Війна як виклик для довкілля: час діяти системно
Повномасштабна війна принесла в Україну не лише гуманітарні та економічні втрати, а й безпрецедентну шкоду довкіллю. Забруднення вод, знищення лісів, мінералізація ґрунтів, руйнація природоохоронних територій — усе це вже сьогодні має системні наслідки для здоров’я громадян, економіки та екологічної стійкості держави.
У таких умовах держава зобов’язана мати чітку, достовірну і визнану міжнародними партнерами методику оцінки шкоди довкіллю, зокрема для підготовки позовів проти агресора, формування політики відновлення та реалізації принципу «забруднювач платить».
Саме тому я підтримую та ініціюю імплементацію в Україні європейської методології CAED — Criteria for the Assessment of the Environmental Damage, розробленої мережею IMPEL у тісній співпраці з Європейською Комісією.
Що таке CAED і як це працює
Проєкт CAED — це результат п’ятирічної роботи понад 30 експертів із країн ЄС, спрямований на розробку уніфікованої процедури виявлення та документування шкоди довкіллю згідно з Директивою 2004/35/ЄС про екологічну відповідальність (ELD).
У межах CAED:
• розроблено Практичний посібник, таблиці з індикаторами, чек-листи, блок-схеми прийняття рішень;
• застосовано модель DPSIR/ISPD для виявлення причинно-наслідкових зв’язків між дією, шкодою і станом довкілля;
• протестовано методологію на прикладах 32 реальних кейсів із 19 країн ЄС;
• створено електронну платформу навчання (e-learning) та серію тренінгів для органів влади й громад.
Уся методика базується на трьох ключових етапах:
1. Screening — скринінг потенційної шкоди (перевірка, чи підпадає кейс під дію ELD);
2. Clues — виявлення ознак шкоди (на основі індикаторів і короткострокових даних);
3. Evidence — підтвердження доказів шкоди (через оцінку довгострокових наслідків, зміни стану екосистеми, юридичну фіксацію).
Приклад із Херсонщини: руйнування Каховської ГЕС
Одним із найбільш кричущих прикладів, де CAED може бути застосований уже сьогодні, є руйнування Каховської гідроелектростанції.
• Втрата водного балансу в нижньому Дніпрі,
• знищення рибного нересту та прісноводних екосистем,
• підтоплення ґрунтів та зникнення орних земель,
• забруднення води важкими металами.
Застосовуючи модель ISPD, ми отримуємо повний ланцюг:
Driver (військове втручання) → Pressure (руйнування дамби) → State (порушення гідрологічного режиму) → Impact (втрата біорізноманіття, деградація ґрунтів) → Response (потреба в компенсації та відновленні).
CAED дозволяє зафіксувати ці зміни науково обґрунтовано і забезпечити їх визнання в міжнародному праві.
Сумщина: прикордонні екосистеми в зоні обстрілів
У Сумській області значні території зазнали постійного артилерійського обстрілу, що призвів до:
• забруднення ґрунтів важкими металами,
• порушення природних водних шляхів,
• знищення заповідних зон.
У цих випадках CAED застосовує спеціальні таблиці з індикаторами, які дозволяють:
• провести експрес-скринінг ділянки,
• виявити ознаки шкоди біорізноманіттю,
• обґрунтувати необхідність довгострокових екологічних досліджень та зобов’язань винуватців щодо відновлення.
Запорізький регіон: промислова шкода та загроза довкіллю від ЗАЕС
Особливе місце у застосуванні CAED займає Запорізький регіон, де поєднуються:
• екологічні ризики від воєнних дій навколо ЗАЕС,
• пошкодження промислової інфраструктури (металургія, хімпром),
• порушення роботи очисних споруд та водозаборів.
CAED тут дозволяє:
• оцінити імовірні загрози забруднення довкілля в разі аварій,
• розмежувати шкоду, заподіяну війною, від хронічної промислової деградації,
• сформувати юридично вивірені досьє на підставі стандартів ЄС.
Українська ініціатива: як я пропоную впровадити CAED
Я як народна депутатка ініціюю:
1. Адаптацію CAED до українського законодавства через законопроєкт, що буде враховувати принципи Директиви 2004/35/ЄС.
