Не зниклі мільярди, а втрачена прозорість: що перший аудит МОЗ показав про контроль над медичними активами

Рахункова палата провела перший фінансовий аудит консолідованої звітності Міністерства охорони здоров’я України. Аудитори не заявили про викрадення 6,09 млрд гривень. Вони встановили іншу, не менш небезпечну проблему: держава в окремих випадках не може достовірно показати, які активи має, де вони перебувають, чи були використані та яку цінність зберігають.

Для пацієнта бухгалтерський баланс міністерства може здаватися далеким від повсякденного життя. Людина оцінює медичну систему простіше: чи є в лікарні потрібне обладнання, чи працює лабораторія, чи вистачає матеріалів і чи можна отримати допомогу вчасно.

Але саме фінансовий облік має дати державі відповідь на ці запитання ще до того, як нестачу відчує пацієнт. Якщо обладнання вже передано лікарні, але воно продовжує значитися заборгованістю; якщо матеріальні цінності втратили придатність, але все ще обліковуються як повноцінний актив; якщо майно залишилося на окупованій території, але цей факт належно не розкрито, — держава планує медичну політику на основі викривленої картини.

Масштаб першого аудиту

Звіт затверджено рішенням Рахункової палати від 25 серпня 2026 року № 23-3. Перевірка охопила консолідовану фінансову та зведену бюджетну звітність МОЗ, НСЗУ й інших контрольованих установ за 2025 рік.

Що насправді означає аудиторське застереження

Рахункова палата надала щодо звітності МОЗ думку із застереженням. Це принципове формулювання. Воно не означає, що вся звітність міністерства є недостовірною. Аудитори зазначили, що, за винятком питань, які стали підставою для застереження, звітність достовірно відображає фінансовий стан групи в усіх суттєвих аспектах.

Водночас за окремими показниками аудитори не отримали достатніх доказів, а в інших випадках встановили суттєві викривлення. Тому цифра 6,09 млрд гривень не може автоматично трактуватися ані як розкрадання, ані як прямі збитки держави.

Найбільше викривлення стосується державних активів

Найбільша частина виявлених помилок стосується не завищення витрат, а навпаки — заниження вартості державних активів.

У консолідованій звітності МОЗ та НСЗУ не було належно відображено довгострокові фінансові інвестиції у підприємства державного сектору. Внаслідок цього фінансові інвестиції та капітал у підприємствах занижено щонайменше на 5,145 млрд гривень.

МОЗ відобразило інвестиції лише у розмірі статутного капіталу п’яти підприємств — 6,4 тис. гривень. Водночас загальний власний капітал 22 підприємств, що належать до сфери управління міністерства, становив щонайменше 5,138 млрд гривень.

НСЗУ подібним чином відобразила 118,8 тис. гривень інвестицій у державне некомерційне товариство «Медичні гарантії», хоча його власний капітал становив близько 6,7 млн гривень.

Ці кошти не були визнані аудиторами викраденими або втраченими. Проблема полягає в тому, що баланс не показував повної вартості активів, якими управляє держава. Без достовірної оцінки таких активів неможливо якісно визначити ефективність управління ними.

Матеріальні цінності, що залишалися активом лише на папері

Інший блок порушень безпосередньо стосується товарно-матеріальних цінностей, які МОЗ передавало закладам охорони здоров’я.

Перед складанням річної звітності міністерство не провело суцільної інвентаризації дебіторської заборгованості за внутрішніми розрахунками. Аудитори встановили, що вона була завищена щонайменше на 590,016 млн гривень.

Звіт не деталізує повний склад цінностей на 265,280 млн гривень. Тому називати всю цю суму вартістю «прострочених ліків» було б некоректно. Йдеться про товарно-матеріальні цінності різного призначення, які, за висновком аудиторів, більше не відповідали критеріям визнання активом.

Проте навіть без сенсаційних формулювань ситуація є серйозною. Якщо центральний орган не бачить у своїй звітності, що обладнання вже працює в лікарні або що певні матеріали більше не можуть використовуватися, він ризикує неправильно визначити потреби закладів і помилитися під час планування наступних закупівель.

Заборгованість НСЗУ без руху коштів

НСЗУ не забезпечила належної оцінки дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги на суму 502,061 млн гривень. Вона сформувалася у 2018–2024 роках, а протягом 2025 року руху коштів за нею не було.

Рахункова палата звернула увагу на низьку ймовірність погашення такої заборгованості та неповну претензійно-позовну роботу. НСЗУ рекомендовано оцінити її сумнівність або безнадійність і внести необхідні коригування до бухгалтерського обліку.

Якщо заборгованість практично неможливо повернути, але вона продовжує обліковуватися як актив, баланс створює завищене уявлення про ресурси, якими реально володіє система.

Війна змінила карту державних активів

Окремий вимір аудиту пов’язаний із наслідками російської агресії. МОЗ не розкрило у фінансовій звітності інформацію про активи на 1,094 млрд гривень, що обліковуються за закладами на тимчасово окупованих територіях або за установами, над якими втрачено контроль.

