документів, які вже пройшли інституційний шлях.
ВИКОНАННЯ ПРІОРИТЕТІВ КОМІСІЇ
423 — ініціативи оголошено
305 — подано на розгляд
105 — ухвалено
106 — ще мають бути подані
21 — просуваються повільно або заблоковані
12 — відкликано
За шість місяців кількість ухвалених ініціатив майже подвоїлася — з 57 до 105. Це свідчить, що європейські інституції продовжують працювати навіть у середовищі війни, торговельних конфліктів, високих енергетичних цін і політичної поляризації.
Але інша цифра не менш важлива: близько чверті оголошеного ще не представлено. Отже, кількість політичних заяв значно перевищує кількість завершених рішень. Це і є головний предмет майбутньої парламентської розмови.
Конкурентоспроможність отримала половину уваги
Найбільший масив роботи Комісії стосується конкурентоспроможності, промисловості, енергетики, інновацій і спрощення регулювання. На цей напрям припадає 211 із 423 оголошених ініціатив. Подано 156, а ухвалено 47.
Такий перекіс зрозумілий. Європа відчуває тиск через повільне економічне зростання, дорожчу енергію, технологічне відставання від США та Китаю, фрагментовані ринки капіталу й оборонну промисловість, розділену національними кордонами.
Відповіддю стала політика масштабного спрощення. Комісія просуває пакети omnibus, переглядає процедури, цифровізує вимоги і планує скорочувати адміністративні витрати. Для бізнесу це може означати швидші дозволи й менше дублювання. Для парламентів — необхідність перевіряти, що під виглядом спрощення не зникають контроль, прозорість і захист суспільного інтересу.
ШВИДШЕ — НЕ ЗАВЖДИ ОЗНАЧАЄ КРАЩЕ
Європейське регулювання справді може бути простішим. Але спрощення процедури не повинно означати спрощення відповідальності, послаблення судового захисту або зниження рівня основоположних прав.
Оборона: менше документів, але вища політична ставка
На оборону й безпеку припадає 58 ініціатив — значно менше, ніж на конкурентоспроможність. Проте їхня політична вага незрівнянно більша. Йдеться про спільні закупівлі, протиповітряну й протиракетну оборону, дрони, військову мобільність, промислові потужності та готовність Європи діяти за умов можливого скорочення американської участі.
EPRS оцінює сукупну військову допомогу ЄС та його держав-членів українським Збройним силам у €77 млрд. Окремо створено рамку позики для України на €90 млрд у 2026–2027 роках. Її орієнтовна структура передбачає €30 млрд економічної та бюджетної підтримки і €60 млрд для оборонно-промислових спроможностей та закупівель.
Для України важлива не лише загальна сума. Важливими є ритм виплат, можливість закуповувати продукцію українського оборонного комплексу, швидкість виробництва, захист неба та прогнозованість підтримки на кілька років уперед.
Саме тут абстрактна європейська дискусія стає питанням людського життя. Для Кривого Рогу, Дніпра, Харкова, Одеси чи прикордонних громад швидкість європейського рішення вимірюється не номером документа, а кількістю перехоплених ракет і дронів, захищених енергетичних об’єктів та збережених будинків.
Україна вже перебуває всередині європейського порядку денного
У документах EPRS Україна присутня не як окрема зовнішньополітична тема. Вона проходить одразу через оборону, бюджет, енергетику, промисловість, розширення, санкційну політику та захист демократії.
15 червня 2026 року Україна відкрила переговори за кластером 1 — «Основи». Він охоплює функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління, економічні критерії, судову владу, фундаментальні права, публічні закупівлі, статистику і фінансовий контроль.
14 липня було відкрито кластер 6 — «Зовнішні відносини», який стосується зовнішньої, торговельної, безпекової та оборонної політики. Під Ukraine Facility станом на кінець червня було мобілізовано €42 млрд із передбачених €50 млрд на 2024–2027 роки.
Ці кроки показують поступ. Але вони одночасно підвищують вимоги до української держави. Кластер «Основи» відкривається першим і закривається останнім. Саме прогрес у ньому визначає загальний темп переговорів.
Вступ до ЄС — не випробувальний термін
Третій документ EPRS пояснює принцип, значення якого для України складно переоцінити: принцип недопущення регресу.
Суд Європейського Союзу сформулював його у справі Repubblika 2021 року. Після приєднання до ЄС держава не може змінювати законодавство так, щоб знижувати рівень захисту верховенства права, досягнутий на момент вступу. Подальша практика Суду поширила цю логіку на весь комплекс цінностей статті 2 Договору про Європейський Союз.
ШІСТЬ ЦІННОСТЕЙ, ЯКІ НЕ МОЖНА ПЕРЕТВОРИТИ НА ФОРМАЛЬНІСТЬ
Людська гідність — держава існує для людини, а не людина для державної системи.
Свобода — захист особистої, політичної та громадянської автономії.
Демократія — реальні вибори, політична конкуренція та підзвітні інституції.
Рівність — однаковий правовий захист без дискримінації.
Верховенство права — незалежний суд, законність і контроль влади.
Права людини — практичні гарантії, а не лише декларації в законодавстві.