2. Пілотне впровадження CAED у трьох регіонах: Херсонщина, Сумщина, Запорізька область — з залученням державної екологічної інспекції, громадських організацій та експертів.
3. Інтеграцію CAED до цифрових платформ екологічного моніторингу (зокрема для ЕкоЗагроза, Єдиної платформи оцінки шкоди).
4. Проведення широкої комунікаційної кампанії із навчанням інспекторів, посадовців, прокурорів, волонтерів, представників громад.
Практичні інструменти CAED: від складної шкоди — до структурованого реагування
Методологія CAED побудована на ідеї, що навіть складну екологічну шкоду можна системно описати, зафіксувати та обґрунтовано кваліфікувати. Основу цього підходу становлять два ключові документи:
• Практичний посібник (Practical Guide) — методичне керівництво, адаптоване як для експертів, так і для інспекторів на місцях;
• Практичні таблиці (Practical Tables) — набір електронних форм з чек-листами, полями для опису, формулами та навіть макросами Excel.
Основні інструменти:
1. Чек-лист для скринінгу кейсів під дію ELD — дозволяє визначити, чи має кейс ознаки підпадання під дію європейської Директиви.
2. Чек-лист для загроз шкоди — допомагає ідентифікувати потенційні випадки ще до появи видимих наслідків.
3. ISPD-таблиці — адаптована версія моделі DPSIR, де кожна шкода аналізується через 4 блоки:
• Impact (наслідки),
• State (стан довкілля),
• Pressure (тиск),
• Driver (первинна причина).
4. Блок-схеми прийняття рішень — покрокові діаграми, що проводять користувача від первинного сигналу до класифікації типу шкоди.
В чому унікальність ISPD-моделі для України ?
ISPD-модель, яка є модифікованим варіантом відомої DPSIR-моделі Європейського агентства з охорони довкілля, має кілька переваг:
• Вона починає не з причин, а з наслідків — це відповідає українським умовам, коли факти шкоди вже відомі, але джерела часто приховані.
• Вона дозволяє будувати причинно-наслідкові ланцюги, що є прийнятними у судовій практиці.
• Вона може бути використана в ситуації невизначеності або обмеженого доступу до місця події, що часто трапляється на окупованих або прифронтових територіях.
Європейські основи CAED: відповідність Директивам ЄС
CAED безпосередньо базується на таких документах:
• Директива 2004/35/ЄС про екологічну відповідальність (ELD);
• Водна рамкова директива 2000/60/ЄС;
• Директива 92/43/ЄС про охорону природних середовищ існування (Habitats Directive);
• Пташина директива 79/409/ЄС;
• Директива 2008/56/ЄС про морське середовище;
• Директива 2006/118/ЄС про підземні води;
• Commission Notice C(2021)1860 final — керівні роз’яснення Європейської Комісії щодо поняття “екологічна шкода”.
CAED є невід’ємною частиною багаторічної програми Єврокомісії (MARWP 2021–2024), спрямованої на підвищення потенціалу країн-членів у застосуванні ELD.
Приклади з країн ЄС: як CAED вже змінює підходи
1. Італія (ISPRA) — створено національні інструкції на основі CAED, які зобов’язують операторів надавати повну інформацію про шкоду.
2. Португалія — адаптовано CAED до національного законодавства, зокрема при оцінці шкоди морському середовищу.
3. Іспанія — впроваджено обов’язковий скринінг кейсів за таблицями CAED для екологічної інспекції.
4. Румунія та Хорватія — використовують CAED у рамках нової системи моніторингу впливу військових навчань на довкілля.
Навчальні ініціативи CAED: як формується компетентність
У 2022–2024 роках в рамках CAED проведено:
• 3 великі тренінгові сесії, у т. ч. у Афінах (жовтень 2024), Бухаресті (листопад 2024) і Ризі (квітень 2025);
• програму «Train the Trainers», за якою сертифіковано викладачів для подальших тренінгів у країнах-членах;
• запуск онлайн-курсу на платформі IMPEL із відеоуроками, тестами, шаблонами документів.