Також у примітках не було належно розкрито інформацію про 168,068 млн гривень дебіторської заборгованості за внутрішніми розрахунками, пов’язаної з такими закладами.

Ці суми не можна автоматично називати остаточними втратами. Частина майна може фізично існувати, але Україна тимчасово не має доступу до нього або не може перевірити його стан. Саме тому звітність повинна чітко відокремлювати активи, над якими збережено контроль, від майна, стан якого неможливо підтвердити через окупацію, руйнування або інші наслідки війни.

Чого аудитори не змогли підтвердити

Аудит виявив не тільки конкретні викривлення, а й показники, щодо яких Рахункова палата не змогла отримати достатніх доказів.

Непідтверджена сума не обов’язково є втраченою. Вона означає, що на момент аудиту не існувало достатньої документальної основи, яка дозволяла б аудиторам незалежно підтвердити її правильність.

Реакція МОЗ і НСЗУ

Під час аудиту МОЗ виправило помилки на загальну суму 295,4 млн гривень. Із них 414,6 тис. гривень було враховано безпосередньо в консолідованій фінансовій звітності за 2025 рік, а майже 295 млн гривень — у бухгалтерському обліку 2026 року.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що міністерство опрацювало висновки аудиту, частину недоліків усунуло ще під час контрольного заходу, а за окремими фактами проводить службові розслідування.

Голова НСЗУ Наталія Гусак назвала результати аудиту дорожньою картою для вдосконалення роботи Служби. За її словами, дві з чотирьох рекомендацій уже перебувають у процесі виконання, ще дві мають бути враховані під час складання наступної фінансової звітності.

Це важлива реакція, але остаточну оцінку можна буде дати лише після перевірки виконаних коригувань. Намір виправити облік і фактично виправлена звітність — не одне й те саме.

Парламентський вимір

Рахункова палата здійснює контроль за надходженням і використанням коштів державного бюджету від імені Верховної Ради України. Звіт про аудит МОЗ має бути направлений парламенту та Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Отже, парламентська відповідь не повинна зводитися до обговорення однієї великої цифри. Потрібні змістовні відповіді на конкретні питання.

Закон передбачає не лише розгляд рішень Рахункової палати, а й подальший моніторинг рекомендацій. Об’єкт контролю має повідомити про заплановані заходи, а надалі інформувати про їх виконання.

Тому головним показником стане не кількість нарад після оприлюднення звіту, а те, чи зміниться якість обліку та управління активами.

Європейський вимір

Перший аудит консолідованої звітності МОЗ проведено відповідно до Міжнародних стандартів вищих органів аудиту ISSAI за експертної підтримки програми Європейського Союзу EU4PFM.

Це має значення не лише для методології перевірки. Розділ 32 переговорного acquis ЄС охоплює державний внутрішній фінансовий контроль і зовнішній аудит. Європейський підхід вимагає не просто наявності формальних правил, а дієвої управлінської відповідальності, оцінки ризиків, незалежного аудиту та реального виконання рекомендацій.

Для України це особливо важливо в умовах вступу до ЄС, відбудови та залучення міжнародного фінансування. Партнери оцінюватимуть не лише те, чи ухвалено необхідні нормативні акти, а й те, чи може держава простежити рух активу від закупівлі та передачі до фактичного використання або списання.

Що це означає для громад і пацієнтів

Централізовані закупівлі та передача обладнання завершуються не в момент оплати рахунку. Держава повинна знати, чи отримав заклад майно, чи введено його в експлуатацію, чи використовується воно за призначенням і чи не втратило придатність.

Для регіональної лікарні помилка центрального обліку може означати, що в Києві обладнання вважають непереданим, хоча воно вже працює. Можлива й протилежна ситуація: баланс показує наявність матеріальних цінностей, які фактично більше не придатні або недоступні.

У воєнний час ці ризики посилюються. Частина закладів зруйнована, переміщена або опинилася на окупованій території. Лікарні отримують обладнання від держави, міжнародних партнерів і гуманітарних організацій. Без єдиного достовірного обліку складніше визначати реальні потреби громад, планувати відновлення та відповідати перед партнерами за використання допомоги.

Календар відповідальності

Рекомендації Рахункової палати мають різні строки виконання — від жовтня та грудня 2026 року до січня і лютого 2027 року. Серед них — налагодження управлінського обліку, проведення інвентаризації, перегляд оцінки фінансових інвестицій, аналіз сумнівної заборгованості НСЗУ та розкриття інформації про активи на тимчасово окупованих територіях.

Саме ці строки перетворюють аудит із констатації минулих помилок на перевірку майбутньої відповідальності. До початку 2027 року суспільство повинно побачити не лише нові бухгалтерські записи, а й зрозумілу відповідь: якими медичними активами реально володіє держава і як вона ними управляє.