У рішенні у справі Commission v Hungary від 21 квітня 2026 року Суд застосував цю логіку також до людської гідності, рівності та прав людини. Він підкреслив, що посилання на національну ідентичність не звільняє державу від дотримання спільних цінностей Союзу.
Водночас принцип не означає, що в ЄС заборонено змінювати закони або обирати різні моделі державного управління. Не кожна зміна є регресом. Правове значення мають її масштаб, контекст, наслідки та зв’язок із конкретними нормами права ЄС.
Український парадокс: якість сьогодні визначить межу завтра
Для України принцип недопущення регресу створює парадокс. Чим вищою буде фактична якість судів, демократичних інституцій, публічних закупівель і захисту прав на момент вступу, тим вищою стане правова межа, нижче якої держава не повинна опускатися після набуття членства.
Отже, реформи до вступу не можуть бути тимчасовою декорацією для переговорів. Не можна створити незалежний орган лише до завершення оцінювання, провести прозорий конкурс лише для отримання позитивного звіту чи змінити процедуру закупівель лише до надходження чергового фінансування.
Європейська інтеграція вимагає інституцій, здатних працювати після зміни уряду, парламентської більшості, керівника відомства або політичної кон’юнктури.
Принцип недопущення регресу змінює ставлення до переговорів про вступ. Україна узгоджує з ЄС не тимчасовий перелік домашніх завдань, а майбутню конструкцію держави. Реформа має бути достатньо якісною, щоб витримати не лише перевірку Єврокомісії, а й наступні політичні цикли.
Що це означає для громад
Для громадян поняття «цінності ЄС» часто звучить віддалено. Проте воно стає конкретним, коли підприємець оскаржує рішення органу влади, мешканці захищають довкілля, громада контролює витрачання коштів відбудови, журналіст отримує доступ до інформації, а родина очікує справедливого суду.
Для промислових громад, зокрема Кривого Рогу, європейська незворотність означає сталі правила для інвестицій, прозорі закупівлі, захищене місцеве самоврядування, реальну екологічну відповідальність і можливість захистити права перед незалежним судом.
Громада оцінює європейську інтеграцію не за кількістю відкритих переговорних глав. Її видно в тому, чи можна простежити кожну гривню відбудови, чи захищений місцевий бюджет, чи однаковими є правила для великого підприємства і звичайної людини та чи має громада реальний вплив на рішення, що визначають її майбутнє.
П’ять відповідей, яких Україна має чекати 16 вересня
1. Оборона. Чи буде допомога Україні прогнозованою, швидкою та пов’язаною зі збільшенням виробництва в Україні та ЄС?
2. Розширення. Якими будуть наступні етапи переговорів і як майбутній бюджет ЄС врахує вступ нових держав?
3. Виконання. Коли 106 ще не поданих ініціатив отримають документи, строки та відповідальних?
4. Верховенство права. Як ЄС захищатиме свої цінності всередині Союзу і застосовуватиме однакові вимоги до членів та кандидатів?
5. Бюджет. Якими коштами будуть забезпечені оборона, відбудова, конкурентоспроможність, соціальна політика і зелений перехід?
Парламент має перевіряти не промову, а її наслідки
Після 16 вересня головним буде не рейтинг самої промови. Справжнім тестом стануть програма роботи Комісії, законодавчі пропозиції, переговори між інституціями, бюджетні рішення і строки виконання.
Ця логіка важлива і для Верховної Ради України. Євроінтеграційний закон не завершується голосуванням. Потрібно перевіряти, чи створено передбачені інституції, чи ухвалено підзаконні акти, чи передбачено фінансування, чи працює контроль і чи відчула зміни людина.
ЛАНЦЮГ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Політична обіцянка → законодавча ініціатива → рішення парламенту → бюджет → виконання → незалежна перевірка → практичний результат для людини.
Європа рахує рішення. Ми маємо рахувати зміни
Європейська комісія має підстави говорити про поступ: 305 поданих і 105 ухвалених ініціатив — це значний обсяг роботи. Але сучасна Європа не може дозволити собі оцінювати успіх тільки кількістю документів.
Для України важливо, чи перетвориться оборонний бюджет на засоби захисту неба, переговорний кластер — на стійкі інституції, а верховенство права — на щоденний захист громадянина, громади й бізнесу.
Я переконаний: Україна має входити до Європейського Союзу не з мінімально достатніми реформами, а з інституціями, які вже неможливо безкарно повернути назад. Саме так членство стає не геополітичним призом, а незворотною зміною якості держави.
«Європа має звітувати не лише про те, скільки рішень вона ухвалила. Україна має запитувати, які з цих рішень захищають людей сьогодні і які реформи не дозволять державі відступити завтра».
Джерела
European Parliamentary Research Service, The policy priorities of the von der Leyen II Commission, PE 791.471, вересень 2026 року.
European Parliamentary Research Service, The 2026 State of the Union address, PE 791.470, вересень 2026 року.
European Parliamentary Research Service, The principle of non-regression in CJEU case-law, PE 791.456, вересень 2026 року.
Рада Європейського Союзу, EU financial assistance to Ukraine.
Рада Європейського Союзу, офіційні повідомлення про відкриття Україною переговорних кластерів 1 і 6.
Суд Європейського Союзу, справа C-769/22, Commission v Hungary, рішення від 21 квітня 2026 року.