Україна має отримати доступ до цих тренінгових ресурсів, перекласти їх українською мовою та розпочати навчання інспекторів Держекоінспекції, прокуратури, працівників судів і ОМС.
Що я як народна депутатка ініціюю далі:
Уже найближчим часом я планую:
1. Подати депутатське звернення до Міндовкілля та КМУ з пропозицією офіційного визнання CAED як рекомендованої методики для оцінки шкоди в умовах війни.
2. Розробити законодавчі зміни до Закону «Про оцінку впливу на довкілля» та законопроекту № 3091 з урахуванням методики CAED.
3. Підтримати створення українського CAED-кабінету — міжвідомчої експертної групи з доступом до цифрової версії Practical Tables.
4. Сприяти міжнародному визнанню шкоди, завданої Україні, через підготовку юридично обґрунтованих кейсів із використанням CAED (Херсонщина, Сумщина, Запоріжжя).
CAED — це шанс для України
Сьогодні, коли ми несемо не лише втрати, а й відповідальність за відновлення країни, інтеграція CAED у систему екологічної політики — це крок до справедливості, об’єктивності й міжнародної підтримки.
Цей інструмент дозволяє:
• уникати суб’єктивних оцінок;
• швидко реагувати на загрози;
• готувати якісні позови;
• формувати екологічну доказову базу для судів та трибуналів;
• забезпечити реальне відшкодування втрат громад.
Інтеграція CAED в українську правову систему: крок за кроком
Законодавче поле: потенціал і виклики
Українське законодавство вже містить норми, які можуть стати основою для адаптації методології CAED. Зокрема, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» у статтях 68 та 69 передбачає обов’язкову компенсацію екологічної шкоди, хоча конкретні критерії її оцінки наразі відсутні.
У свою чергу, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» частково відповідає положенням Водної рамкової директиви ЄС (2000/60/ЄС), особливо в частині фіксації впливів на водні ресурси. Але він не містить механізмів визначення саме “шкоди”, а тим більше — таких, що відповідають структурі DPSIR або ISPD.
Постанова Кабінету Міністрів №326 від 2022 року, яка регламентує порядок визначення збитків, завданих довкіллю під час війни, стала першим кроком до уніфікації методів розрахунку. Водночас її формули й підходи не мають процедурної гнучкості й індикативної деталізації, які пропонує CAED.
Варто також зазначити, що модель DPSIR або її адаптована версія ISPD не мають закріплення у чинному українському законодавстві — а отже, відсутня можливість легального застосування такого інструментарію в судових процесах чи під час роботи екоінспекцій.
У той час як у країнах ЄС CAED вже інтегровано на рівні регуляторних вимог (наприклад, в Італії на основі національних керівництв SNPA), в Україні практичні інструменти CAED лише частково використовуються, зокрема у звітах Державної екологічної інспекції, без цифрового обліку та автоматизованих макросистем.
Таким чином, можна зробити висновок, що хоча Україна має фрагментарну базу, її недостатньо для створення єдиного, верифікованого механізму оцінки екологічної шкоди. Саме CAED пропонує цю системність — і саме її впровадження може заповнити прогалини у правозастосуванні, зокрема в контексті реалізації Закону України № 3091 про реформу екологічного контролю. Проте нам бракує єдиної методики, яку можна було б вважати еталонною.
CAED може стати саме такою методикою, адже:
• дозволяє розрізняти шкоду, яка підпадає під міжнародні зобов’язання;
• дає змогу доказово оформлювати факти шкоди для подальших судових процесів;
• є інтуїтивно зрозумілим інструментом для інспекторів, волонтерів, громадських активістів.
Як впровадити CAED — поетапно
Перший етап — нормативна основа
Першим кроком має стати розробка підзаконного акту — наказу Міністерства захисту довкілля або постанови Кабінету Міністрів, який надасть CAED офіційного статусу тимчасової методичної бази. Такий документ дозволить її застосовувати для оцінки шкоди, спричиненої військовими діями, в рамках чинних процедур ДЕІ, прокуратури та судів.
Паралельно можна ініціювати пілотні впровадження CAED у трьох найбільш постраждалих регіонах: Херсонській, Сумській та Запорізькій областях, де шкода довкіллю має не лише масштабний, а й довготривалий характер.
Другий етап — адаптація інструментів
У цей період варто перекласти та адаптувати українською мовою основні компоненти CAED: Практичний посібник, таблиці, індикатори, чек-листи, блок-схеми. Після адаптації ці матеріали мають бути інтегровані до цифрової платформи Міндовкілля або як окремий модуль у державній системі ЕкоЗагроза.
Третій етап — створення регіональних CAED-хабів
Йдеться про заснування спеціальних міжвідомчих робочих груп на базі обласних екоінспекцій — так званих CAED-кабінетів. Їх мета — аналізувати факти шкоди, заповнювати таблиці CAED, формувати юридичні досьє, координувати зусилля з прокуратурою, ДБР, судами та міжнародними партнерами.
Участь у цих кабінетах мають брати як державні службовці, так і представники громадських організацій, що вже мають досвід у моніторингу воєнних екоцитів.
Четвертий етап — юридична валідація
На цьому етапі буде необхідно протестувати CAED як джерело доказів у реальних судових процесах. Мова йде як про справи в українських судах (зокрема, з відшкодування збитків), так і про підготовку міжнародних позовів до рф. Прецедентне використання методології, визнаної ЄС, посилить правову позицію України.
Чому це критично важливо саме зараз
Щодня втрачаються дані, які могли би стати доказами в міжнародних судах: сліди забруднення зникають, екосистеми змінюються, свідки покидають регіони. CAED дозволяє швидко реагувати та фіксувати наслідки, навіть якщо немає повного доступу до місця події.
Європейська комісія вже висловила готовність продовжити підтримку CAED в рамках MARWP 2025–2030, а тому саме зараз є шанс залучити кошти ЄС на цифровізацію та розгортання цієї методології в Україні.
Громадськість також вимагає прозорості: CAED — це спосіб уникнути ручного втручання в оцінку шкоди, мінімізувати корупційні ризики та забезпечити рівні підходи до всіх випадків.
А ще — застосування CAED значно посилює аргументи України в трибуналах, де розглядатимуться питання репарацій і компенсацій з боку рф.
CAED — основа післявоєнного екологічного відновлення
Імплементація CAED — це не лише про фіксацію воєнної шкоди. Це також основа для:
• формування карт забруднення й деградації земель;
• планування екологічної реабілітації територій;
• встановлення вимог до забудовників у межах Green Recovery;
• підтримки громад у розробці стратегій стійкого розвитку на основі достовірних даних.
CAED також дозволяє проводити базову оцінку для зелених інвестицій, грантів, фондів відбудови — зокрема таких, як фонд Ukraine Facility від ЄС або ініціатива Green for Growth Fund.
Пропозиція громадянам і міжнародним партнерам
Моя ініціатива полягає не лише у впровадженні інструменту, а й у розбудові цілої екосистеми взаємодії.
Разом ми можемо:
• створити всеукраїнську петицію щодо підтримки CAED як стандарту для України;
• організувати мобільну платформу моніторингу, доступну для громадян, волонтерів, журналістів;
• провести інформаційно-освітню кампанію у громадах, де вже зараз потрібно документувати екоциди;
• презентувати CAED у Європарламенті, як приклад адаптації України до стандартів Green Deal і міжнародного права.
🇺🇦🇪🇺 Ми не маємо морального права залишити поза увагою екологічну шкоду, спричинену війною. І ми не маємо технічного права ігнорувати європейські інструменти, які дозволяють робити це системно, точно, визнано.
CAED — це відповідь на потребу часу. Це крок до справедливості. Це шанс для України не просто вижити, а відновитися екологічно — на основі наукового знання і міжнародної солідарності.
Запрошую до обговорення
Ваші ідеї, зауваження, пропозиції — надзвичайно важливі для мене як народної депутатки.
• Які ще регіони потребують першочергової екологічної оцінки ?
• Чи варто CAED використовувати у громадському моніторингу ?
• Як зробити ці інструменти доступними для волонтерів і активістів ?
Запрошую до дискусії: коментуйте, поширюйте, надсилайте звернення — разом ми створимо систему, яка захистить довкілля України навіть у найскладніші часи.
